ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3621/25
провадження № 2/753/387/26
"01" квітня 2026 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Шепко А.А.,
представника відповідача - адвоката Кирей О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплачених (переплачених) аліментів у сумі 71 612,49 грн за період з липня 2024 року по квітень 2025 року, що знаходяться на депозитному рахунку Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 753/3621/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Паламарчук І.А. (представник позивача) до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про стягнення сплачених аліментів.
30.04.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Паламарчук І.А. подала заяву проводити розгляд справи за відсутності Позивача та представника Позивача (а.с. 187 том 1).
Ухвалою від 12.11.2025 у цій справі Суд постановив:
«Відмовити у задоволенні заяви представника позивача у цивільній справі № 753/3621/25 ОСОБА_1 адвоката Паламарчук І.А. в частині прийняття заяви про зміну (уточнення позовних вимог), та прийняття нової вимоги про зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з позивача, а також про зобов'язання відповідача надати довідку про склад сім'ї, довідку про дохід та довідку про дохід (стипендію) дитини.
Прийняти відмову позивача від вимог про припинення стягнення аліментів та визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.
Надалі розглядати справу за вимогою про стягнення сплачених (переплачених) аліментів у сумі 71 612,49 грн за період з липня 2024 року по квітень 2025 року, що знаходяться на депозитному рахунку Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області.
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Паламарчук І.А. про забезпечення позову.»
25.11.2025 Позивач та представник Позивача в судове засідання не з'явилися. Суд відклав розгляд справи, оскільки визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності (Позивач ОСОБА_1 ), дав особисті пояснення щодо обставин справи (пункт 5 частини другої статті 223 ЦПК України). Суд викликав представника Позивача та Позивача в судове засідання на 29.01.2026 о 14.30 год. судовою повісткою про виклик, яку було доставлено до електронного кабінету «Електронний Суд» представника позивача адвоката Паламарчук І.А. 15.12.2025.
Окрім того, Суд ухвалою від 25.11.2025 задовольнив клопотання представника позивача адвоката Паламарчук Інни Анатоліївни про участь у судовому засіданні 25.11.2025 в режимі відеоконференції.
29.01.2026 Позивач в судове засідання не з'явився, причину неявки Суду не повідомив.
29.01.2026 представник Позивача адвоката Паламарчук І.А. в судове засідання в режимі відеоконференції не підключилася (в ппротоколі відмічено її статус «офлайн», причину неявки Суду не повідомила.
Суд відклав розгляд справи, повторно викликав Позивача в судове засідання, повторно визнавши його явку обов'язковою.
Суд викликав представника Позивача та Позивача в судове засідання на 01.04.2026 о 14.30 год. судовою повісткою про виклик, яку було доставлено до електронного кабінету «Електронний Суд» представника позивача адвоката Паламарчук І.А. 16.02.2026. Окрім того, Суд додатково на поштову адресу місця реєстрації Позивача 05.02.2026 направив судову повістку, станом на 02.03.2026 поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «відсутній за вказаною адресою».
Позивач і Представник Позивача в судове засідання на 01.04.2026 о 14.30 год. знову не з'явилися, про причини неявки Суду не повідомили, клопотань не подавали.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України). Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 43 ЦПК України).
Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).
Під обов'язковою участю у судовому засіданні необхідно розуміти виклик учасника процесу судовими повістками про виклик (постанова Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 522/18403/16-ц).
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (частини перша та друга статті 128 ЦПК України).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частини перша-третя статті 211 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Аналіз наведеної норми права виключає розгляд справи за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов'язковою (постанови Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 727/2484/17 (провадження № 61-19360св19),
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (пункт 5 частини другої статті 223 ЦПК України).
Отже, у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі суд залишає позовну заяву без розгляду за таких умов: дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц (№ в ЄДРСР 104292155); від 24.05.2023 у справі № 755/18115/21 (№ в ЄДРСР 111220880).
Синтаксичний аналіз норми частини п'ятій статті 223 та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України, показує, що законодавець, формулюючи правову норму, використав сурядний єднальний сполучник "і", що вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення. Зокрема, у конкретному випадку сполучник з'єднує два однорідні члени речення: 1) від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 2) його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За допомогою сполучника "і" законодавець точно виражає необхідність одночасного виконання обох умов для того, щоб виключити застосування загального правила про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки позивача.
Отже, суд має право залишити без розгляду, навіть якщо надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, але за умови що дотримані такі вимоги:
дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи;
двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання;
суд визнав явку позивача обов'язковою і відкладав розгляд справи, оскільки визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяви про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи.
Наведене дає підстави зробити узагальнюючий висновок про те, що позивач, подаючи заяву про розгляд справи за його відсутності, не звільняється від обов'язку брати участь у судовому процесі за викликом суду. Якщо його неявка перешкоджає розгляду справи, суд має право залишити позов без розгляду, навіть якщо така заява була подана.
Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 947/22076/19).
У цій справі, що розглядається, нез'явлення Позивача перешкоджає розгляду справи, і Суд про це роз'яснював Позивачу, викликаючи його в судові засідання.
Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (пункти 1 - 3 частини першої статті 264 ЦПК України).
Встановлення обставини, з ким проживала дитина, на яку стягувалася аліменти за період з липня 2024 року по квітень 2025 року, належить до предмета доказування у справі, і між сторонами існує спір щодо цього. Для з'ясування цієї обставини Суд викликав в судове засідання Позивача для отримання відповідних пояснень.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи, повторна неявка Позивача на виклик суду для надання суду особистих пояснень стосовно цих обставин справи і наведення своїх заперечень щодо висловлених Відповідачкою заперечень, унеможливлює вирішення спору та встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, перевірку обґрунтованості позову та встановлення фактичних обставин справи.
Суд обмежений у своїх повноваженнях і не може діяти замість Позивача, збираючи докази на підтримку його позиції. Це суперечить принципу змагальності, який вимагає, щоб кожна сторона самостійно обґрунтовувала свої вимоги. Водночас, Позивач, звертаючись до Суду має обов'язок брати участь в судових засіданнях для підтримки свого позову, якщо Суд визнає явку представника обов'язковою.
Отже, оскільки Позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин і не повідомив про причини своєї відсутності, що унеможливлює розгляд справи, представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, але нез'явлення Позивача перешкоджає розгляду справи, Суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись нормами частини п'ятої статті 223, пункту 5 частини першої статті 257, статті 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплачених (переплачених) аліментів у сумі 71 612,49 грн за період з липня 2024 року по квітень 2025 року, що знаходяться на депозитному рахунку Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення (підписання).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя В.М. Маркєлова