Номер провадження 2-а/754/191/26
Справа №754/4361/26
Іменем України
31 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г
за участю представника позивача Козіна А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Суть спору
16.03.2026 громадянин ОСОБА_1 (надалі - Позивач) через свого адвоката Козіна А.В. звернувся до суду з позовом, у якому оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК, Відповідач) №386 від 20 лютого 2026 року.
Цією постановою, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника Відповідача підполковником ОСОБА_2 , на Позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), оскільки Позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік, чим порушив пункт 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", військовозобов'язані повинні повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу.
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати зазначену постанову, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу. Позивач стверджує, що розгляд справи відбувся з грубим порушенням його процесуальних прав, оскільки він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не міг бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки з 16 лютого 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, про що Відповідач був офіційно повідомлений.Також Позивач вказує, що-матеріали справи не містять належних доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Представник Позивача в судовому засіданні 31 березня 2026 року підтримує заявлені позовні вимоги повністю.
Відповідач в судове засідання 31 березня 2026 року не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористався.
Відповідач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки, ухвали про відкриття провадження у справі, а також копії позовної заяви з доданими до неї документів на відому Суду електронну пошту desna_rvk@post.mil.gov.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. На вказану адресу також були надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів. Ухвала про відкриття провадження у справі була оприлюднена судом https://reyestr.court.gov.ua/Review/135025274 21.03.2026.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (стаття 268 КАС України).
Суд звертає увагу, що справа відноситься до термінових, розглядається протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, тому неприбуття у судове засідання Відповідача, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та їх оцінка
02 березня 2026 року Позивач отримав засобами поштового зв'язку лист від Відповідача, в якому знаходилася копія оскаржуваної постанови №386.
20 лютого 2026 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову №386, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.
В оскаржуваній постанові Відповідач зазначив, що Позивач на розгляд справи 20 лютого 2026 року о 09 год. 40 хв. не з'явився, "хоча про день, час та місце розгляду був повідомлений належним чином". Водночас у тексті цієї ж постанови Відповідач вказує: "Свою провину у вчиненому адміністративному правопорушенні ОСОБА_1 не визнав". Отже, оскаржувана постанова містить взаємовиключні висновки. За відсутності особи на розгляді справи та відсутності у матеріалах справи будь-яких її письмових пояснень, внесення такої фрази до тексту постанови свідчить про використання суб'єктом владних повноважень формального шаблону, що є порушенням вимог статті 280 КУпАП, яка встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши зміст оскаржуваною постанови, встановив, що вона містить посилання на те, що 07 лютого 2026 року щодо Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 386. Проте Суд звертає увагу, що цей протокол взагалі відсутній в матеріалах справи. Відповідач не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів і не надав належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо дотримання порядку розгляду справи, Суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини другої статті 2 КАС України).
Позивач стверджує, що його право на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу. (частина перша статті 268 КУпАП).
Зокрема, стаття 279-9 КУпАП встановлює, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
При цьому постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу (частина п'ята статті 283 КУпАП).
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву (частини шоста - дев'ята статті 258 КУпАП).
Отже, частиною першою статті 268 КУпАП чітко регламентовано, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому відповідно до частини шостої статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період правопорушень за ст. 210, 210-1 КУпАП, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання виклику.
У цій справі Суд встановив, що 16 лютого 2026 року адвокат Позивача подав до ТЦК повідомлення про неможливість прибуття ОСОБА_1 з об'єктивних причин у зв'язку з його госпіталізацією. На підтвердження цього факту надано медичний висновок про тимчасову непрацездатність №1111-МР2Н-3268-СРМ9 від 16.02.2026 року, згідно з яким Позивач перебував на лікуванні у КНП "Київська міська клінічна лікарня №1".
Крім того, частина сьома статті 258 КУпАП дозволяє не складати протокол, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення до відповідальності за її відсутності.
За наявності такої заяви постанова виноситься за правилами статті 283 КУпАП, і в ній обов'язково зазначаються відомості про дату, спосіб надходження та зміст такої заяви.
Проте в оскаржуваній постанові Відповідач прямо вказав: "Свою провину у вчиненому адміністративному правопорушенні ОСОБА_1 не визнав", що обумовлює обов'язок Відповідача скласти відповідний протокол. В оскаржуваній постанові Відповідач стверджує, що 07 лютого 2026 року щодо Позивача було складено протокол № 386. Проте Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів і цей протокол Суду не надав. Його відсутність позбавляє Суд можливості встановити суть інкримінованого діяння та перевірити дотримання процедури притягнення до відповідальності.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина четверта статті 159 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі Відповідача було прямо попереджено про наслідки процесуальної бездіяльності.
Оцінюючи поведінку суб'єкта владних повноважень у цій справі, Суд доходить висновку, що повне ігнорування ним процесуального тягаря доказування та бездіяльність в частині надання витребуваних матеріалів, свідчить про свідоме ухилення від участі у змагальному процесі та відсутність у суб'єкта владних повноважень належної доказової бази для спростування аргументації Позивача. Тому за обставин цієї справи неподання Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано Судом як визнання позову, що передбачено у частині четвертій статті 159 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, Суд виснував, що доводи Позивача щодо порушення його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та переконливими. Суд вважає, що Відповідач не довів правомірність своїх дій в аспекті дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1)відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2)недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3)неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4)вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5)видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6)скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8)наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9)смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Позивач не доводив Суду відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а також наявність інших для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Суд відповідно до предмету та підстав позову встановив процедурні порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Проте такі порушення не є підставою для закриття справи відповідно до вимог статті 247 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1)залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2)скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3)скасовує постанову і закриває справу;
4)змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 239 КУпАП).
Відповідно пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
З огляду на встановлене порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з направленням справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
.Суд враховує практику суду апеляційної інстанції щодо скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд у разі процедурних порушень (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 712/12706/24, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 745/1059/24, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 694/1837/24). Хоча рішення апеляційного суду не є обов'язковими для суду першої інстанції, Суд бере до уваги, що такі справи, як правило, не доходять до Верховного Суду. Забезпечення єдності судової практики та однакове застосування закону є завданням всіх судів, тому Суд враховує правову позицію суду апеляційної інстанції в аспекті повноважень суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено принцип відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 665,60 грн (що становить 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правилами частини першої статті 139 КАС України, яка визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 134, 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, Суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову №386 від 20 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 і направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення підписано 01.04.2026
Суддя Інна КОВАЛЕНКО