Справа № 568/394/26
Провадження № 3-в/568/7/26
01 квітня 2026 р. м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
ОСОБА_1 звернувся до Радивилівського районного суду із заявою про розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Заява обґрунтована тим, що постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, заробітна плата становить шість тисяч гривень в місць. А також просить розстрочити судовий збір.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши зміст заяви та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 18.03.2026 р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.15).
Постанова підлягає виконанню.
Ст.129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до вимог ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Про відстрочення виконання постанови мова йде також і в ст. 301 КУпАП, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Зі змісту вказаних норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку виконання рішення (постанови) є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 (справа № 2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Згідно зі ст.304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 має бажання сплатити штраф, але не має можливості сплатити його одним платежем у встановлений термін у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, оскільки проходить військову службу, суддя вважає за можливе відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на 6 (шість) місяців по 2833, 34 грн. щомісячно.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Щодо заяви в частині розстрочки сплати судового збору, то слід звернути увагу на те, що розстрочка сплати судового збору законодавством у справах про адміністративні правопорушення не передбачена, судовий збір не є видом адміністративного стягнення (штрафом), а справляється у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Також у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За таких обставин суд позбавлений можливості розстрочити сплату судового збору в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, ст.129-1Конституції України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 298, 301, 304, 307 КУпАП, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задоволити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року, а саме сплату адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, строком на 6 (шість) місяців, шляхом сплати суми штрафу частинами по 2833, 34 гривень щомісячно.
Перебіг строку давності виконання вказаної постанови в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
У разі невиконання ОСОБА_1 постанови суду без поважних причин, звернути постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення №568/394/26 до примусового виконання, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Троцюк