ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5418/26
провадження № 4-с/753/49/26
"23" березня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельниченко Костянтин Павлович про визнання постанови незаконною, скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії,
24.12.2025 року представник стягувача ОСОБА_2 ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №79498171 звернувся до суду зі скаргою до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельниченко Костянтин Павлович про визнання постанови незаконною, скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії, визнання правомірними постанови про арешт коштів боржника та стягнення виконавчого збору (а.с.1).
Зміст скарги був обґрунтований тим, що 3.11.2025 року до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №753/8022/24, виданого 23.10.2025 року Дарницьким районним судом м. Києва про здійснення повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5.07.2024 року по цивільній справі №753/8022/24 шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К.П. повернути ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в розмірі 569 грн. в рахунок мінімальних витрат виконавчого провадження та 489 грн. 25 коп. основної винагороди приватного виконавця, а всього 1 058 грн. 25 коп. 4.11.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем було направлено запити до обліково-реєстраційних та установ щодо наявності рухомого та нерухомого майна у боржника та відкритих банківських рахунків на його ім'я. 12.11.2025 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до відповідних банківських установ. Державним виконавцем періодично направляються платіжні інструкції до АТ «АкцентБанк», АТ «Універсал Банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ«Ощадбанк» щодо списання заборгованості, однак вони повертаються без виконання у зв'язку із задоволенням вимог іншого виконавчого документу. Також встановлено, що в межах виконавчого провадження №79498171 кошти на депозитний рахунок відділу не надходили. 24.12.2025 року в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171, якою дії державного виконавця визнано такими, що суперечать ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», та провадження фактично перекваліфіковане як немайнове. Вказана постанова порушує права стягувача ОСОБА_2 , оскільки ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року у справі №753/8022/24 має майновий характер - предметом виконання є повернення конкретної грошової суми 1 058 грн. 25 коп. Виконавчий лист Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2025 року прямо визначає боржника та суму, яка підлягає поверненню, а помилкова кваліфікація провадження як немайнового позбавляє стягувача ефективного механізму виконання рішення суду (арешт рахунків, примусове стягнення). Зняття арешту з рахунків боржника створює реальну загрозу невиконання ухвали суду. Тому просить визнати постанову в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. від 24.12.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171 незаконною, скасувати дану постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, зобов'язати державного виконавця усунути порушення та поновити порушене право стягувача і продовжити виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року як рішення майнового характеру із застосуванням заходів примусового виконання (арешт рахунків, стягнення коштів), а також визнати правомірними постанови про арешт коштів боржника та про стягнення виконавчого збору відповідно до ч.2, ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», які вже винесені державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження (а.с.1-3).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 року о 15:20:08 годин 11.03.2026 року матеріали даної скарги були розподілені судді Колеснику О.М. (а.с.36-37).
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 12.03.2026 року було прийнято до провадження скаргу ОСОБА_2 , а розгляд справи призначено на 23.03.2026 року на 15-45 годин (а.с.39) з викликом всіх учасників справи (а.с.40).
В судове засідання заявник ОСОБА_2 та її представник Білик В.О. не з'явились, про розгляд справи були повідомлені судом належним чином, отримавши документ в електронному вигляді «Ухвала» від 12.03.2026 року та прикріплені до нього файли в їх електронному кабінеті 13.03.2026 року о 6:30:07 годин кожний (а.с.41-42), але в прохальній частині скарги (п.5) представник ОСОБА_3 просив здійснити розгляд справи у його відсутність (а.с.2, зворот. бік).
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельниченко К.П. також в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений судом належним чином, отримавши документ в електронному вигляді «Ухвала» від 12.03.2026 року та прикріплені до нього файли в його електронному кабінеті 13.03.2026 року о 6:30:07 годин (а.с.43).
Представник Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи юридична особа була повідомлена судом належним чином, отримавши документ в електронному вигляді «Ухвала» від 12.03.2026 року та прикріплені до нього файли в електронному кабінеті 13.03.2026 року о 6:33:04 годин (а.с.44).
Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши зміст скарги, суд вважає, що вимоги скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч.1 та ч.3, ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1-2, ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року здійснено поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5.07.2024 року шляхом зобов'язання ПрАТ«Страхова компанія «ЮНІВЕС» повернути ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в розмірі 4 892 грн. 51 коп. протягом 15 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили; здійснено поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5.07.2024 року шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К.П. повернути ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в розмірі 569 грн. як розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та основну винагороду приватного виконавця в сумі 489 грн. 25 коп., а всього 1 058 грн. 25 коп. протягом 15 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили (а.с.21-22).
Вказана ухвала набрала законної сили 23.07.2025 року. Після набрання вказаною ухвалою законної сили Дарницьким районним судом м. Києва 23.10.2025 року було видано виконавчий лист №753/8022/24 про здійснення повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5.07.2024 року шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К.П. повернути ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в розмірі 569 грн. як розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та основну винагороду приватного виконавця в сумі 489 грн. 25 коп., а всього 1 058 грн. 25 коп. (а.с.20).
31.10.2025 року адвокат Білик В.О., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №753/8022/24, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 23.10.2025 року (а.с.19).
4.11.2025 року головним державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Куц О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79498171 про здійснення повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5.07.2024 року шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка К.П. повернути ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в розмірі 569 грн. як розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та основну винагороду приватного виконавця в сумі 489 грн. 25 коп., а всього 1 058 грн. 25 коп. протягом 15 днів з дня набрання ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року законної сили (а.с.16).
Того ж дня, 4.11.2025 року головним державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Куц О.В. було винесено дві постанови у виконавчому провадженні ВП №79498171 про стягнення з боржника ОСОБА_4 105 грн. 82 коп. виконавчого збору (а.с.17) та про стягнення з боржника ОСОБА_4 369 грн. розміру мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.18).
Як наголошує ч.2, ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.1, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пункт 1, ч.2, ст.18 Цього ж Закону України наголошує, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами ч.1, ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно ч.1, ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів:
1) верховенства права;
2) законності;
3) незалежності;
4) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
5) обов'язковості виконання рішень;
6) диспозитивності;
7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами;
8) розумності строків виконавчого провадження;
9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
За змістом ч.3, ст.74Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
24.12.2025 року в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171, якою дії державного виконавця Куц О.В. визнано такими, що суперечать ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», та зобов'язано привести виконавче провадження у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інструкції з організації примусового виконання рішень (а.с.12-13).
Як регламентує ч.1, ст.60Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.
Таким чином, виконавче провадження майнового характеру - це примусове виконання рішень судів, спрямованих на стягнення коштів, передачу майна або арешт майна боржника (кредити, аліменти, борги). Виконавець накладає арешт на майно/кошти, проводить оцінку та реалізує їх через електронні аукціони (СЕТАМ) для погашення заборгованості.
Згідно ч.1, ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» до рішень немайнового характеру належать судові рішення, якими боржника зобов'язано:
- вчинити конкретні дії (зокрема, здійснити нарахування та виплату коштів, усунути перешкоди у користуванні майном, знести самочинне будівництво, вселити або виселити з приміщення);
- утриматися від вчинення певних дій.
За змістом ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку що вимога ухвали суду про зобов'язання приватного виконавця Мельниченка К.П. повернути ОСОБА_2 раніше стягнуті грошові кошти носить майновий характер і при відкритті виконавчого провадження виконується за положеннями ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», що і здійснювалось головним державним виконавцем Куц О.В. За таких обставин постанова в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. від 24.12.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171, якою визнано дії ОСОБА_5 у даному виконавчому провадженні як такі, що суперечать вимогам ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», є незаконною і підлягає скасуванню в судовому порядку.
Як рекомендує п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37-38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження)».
Оскільки судом встановлена невідповідність Закону саме постанови в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. від 24.12.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171, а дії головного державного виконавця Куц О.В. не оскаржувались і не визнавались судом протиправними чи незаконними щодо даного виконавчого провадження, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги скарги про зобов'язання державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення та поновити порушене право стягувача і продовжити виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року як рішення майнового характеру, так як головний державний виконавець Куц О.В. не ухилялась від виконання виконавчих дій, а продовження виконавчих дій після скасування оскаржуваної постанови покладено законом виключно на неї.
За приписами ч.2-3, ст.452 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки розділ VII ЦПК України і безпосередньо ст.451 цього кодексу не передбачають спосіб захисту порушеного права стягувача у вигляді вимоги про визнання правомірності постанов, тому вимога представника стягувача Білика В.О. про визнання правомірними постанови про арешт коштів боржника та про стягнення виконавчого збору відповідно до ч.2, ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає задоволенню з урахуванням відсутності в матеріалах справи документів про їх скасування чи внесення до їх змісту змін та доповнень.
Згідно ст.452 ЦПК України оскільки суд частково задовольняє вимоги скарги представника стягувача, тому стягнення судового збору покладається пропорційно до задоволених вимог скарги, а саме: зі стягувача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави 2 662 грн. 40 коп. судового збору, так як їй було відмовлено у задоволенні двох вимог скарги, а з Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України необхідно стягнути 2 662 грн. 40 коп. судового збору в зв'язку з задоволенням двох вимог скарги ОСОБА_2 .
Керуючись ст.4-5; 10-12; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 260 ЦПК України, на підставі ст.19; 129-1 Конституції України ст. ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81; 447-452 ЦПК України, на підставі ст.18; 60; 63; 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.3; 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,суд
Скаргу задовольнити частково.
Визнати постанову в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. від 24.12.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171 незаконною.
Скасувати постанову в.о. начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. від 24.12.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №79498171.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельниченко Костянтин Павлович про зобов'язання державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення та поновити порушене право стягувача і продовжити виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 8.07.2025 року як рішення майнового характеру із застосуванням заходів примусового виконання (арешт рахунків, стягнення коштів), визнання правомірними постанови про арешт коштів боржника та про стягнення виконавчого збору відповідно до ч.2, ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №79498171відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 2 662 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь держави 2 662 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 2.04.2026 року.
Суддя :