Справа № 564/3025/25
31 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. У позові зазначає, що сторони по справі перебували у шлюбі з 22.02.2006 р. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20.02.2008 р. по справі №2-127 шлюб між сторонами розірвано. У шлюбі народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого у свідоцтві про народження вказаний відповідач. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20.11.2007 р. стягнуто щомісячно, починаючи з 18.09.2007 р. з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 сину сторін ОСОБА_3 виповнилося 18 років, у зв'язку з чим стягнення аліментів з відповідача було припинено. Однак дитина продовжує навчатися у Національному університеті харчових технологій на 2 курсі денної форми навчання Навчально-наукового інституту харчових технологій НУХТ, отримує соціальну стипендію у розмірі 1180,00 грн. на місяць. Позивачка вказує, що відповідач є особою з інвалідністю внаслідок війни та отримує пенсію близько 20000 грн. на місяць, має зареєстровані на праві власності земельну ділянку площею 0.1 га, кадастровий номер 5623480804:04:005:0002; земельну ділянку площею 0.209 га, кадастровий номер 5623480800:06:021:1284; 1/3 частка двокімнатної квартири загальною площею 46,2 к.в.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 частка однокімнатної квартири загальною площею 28,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . А тому може сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 25.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання залишено без руху.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 01.08.2025 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Зачепіло З.Я. вказує. що відповідач сплачував аліменти систематично у виконавчому провадженні №24770421 до досягнення дитиною повноліття. Проте через значні проблеми зі здоров'ям, а саме є інвалідом 2 групи, стан здоров'я не дозволяє йому повноцінно працювати та забезпечувати себе. Вказує що відповідач несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, витрат на лікування. Також представник відповідача посилається на недостовірність інформації про наявність зареєстрованих за ОСОБА_2 на праві власності таких об'єктів нерухомого майна, як 1/3 частка двокімнатної квартири загальною площею 46,2 к.в.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 частка однокімнатної квартири загальною площею 28,9 кв.м., розташованої за адресою: Хмельницька обл., м.Хмельницький. Зауважує, що відповідач є ветераном війни і його син ОСОБА_3 навчається на бюджетній основі та користується такими пільгами як навчання за рахунок державного та місцевих бюджетів; безоплатним проживанням у гуртожитку; отримує щомісячно соціальну стипендію; має безоплатний доступ до навчальних матеріалів та підручників. А тому потреби у стягненні додаткових коштів на його утримання немає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши поданий відповідачем відзив на позов та наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно встановлених судом обставин відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №317.
На даний час спільний син ОСОБА_3 є студентом 2 курсу Національного університету харчових технологій денної форми навчання Навчально-наукового інституту харчових технологій НУХТ. Термін закінчення навчання - 30 червня 2028 року (денна форма навчання), що підтверджується довідкою №26/1-125 від 08.07.2025 р.
Згідно довідки про доходи №04.02-51 від 08.07.2025 р. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , як студент отримує стипендію від Національного університету харчових технологій у розмірі 1180,00 грн. на місяць.
Згідно Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №1934/09-06 від 30.07.2025 р. у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 15.05.2024 р. є інвалідом 2-ої групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, безтерміново, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 28.05.2024 р.
Згідно Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №439420930 від 13.08.2025 р. за відповідачем значать зареєстровані на праві власності земельна ділянка площею 0.1 га, кадастровий номер 5623480804:04:005:0002 та земельна ділянку площею 0.209 га, кадастровий номер 5623480800:06:021:1284.
Із постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2025 р. по ВП №24770421 вбачається, що виконавчий лист №2-719 від 20.11.2007 р., виданий Костопільським районним судом про стягнення щомісячно, починаючи з 18.09.2007 р. з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, закінчено у зв'язку із досягненням дитиною повноліття та відсутності заборгованості за сплати аліментів (а.с.10-11).
Також із відповіді Пенсійного фонду України на запит №217568746 від 29.04.2024 р. Костопільського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ по виконавчому провадженню №24770421 по ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , вбачається, що Костопільське об'єднане управління ПФУ виплачує відповідачу пенсію з 01.08.2024 р. у розмірі 15296 грн.
Отже, відповідач спроможній сплачувати аліменти на утриманні свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.180, ч. 1-2 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч. 1ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201цьогоКодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Суд зазначає, що посилання відповідача нате, що він несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, витрат на лікування без надання доказів розміру таких витрат та розміру отримуваного доходу, не заслуговують на увагу як бездоказові. Також покликання представника відповідача на те, що син ОСОБА_3 навчається на бюджетній основі та користується пільгою на навчання за рахунок державного та місцевих бюджетів, безоплатним проживанням у гуртожитку, безоплатним доступ до навчальних матеріалів та підручників - не є визначеною законодавством підставою для звільнення відповідача від сплати аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися.
Водночас суд враховує при визначенні розміру аліментів, що спільний повнолітній син ОСОБА_3 отримує соціальну стипендію у розмірі 1180 грн. на місяць на період навчання.
Вказане свідчить про наявність правових підстав, визначених уст. 199 СК України, до стягнення з відповідача аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, до досягнення двадцяти трьох років.
Отже, враховуючи викладене вище, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне та сімейне становище платника аліментів, який немає інших утриманців, розмір його доходу та наявність зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, розмір доходу повнолітнього сина у вигляді соціальної стипендії, та з урахуванням положень ст.199, 200СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 21 липня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Суд звертає увагу, що при призначенні аліментів у розмірі 1/6 частки, відповідач фактично буде сплачувати аліменти на користь позивачки у меншому розмірі, ніж що був визначений раніше, згідно виконавчого листа №2-719 від 20.11.2007 р., а отже це не призведе до погіршення матеріального становища платника аліментів та він має можливість їх сплачувати, оскільки робив це раніше, так як матеріали справи не містять доказів про наявність заборгованості.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Призначивши аліменти, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з п. 7 ч. 1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, хоч і в меншому розмірі, то клопотання представника відповідача про відшкоджування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 206, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, тобто з 21 липня 2025 року (дати подачі позову до суду) та до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_3 ), РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_4 ), РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повне рішення складено
31 березня 2026 року.
СуддяЛ. А. Грипіч