Справа № 569/2653/16-ц
31 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,
учасників справи:
заявника приватного виконавця Ярмошевич Н.О.,
представник стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, стягувач Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», заінтересована особа ОСОБА_2 ,
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в якій просить суд визначити частку майна боржника - ОСОБА_3 (квартири АДРЕСА_1 ), яким боржник володіє спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (спадкоємцем якого є його дружина - ОСОБА_2 ), а саме: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що на виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 77914211 щодо стягнення заборгованості з боржника, який належним чином повідомлений про відкриття виконавчих проваджень, однак рішення суду по справі № 569/2653/16-ц не виконує, у зв'язку з чим проведеними заходами примусового виконання не виявлено коштів, рухомого чи іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, крім квартири, що перебуває у спільній сумісній власності боржника та інших осіб. В ході примусового виконання встановлено, що раніше зареєстроване за боржником майно на даний час йому не належить, транспортні засоби, доходи та земельні ділянки відсутні, а спірна квартира належить співвласникам на підставі свідоцтва про право власності, причому частка померлого співвласника перейшла до спадкоємця, у зв'язку з чим, з метою реального виконання судових рішень та можливості звернення стягнення, заявник просить суд визначити частку боржника у спільному майні у розмірі 1/3.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі.
Приватний виконавець Ярмошевич Н.О. у судовому засіданні додатково зазначила, що станом на теперішній час боржник не здійснив добровільного виконання зобов'язань, а спільне майно, на яке можливо звернути стягнення, обмежується лише квартирою АДРЕСА_1 , право власності на яку підтверджується наявними документами, при цьому частка боржника у спільній сумісній власності відповідає нормам цивільного законодавства та становить 1/3, і саме на цю частку доцільно звернути стягнення для реалізації виконавчих документів, що перебувають у провадженні.
Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» Кравчук О.О. у судовому засіданні підтримала подання приватного виконавця, зазначивши, що стягнення на майно боржника є необхідним для виконання рішень суду та примусового стягнення заборгованості за кредитними договорами, підтвердила наявність заборгованості та відсутність іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення, і просив суд визначити частку боржника у спільній власності у розмірі 1/3 квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Дослідивши подання, додані документи та доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість подання з огляду на таке.
Суд встановив, що на підставі подання приватного виконавця Ярмошевич Н.О., доданих до нього документів, довідок державних органів та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та довідок № 468086485, № 468145357, № 468146285, № 468146954 від 13.03.2026, квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності трьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до норм статей 1270 та 307 Цивільного кодексу України, частка померлого співвласника автоматично перейшла до спадкоємця - ОСОБА_2 , яка була визначена спадкоємцем за фактом спільного проживання із померлим та відсутності відмови від спадщини у встановлений законом строк.
Згідно з матеріалами справи, свідоцтво про право власності, видане Департаментом міського господарства Рівненської міської ради 12.02.1998, лише підтверджує факт спільного володіння квартирою трьома особами без визначення конкретного розміру часток. При цьому записи у Державному реєстрі речових прав та Реєстрі прав власності щодо фактичного розподілу часток відсутні. Інформація, надана приватним нотаріусом Рибак Ю.В., підтверджує, що ніяких нотаріальних дій щодо виділу частки померлого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 не проводилося.
Суд також встановив, що інші активи боржника - рухоме майно, транспортні засоби, земельні ділянки, доходи та інші об'єкти нерухомості - відсутні або на них не може бути звернено стягнення. Це підтверджується довідками з Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України. Згідно з даними виконавця, жодного майна, на яке можливо було б звернути стягнення у межах виконавчих проваджень № 77888788 та № 77888425, крім частки у спільній власності квартири АДРЕСА_2 , не виявлено.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов'язок виконавця вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення містить і ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, згідно з якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц виснувала, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 464/2227/17 зазначив, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу з боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
Визначення частки боржника у спільному майні у даному випадку є необхідним та єдино можливим заходом для забезпечення реального виконання судових рішень, що відповідає завданням виконавчого провадження та принципу обов'язковості судового рішення.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої визначення частки боржника у спільному майні не є зверненням стягнення на майно, а є передумовою для такого звернення, і саме по собі не порушує прав інших співвласників.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а частка боржника ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3.
Доказів на спростування вказаних обставин боржник суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 443 ЦПК України, суд,
постановив:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, стягувач Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», заінтересована особа ОСОБА_2 задовольнити.
Визначити частку майна боржника - ОСОБА_3 (квартири АДРЕСА_1 ), яким боржник володіє спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (спадкоємцем якого є його дружина - ОСОБА_2 ), а саме: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА