єдиний унікальний номер справи 546/1270/25
номер провадження 2/546/206/26
Іменем УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лободи Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представником позивача до суду подано позовну заяву ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з кредитним договором в розмірі 22902,04 грн. В обгрунтування позову посилався на те, що 20.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7185003 в електронному вигляді (далі кредитний договір). На умовах вказаного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 5200,00 грн., однак взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, в результаті чого у неї виникла заборгованість в розмірі 14520,16 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 5200,00 грн., заборгованість по відсоткам - 9320,16 грн.
25.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 7185003, від 20.10.2023 перейшло до позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 22902,04 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 31.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додаткові докази.
02.02.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов лист з витребуваною судом інформацією.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у позові просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, проти ухвалення в даній справі заочного рішення не заперечував .
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, відзив будь-які клопотання, заяви до суду від відповідачки не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7185003 (далі кредитний договір).
Згідно п. 1.3. кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 5200,00 грн.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до договору.
Згідно п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.4. договору.
Пунктом 1.5.2. кредитного договору передбачена знижена процентна ставка в розмірі 1,69 % в день, що застосовується у випадку, якщо споживач до 19.11.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023, проценти за користування кредитом становлять 36787,14 грн., реальна річна процентна ставка - 23075,33 %, загальна вартість кредиту- 41987,14 грн.
В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту та інші, що відповідають вказаним вище умовам кредитного договору.
Договір про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023, Графік платежів , а також паспорт споживчого кредиту підписані відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2808.
Листом №7/5478 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» повідомило про успішність операції, проведеної 20.10.2023 о 11:24 в сумі 5200,00 грн. на карту № НОМЕР_2 , № транзакції - 1312912346.
Як вбачається з листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260120/36936-БТ від 23.01.2026, наданого на виконання вимог ухвали суду, на ім'я відповідачки ОСОБА_1 в банку емітовано карту № 4149437871429039 на яку 20.10.2023 було здійснено зарахування коштів в сумі 5200,00 грн.
25.07.2024 року між ТОВ « АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (фактор) укладено договір факторингу №25.07-24-Ф, у відповідності до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників.
В пункті 3.3 договору сторони погодили ціну продажу за договором, що становить 1265594,18 грн.
Згідно платіжних інструкцій № 5537 від 29.07.2024, № 5535 від 29.07.2024, № 5536 від 29.07.2024, № 5534 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплатило на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» оплату фінансування згідно договору факторингу № 25.07-24-Ф від 25.07.2024 в сумі 1265594,18 грн.
З відомостей з Реєстру боржників до договору факторингу №25.07-24-Ф від 25.07.2024, грошова вимоги до відповідачки ОСОБА_1 складає загальну суму 14520,16 грн., з яких: 5200,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 9320,16 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 найменування товариства - позивача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Згідно доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.12.2025 щодо ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» державна реєстрація зміни найменування юридичної особи здійснено Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією 10.12.2024.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», загальна сума заборгованості відповідачки становить 14520,16 грн., з яких: 5200,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 9520,16 грн. - сума нарахованих процентів, період нарахування процентів - з 20.10.2023 по 20.01.2024.
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» вбачається, що позивач додатково нарахував відсотки за користування кредитом за період з 26.07.2024 по 14.10.2024, що відповідає Графіку платежів, підписаного відповідачкою, сума додатково нарахованих відсотків за вказаним розрахунком становить 8381,88 грн.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023 укладений в електронній формі.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023 первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів, графік платежів.
Отримання відповідачкою суми кредиту в розмірі 5200,00 грн. підтверджується копією зазначеного вище листа ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», а також листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
З розрахунків заборгованості, складених первісним кредитором та позивачем, вбачається, що вони складені відповідно до умов кредитного договору, в тому числі Графіку платежів, щодо розміру процентної ставки та періоду нарахування.
Право вимоги по кредитному договору передані первісним кредитором позивачу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі акту прийому-передачі реєстру боржників та самого реєстру боржників, які оформлені належним чином, в матеріалах справи містяться докази оплати позивачем первісному кредитору плати за договором факторингу. Зазначені документи є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 22902,04 грн., з яких: 5200,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 17702,04 грн - сума нарахованих процентів, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ«ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023 в сумі 22902,04 грн., з яких: 5200,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 17702,04 грн - сума нарахованих процентів.
Позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Згідно доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 8514 від 16.12.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує , чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд врахував, що відповідачка не подавала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла.
Правнича допомога, надана позивачу в суді, полягала у: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; сладання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для всебічного, об'єктивного та безпосереднього повного, дослідження наданих до суду доказів; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7185003 від 20.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях. Вартість правової допомоги адвоката становить 10 000,00 грн. Будь-яких інших процесуальний дій адвокатом не вчинялось. Крім того, в даній справі відзив на позов, а також відповідь на відзив не подавались, розгляд справи відбувався без участі позивача та його представника.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на їх обсяг, ціну позову, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат, понесених в суді, підлягає зменшенню з 10 000,00 грн до 4 000, 00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7185003 від 20.10.2023 в сумі 22902 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дві) грн. 04 коп., з яких: 5200,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 17702,04 грн - сума нарахованих процентів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2;
Представник позивача - Столітній Михайло Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01.04.2026.
Суддя І.В. Лівер