вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/1268/25
Провадження №2/547/175/26
01 квітня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" - адвокат М.І.Усенко,
представник відповідачки А.Г.Стогній - адвокат О.М.Ковальчук,
25.12.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернувся до Семенівського районного суду Полтавської із позовом в електронній формі до відповідачки ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0934/82/0249111 від 28.12.2016 на суму 9300,00 грн, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі ПАТ "Банк Аваль") та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 14890,31 грн з яких: 10855,60 грн заборгованості за тілом кредиту, 4034,71 грн заборгованості за процентами. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2422,40 грн і витрат на правничу допомогу 8000,00 грн.
Позивач вказує, що набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-56 від 13.12.2022, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 07.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення копій ухвали суду від 07.01.2026 і позовної заяви з додатками; повідомлено відповідачу, що 20.12.2025 позивач надіслав йому засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення № 0503790964553 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі. Судовий розгляд справи призначено на 05.02.2026 о 13-50 год.
Представник позивача неодноразовими клопотаннями просив розглядати справу за його відсутності і задовольнити позов повністю.
Відповідачка не отримує судові повістки та ухвалу суду за своїм зареєстрованим місцем проживання, оскільки відсутня за відповідною адресою (а.с. 49, 50, 52, 59, 56, 109, 116, 117).
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат О.М.Ковальчук у відзиві просить відмовити у задоволенні позову і стягнути з позивача на користь відповідачки 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вказує, що кредитний ліміт складає 9300,00 грн, а строк кредитування - 48 місяців. Згідно розрахунку відсотки нараховано на суму 7510,86 грн, що є безпідставним. Виписка з банківського рахунка не містить цифрового підпису. Розрахунок відсотків здійснено поза межами строку кредитування. Є потреба у дослідженні оригіналу електронного доказу. Відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо існуючого права вимоги. Текст позовних заяв позивача є типовим. Не потребує значного обсягу часу чи роботи адвоката.
Представник відповідача клопоче про витребування у відповідача і дослідження судом оригіналів письмових доказів, а саме кредитного договору, виписки по рахунку, розрахунку, оригіналів протоколів створення електронного підпису, оскільки представник відповідача має сумнів у їх достовірності. Оригінали усіх первісних документів повинні бути у позивача як у особи, яка стверджує про отримання права грошової вимоги за кредитним договором.
Відзив надіслано позивачеві.
Відповідь на відзив вказує, що кредитний договір містить власноручний підпис відповідачки, у т.ч. щодо обізнаності з відповідними правилами і умовами кредитування. Заборгованість за тілом кредиту складається із первинних 9300,00 грн за дозволеним овердрафтом і 1555,60 грн за недозволеним овердрафтом. Проценти розраховуються і за дозволеним і за не дозволеним овердрафтом. Користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування і за відсутності листа про відмову від кредитування є продовженням строку користування кредитом. Виписка з особового рахунку є бухгалтерським документом. Витрати позивача на правничу допомогу 8000,00 грн є співмірними складності справи. Витрати відповідача на правничу допомогу 15000,00 грн є завищеними.
Відповідь на відзив не надіслана відповідачці.
Судові засідання відкладалися 05.02.2026 і 05.03.2026.
05.03.2026 представнику відповідача відмовлено у його клопотанні про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції через невиконання вимог ч. 2 ст. 212 ЦПК України.
Підстави для задоволення клопотання представника відповідача від 01.04.2026 про відкладення розгляду справи 01.04.2026 відсутні.
Відтак неявка відповідачки і представників сторін у чергове судове засідання відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вивчивши письмові заяви позивача і представника відповідача по суті справи, надані судові дані і докази, суд встановив таке.
28.12.2016 між ПАТ "Банк Аваль", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 010/0934/82/0249111, відповідно до умов якого було встановлено поточний кредитний ліміт у сумі 9300,00 грн, строком на 48 місяців. Максимальний кредитний ліміт складає 200000,00 грн. Без укладення додаткових угод до договору банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом банк не отримав листа від клієнта про відмову від продовження строку користування кредитом. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після продовження строку користування кредитом розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку користування кредитом. Розмір поточного ліміту не може перевищувати більш ніж на 1000 % та бути меншим більш як на 100 % розміру поточного ліміту в попередньому періоді. Клієнту відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Процентна ставка при користуванні кредитом протягом пільгового періоду 0,00 %, при користуванні поза межами пільгового періоду 42,0%. Дата щомісячного платежу 20 числа кожного місяця. Розмір щомісячно нарахованих процентів за кредитом: при користуванні кредитом поза межами пільгового періоду 331,74 грн, при користуванні кредитом в межах пільгового періоду 0,00 грн. Розмір щомісячного платежу за умовами користування кредитом в межах пільгового періоду 465,00 грн, поза межами пільгового періоду 1090,74 грн. Страховий платіж 46,50 грн щомісячно. Штраф (нараховується на суму простроченого щомісячного платежу) 1% (мін. 50,00 грн). Плата за обслуговування рахунку щомісячно 15,00 грн. Форма погашення кредиту - поповнення КР. Комісія за зняття готівки у банкоматах та відділеннях Банку 3% - 15,00 грн, у мережі інших банків на території України 3% - 15,00 грн, у мережі інших банків за межами України 3% - 33,00 грн. Комісія за перерахунок валюти операції з використанням ПК в валюту КР, якщо валюта транзакції відрізняється від валюти КР 3%. Комісія за термінове поповнення КР з використанням ПК через каси Банку 15,00 грн. Плата за обслуговування рахунку 15,00 грн. Абсолютне значення подорожчання кредиту 18150,00 грн. Реальна процентна ставка 48,00 %. У разі списання з кредитного рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму, на кредитному рахунку клієнта виникає недозволений овердрафт. Клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за користування недозволеним овердрафтом заставкою 42,00 % річних.
Вказаний договір, додаток № 1 і довідка про умови кредиту підписані особисто відповідачем ОСОБА_1 , зокрема й на кожному із аркушів (а.с. 6-11).
У суду відсутні підстави сумніватися у вірності сформованих і наданих до суду в електронній формі через електронний кабінет користувача ЄСІТС кредитного договору, додатку № 1 до договору і довідки про умови кредитування. Вимоги ст. 14 ЦПК України щодо подання документів до суду в електронній формі дотримано.
Отже, між позивачем і відповідачем укладено договір банківського рахунка і кредитний договір у простій письмовій формі у спосіб, зокрема, проставлення підписів уповноваженого представника банку і власноручного підпису відповідачки.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України - далі ЦК).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).
З наданих позивачем розрахунку і виписки по банківських рахунках відповідача вбачається, що позивач надав відповідачеві кошти шляхом їх безготівкового переказу за вказаним кредитним договором; відповідач користувався відповідними коштами на своїх рахунках, допустив несвоєчасне погашення відповідних платежів на користь банку (а.с. 12-13, 14-18, 19-25).
Відповідач з 29.12.2016 по 15.12.2022 користувалась коштами банку, у т.ч. й поза межами 48 місяців після дати 28.12.2016.
Розрахунок заборгованості по картковому рахунку відповідачки на суму 14890,31 грн складено саме банком, виконавець працівник банку О.С.Кульчицький (а.с. 12, 13).
О.С.Кульчицький також склав виписку по рахунку відповідачки (а.с. 14-25).
І розрахунок, і виписку подано до суду з дотриманням вимог ст.ст. 14, 83, 177 ЦПК України.
Суд зазначає також, що вказана представником відповідача ч. 6 ст. 95 ЦПК України (Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги), а також ч. 5 ст. 100 ЦПК України (Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги) передбачає можливість, а не обов'язок суду витребувати доказ за клопотанням учасника справи - законодавець використав слова "може витребувати".
Згідно розрахунку банку станом на 15.12.2022 у відповідача утворилася загальна заборгованість перед банком за вказаним кредитним договором у загальній сумі 14890,31 грн із яких 9300,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1555,60 грн заборгованість за не дозволеним овердрафтом, 4034,71 грн заборгованість за відсотками. Розрахунок вказує на пролонгацію договору через 18 днів після 10.12.2020 (а.с. 12, 13).
13.12.2022 між ПАТ "Банк Аваль" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-56 відповідно до якого ПАТ "Банк Аваль" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 010/0934/82/0249111 від 28.12.2016, що укладений між ПАТ "Банк Аваль" та ОСОБА_1 на суму 14890,31 грн, зокрема за рядком 1044 реєстру боржників (а.с. 28-32).
І договір відступлення, і витяг з реєстру боржників подано до суду з позовом в електронній формі з дотриманням вимог ст.ст. 14, 83, 177 ЦПК України. Доказів їх підроблення позивачем або недостовірності оригінальному примірнику відповідного повного реєстру боржників судові не надано.
Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).
Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).
Позивач письмовою досудовою вимогою від 12.12.2025 № 22165400 повідомив відповідачеві про отримання права грошової вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу від 13.12.2022; вимагав від відповідачки виконати зобов'язання перед позивачем та погасити заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14890,31 грн протягом 30 днів з моменту отримання вимоги (а.с. 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку. Заперечення представника відповідача повністю спростовано.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором; він має вказаний борг перед позивачем; а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими. Суд задовольняє їх повністю.
Щодо судового збору
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачки на користь позивача судові витрати зі сплати позивачем 2422,40 грн судового збору (а.с. 47) у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.
Щодо витрат на правничу допомогу
Згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордера від 02.07.2025, правничу допомогу позивачеві ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надавало Адвокатське об'єднання "Апологет". Згідно акту № 1429 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.12.2025 та детального опису наданих послуг адвокатом М.І.Усенко надано послуги з комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за Кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 010/0934/82/0249111 від 28.12.2016 на суму 8000,00 грн (а.с. 8, 35-40, 57, 58, 93-99).
Представник відповідача вказує на надмірність та завищення гонорару.
Згідно договору про надання правничої допомоги № 26/01-3 від 29.01.2026, ордера від 03.02.2026, акту наданих послуг від 26.02.2026 на суму 15000,00 грн адвокатом О.М.Ковальчуком надано правничу допомогу відповідачці ОСОБА_1 на суму 15000,00 грн у цій справі (а.с. 61-64, 73-92, 118).
Представник позивача вказує на надмірність та завищення гонорару.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов'язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268).
Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов'язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.
Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Адвокати-представники кожної сторони заперечують проти розміру і підставності витрат кожної зі сторін на правничу допомогу.
Суд повністю задовольнив позов, тому усі витрати на правничу допомогу відповідачки покладаються на неї на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Водночас, з урахуванням складності справи, очевидною не співмірністю витрат позивача на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн з ціною позову 14890,31 грн і сумою кредиту в межах овердрафту 9300,00 грн і поза межами овердрафту 1555,60 грн, складністю справи, фінансовим станом сторін тощо, а також зважаючи на понесення відповідачкою витрат на правничу допомогу 15000,00 грн при ціні позову 14890,31 грн (тобто більше ціни позову), суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача із 8000,00 грн до 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Задовольнити позов повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 010/0934/82/0249111 від 28.12.2016 у загальній сумі 14890,31 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 2422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Зменшити 8000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 5000,00 грн судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, поверх 4; ідентифікаційний код 35234236).
Відповідачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складене 01.04.2026.
Суддя Віктор ХАРЧЕНКО