Справа № 569/4917/26
31 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження за № 12026186010000142 від 16.02.2026року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 357 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 15.02.2026, близько 19 год. 06 хв., перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 24, поблизу під'їзду № 1, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння ОСОБА_5 , тілесних ушкоджень, умисно наніс не менше чотирьох ударів в область голови, рук та ніг, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на облямівці нижньої губи справа з розтріскуванням слизової оболонки, поверхневе садно по тильній поверхні правої кисті на проксимальної фаланзі четвертого пальця, точкові крововиливи по передній поверхні правого колінного суглобу, синець по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку експерта як кожне окремо так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Окрім того, ОСОБА_3 , 15 лютого 2026 року, приблизно о 19 год. 09 хв., перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 24, поблизу під'їзду № 1, маючи умисел на незаконне привласнення документа, з метою власного збагачення та в особистих інтересах, діючи з корисливих мотивів, знайшов та незаконно привласнив втрачену потерпілим ОСОБА_5 належну йому платіжну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_1 , яка у розумінні положень ст.1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, за допомогою якої в подальшому провів оплату товарів в магазині «Familу», що за адресою: м. Рівне, вул. Андрія Мельника, 12, на загальну суму 427 гривень.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у незаконному привласненні офіційного документу.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнав себе винним у вчиненні кримінальних проступках, підтвердив вищезазначені обставини, пояснив, що 15.02.2026, близько 19 год. 06 хв., перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 24, поблизу під'їзду № 1, під час словесного конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_5 , наніс не менше чотирьох ударів в ділянку голови, рук та ніг.
Крім того, під час штовханини знайшов та привласнив втрачену потерпілим належну йому платіжну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» та за допомогою якої в подальшому провів оплату товарів в магазині «Familу». У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подав заяву в якій вказав, що не заперечуює проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Просив призначити покарання відносно обвинуваченого на розсуд суду.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не одружений, раніше несудимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 357 КК України, у виді штрафу.
Суд, не вбачає підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, запобіжного заходу.
Судові витрати, по даному кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 128, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання, у виді штрафу 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази: оптичний диск DVD-R - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6