єдиний унікальний номер справи 546/78/26
номер провадження 2/546/309/26
01 квітня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Решетилівка у залі суду цивільну справу № 546/78/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.02.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:
- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 30595-06/2025 в розмірі 21 420,00 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 020,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4 500,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 900,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 02.02.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 04.02.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 13.02.2026.
Ухвалою судді від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху.
24.02.2026 представником позивача було виконано вимоги ухвали суду від 16.02.2026 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 02.03.2026 після усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою суду від 16.02.2026, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
31.03.2026 від відповідача до суду клопотання про витребування доказів, відкладення судового засідання та письмове заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викладеним проханням про перехід у загальне позовне провадження із призначенням проведення підготовчого судового засідання, у якому відповідач просить суд:
1. Поновити строк для подання клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
2. Розгляд справи №546/78/26 проводити за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.
3. Витребувати у позивача оригінал платіжного доручення, щодо переказу мені коштів за кредитом, оригінал кредитного договору та інших договорів по справі з особистим підписом ОСОБА_1 , детальний розрахунок позовних вимог (з вказанням конкретних дат виникнення заборгованості по кожній з сум) та докази того, що ОСОБА_1 як сторону по договору повідомляли про перехід права вимоги (якщо такий перехід мав місце).
4. Судове засідання 01.04.2026 року перенести на іншу дату, надавши відповідачу можливість укласти договір з адвокатом, який буде представляти його інтереси по справі.
Дане клопотання обґрунтоване характером спірних правовідносин та предметом доказування, які на думку відповідача, вимагають проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження задля повного та всебічного встановлення обставин справи.
У судове засідання, призначене на 01.04.2026, сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Позивачем у позовній заяві викладено прохання проводити розгляд справи без участі їх представника (а.с.5).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, у клопотання від 31.03.2026 просив відкласти судове засідання на іншу дату (а.с. 62-63).
Розглянувши клопотання відповідачки про перехід від спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та витребування доказів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 10.05.2022 у справі 752/21028/15-ц, провадження 61-5725св21).
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Kримбш та інші проти Чеської республіки), § 42; (Іммебль Груп Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Івон проти Франції), § 39).
Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі, у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням, (К. С. проти Фінляндії), § 22), (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29), (Пеллеґріні проти Італії), § 45).
Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (Фелдбрюгге проти Нідерландів), § 44).
Зміст забезпечення «справедливого балансу» між сторонами щодо рівності сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).
Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Кресс проти Франції від 07 червня 2001 року, № 39594/98, п. 72; Ф.С.Б. проти Італії від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; Т. проти Італії від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; Кайя проти Австрії від 08 червня 2006 року, № 54698/00, п. 28).
Цей принцип був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03 суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Слід звернути увагу, що рівність засобів включає: - розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; - фактичну змагальність; - процесуальну рівність; - дослідження доказів, законність методів одержання доказів; - мотивування рішень.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", від 23.05.1993, п. 63).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Уникаючи надмірного формалізму у застосування норм ЦПК України, враховуючи прецедентну практику рішень ЄСПЛ щодо забезпечення принципу змагальності процесу та рівності сторін щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків для захисту своїх прав та інтересів, з урахування значення результату розгляду справи для сторін, у тому числі для відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення фактичних обставин у даній справі, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження у загальне та призначення проведення підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Вказані у клопотанні докази мають суттєве значення та необхідні для повного та всебічного розгляду справи.
Частиною 5 статті 12 ЦПК передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що вказані у клопотанні докази мають істотне значення для повного та всебічного розгляду справи, сторона позбавлена можливості самостійно отримати вказані докази (інформацію), суд вважає за необхідне задовольнити клопотання в частині витребування у позивача оригіналу платіжного доручення, щодо переказу коштів за кредитом, детального розрахунку позовних вимог (з вказанням конкретних дат виникнення заборгованості по кожній з сум) та доказів того, що ОСОБА_1 як сторону по договору повідомляли про перехід права вимоги (якщо такий перехід мав місце).
Разом з цим, щодо прохання витребувати у позивача оригінал кредитного договору та інших договорів по справі з особистим підписом ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» сформована в підсистемі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.
Відповідно до положень ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Положеннями ч. 6 ст. 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно положень ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. (п. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»)
Частиною 6 ст. 18 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. (абз. 1-3 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. (абз. 4-6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до абз. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 сформовано правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Положеннями ч. 1 ст. 213 ЦПК України встановлено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Згідно матеріалів позовної заяви, Кредитний договір № 30595-06/2025 від 13.06.2025 укладений між ТОВ «СТАР ФАЙННС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом Позичальника ( ОСОБА_1 ), шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Таким чином, даний договір не може містити особистого власноручного підпису ОСОБА_1 , а також електронного цифрового підпису, оскільки при підписанні даного договору електронний цифровий підпис не використовувався, адже був використаний електронний підпис з одноразовим ідентифікатором.
Отже, позивачем надано належним чином засвідчені копію Кредитного договору № 30595-06/2025 від 13.06.2025 з додатками, підписані шляхом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що не можуть містити іншого особистого підпису відповідача (власноручного чи ЕЦП).
Окрім цього, відповідачем не конкретизовано, які саме інші договори по справі з особистим підписом ОСОБА_1 ,він просить витребувати.
Суд не має можливості самостійно вирішувати, які саме відомості необхідно витребувати.
За матеріалами справи вбачається, що позовна заява та додатки до неї подані через підсистему «Електронний суд», яка функціонує у відкритому середовищі ЄСІТС, розроблена Адміністратором відкритого середовища ЄСІТС та приходить до висновку, що позивачем при подачі позову в електронному вигляді дотримані вище викладені вимоги законодавства, суду надані оригінали електронних договорів, а копії документів засвідчені належним чином.
У зв'язку з цим, що суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в частині витребування оригіналу кредитного договору та інших договорів по справі з особистим підписом ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про перехід розгляду справи у загальному провадженні та призначення підготовчого судового засідання з одночасним витребування доказів, слід задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та проведення підготовчого судового засідання слід відкласти на іншу дату.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 12, 19, 49, 84, 260, 261, 274, 351-356 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження - задовольнити.
Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі № 546/78/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Призначити відкрите підготовче судове засідання на 09:00 год 22.04.2026 у приміщенні Решетилівського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Покровська, 24, м. Решетилівка, Полтавська область, зала судових засідань №1.
Розгляд справи проводити суддею одноособово.
Клопотання відповідача про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, Київської області, 01032, ел.пошта: info@eadr.com.ua) докази, а саме:
- оригінал платіжного доручення, щодо переказу коштів за Кредитним договором № 30595-06/2025 від 13.06.2025;
- детальний розрахунок заборгованості (з вказанням конкретних дат виникнення заборгованості по кожній з сум) за Кредитним договором № 30595-06/2025 від 13.06.2025;
- докази того, що ОСОБА_1 повідомляли про перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «СТАР ФАЙННС ГРУП» до позивача за Договором факторингу № 29102025 від 29.10.2025.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Витребувані докази надати до суду у десятиденний термін з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України, визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Згідно зі ст. 179 ЦПК України, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 180 ЦПК України, встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали направити позивачу для виконання, в частині витребування доказів та відповідачці - для відома.
Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Про участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи подає заяву, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той саме строк надсилається іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:// rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.
Суддя О.О. Романенко