єдиний унікальний номер справи 546/293/26
номер провадження 2/546/456/26
01 квітня 2026 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
25 березня 2026 року до суду надійшов вищезазначений позов.
Суддя, вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами доходить наступних висновків.
Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, главою 2 «Цивільна юрисдикція». При цьому, параграф 3 цієї глави визначає, зокрема, підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України).
Положеннями частини першої статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з відповіддю № 2545204 від 01 квітня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, за загальними правилами підсудності дана справа не підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області.
Для даної категорії спорів не передбачена альтернативна підсудність (підсудність справ за вибором позивача), визначена параграфом 3 глави 2 ЦПК України.
Таким чином, дана справа не підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області.
Оскільки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , суддя доходить висновку, що дана справа підсудна Подільському районному суду м. Полтави.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина перша статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до частини третьої цієї статті, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Як зазначається у статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі наведеного, керуючись статтями 27, 31, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпередати на розгляд іншого суду - Подільського районного суду м. Полтави, як таку, що не підсудна згідно територіальної юрисдикції (підсудності) Решетилівському районному суду Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Ю. В. Зіненко