Номер провадження 6/754/198/26
Справа № 754/14249/18
Іменем України
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
31 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г
представниці заявника Куліковської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
у справі за позовом Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
07 грудня 2018 року Деснянський районний суду м. Києва ухвалив рішення у справі № 754/14249/18, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованість за кредитним договором № 500630267 від 17.11.2017 у розмірі 60 122,70 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.
28.11.2019 Деснянський районний суду м. Києва на виконання вищезазначеного рішення видав виконавчий лист. 14.02.2020 з метою примусового виконання зазначеного виконавчого листа у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 61252547, яке 29.12.2020 було завершено з підстав відсутності майна у боржника.
Надалі право вимоги було відступлено на підставі договорів про відступлення прав вимоги від АТ "Альфа-Банк" до ТОВ "ФК "Флексіс", від ТОВ "ФК "Флексіс" до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", а згодом - до ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" на підставі договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023.
05.03.2026 представниця заявника Лахова О.В. звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Вимоги обґрунтовані тим, що 07.05.2025 між ОСОБА_1 та новим кредитором ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" укладено Договір про визначення розміру зобов'язання та порядок його виконання. Згідно з умовами цього Договору, з огляду на те, що боржник є військовослужбовцем (учасником бойових дій), сторони здійснили перерахунок заборгованості та погодили, що боржник добровільно сплачує 48 165,61 грн у строк до 31.01.2026 за визначеним графіком. Відповідно до пунктів 6.4, 6.5 та 7 Договору, після виплати вказаної суми кредитор анулює (прощає) боржнику залишок боргу в розмірі 58 060,65 грн, а сам Кредитний договір вважається таким, що припинив свою дію. Заявник повністю виконав свої зобов'язання, що підтверджується довідкою № 1255-02/26 від 03.02.2026, виданою ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР"
У судовому засіданні була присутня представниця заявника, яка підтримала подану заяву та просила її задовольнити. Інші учасники справи, будучи повідомленими належним чином, у судове засідання не з'явилися. Неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви (частина третя статті 432 ЦПК України). Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представниці заявника, дослідивши матеріали справи та обмірковуючи обґрунтованість заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачає вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Однак законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України.
Словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 07 листопада 2024 року у справі № 824/113/23 (провадження № 61-9886ав24).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).
У справі, що розглядається, Суд встановив, що 07.05.2025 сторони уклали Договір, яким врегулювали порядок погашення заборгованості з урахуванням статусу боржника як військовослужбовця. Боржник належним чином виконав умови п. 5 вказаного Договору та сплатив узгоджену суму в розмірі 48 165,61 грн. Своєю чергою, на виконання п. 6.4 та п. 7 Договору, ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" анулювало (простило) залишок заборгованості за Кредитним договором у розмірі 58 060,65 грн. Відповідно до п. 6.5 Договору, після виконання його умов припиняються всі та кожне із зобов'язань, визначені Кредитним договором, а сам договір вважається таким, що припинив свою дію.
Таким чином, наразі заборгованість за кредитним договором № 500630267 від 17.11.2017 у ОСОБА_1 повністю відсутня, що підтверджується довідко № 1255-02/26, виданою новим кредитором. Обов'язок боржника припинився внаслідок поєднання двох підстав: добровільного виконання частини зобов'язання та прощення залишку боргу новим кредитором поза межами виконавчого провадження.
З огляду на те, що матеріальний обов'язок боржника відсутній повністю у зв'язку з його припиненням, Суд виснував, що наявні передбачені частиною другою статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 258-260, 432 ЦПК України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист, виданий Деснянським районним судом м. Києва 28.11.2019 року у справі № 754/14249/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованості за кредитним договором № 500630267 від 28.11.2017 у розмірі 60 122,70 грн, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн - таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (31.03.2026).
Ухвала суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина п'ята статті 432 ЦПК України) та про відмову у повороті виконання рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
ухвала підписана 01.04.2026
Суддя Інна КОВАЛЕНКО