Номер провадження 2/754/741/26
Справа № 754/14575/25
Іменем України
30 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Михайленко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
09 вересня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Відповідно до мотивувальної частини позовної заяви, представник позивача АТ "Перший український міжнародний банк" просить стягнути з відповідача заборгованість за:
- кредитним договором №2001663376401 від 19.08.2020, за яким позичальнику видано кредит у сумі 17970 грн.;
- кредитним договором №1002123887601 від 07.02.2023, за яким позичальнику кредит у сумі 22 390 грн.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.ч.3, 6 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно із ч.1ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Зміст наведеної норми свідчить про можливість об'єднання позивачем декількох вимог, які пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Із змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за кредитними договорами, укладеними у різний період часу, права вимоги за якими в різний період та на підставі різних договорів факторингу перейшли до позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» як нового кредитора.
Зважаючи на викладене, вбачається, що заявлені позивачем є самостійними, різними та мають різну підставу їх виникнення, різний предмет позову та доказування.
З матеріалів справи слідує, що заявлені позивачем 2 окремі майнові вимоги не пов'язані між собою, а отже кожна заявлена вимога є об'єктом справляння судового збору.
При цьому, позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 32 від 27.08.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн., якою сплачено лише за одну позовну вимогу.
Згідно з положеннями п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Пунктом 13 вказаної постанови визначено, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3 028 грн., зокрема при подачі документів в електронній формі через "Електронний суд" застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 до розміру судового збору (2 422,40 грн.).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у позовній заяві об'єднує декілька самостійних позовних вимог, оскільки просить стягнути заборгованість за двома кредитними договорами, що є самостійними вимогами майнового характеру, однак позивачем не наведено обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог у позовній заяві.
Враховуючи викладене вище, згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем повинно бути доплачено судовий збір за одну окрему вимогу майнового характеру в розмірі 2 422,40 грн.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, ураховуючи вищенаведене, позивачу на усунення недоліків позову слід подати докази сплати судового збору за кожну із заявлених майнових вимог.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Саламон