Справа № 545/3553/25
Провадження № 6/545/66/26
30.03.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Стрюк Л.І.,
з участю секретаря - Коверди М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання судового рішення , -
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором про надання кредиту №8194535 від 17.08.2024 у розмірі 49911,55 грн., а також судові витрати в розмірі 2527,40 грн, що разом становить - 52438,95 грн.
Рішення набрало законної сили 19.03.2026 року.
19.03.2026 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 19.02.2026. Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 , вказувала, що має скрутне матеріальне становище, а також складні сімейні обставини, оскільки її чоловік рахується безвісти зниклим в результаті бойових дій, самостійно виховує та утримує двох неповнолітніх дітей. Просила розстрочити суму боргу в розмірі 52438,95 грн на рік.
В судове засідання заявник не з'явилася, попередньо наддавши заяву про розгляд вказаного питання без її участі, заяву про розстрочення виконання судового рішення підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду питання по суті.
Суд, розглянувши вказану заяву про надання розстрочення виконання судового рішення дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Так, з матеріалів справи, що згідно з довідкою про доходи № 48 від 12.03.2026 сукупний дохід ОСОБА_1 становить 179543,43 грн з них 32317,83 грн податок з доходів фізичних осіб та 8758,96 вирахувано по виконавчих провадженнях
Також, вбачається, що згідно зі свідоцтвом про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 12.05.2022.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 01.09.2025 ОСОБА_2 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).
За таких обставин та враховуючи матеріальний стан заявника та всі інші суттєві обставини, суд приходить до висновку про задоволення заяви та розстрочення виконання судового рішення у вигляді стягнення з відповідача 52438,95 грн строк 12 місяців, рівними платежами, щомісячно по 4369,91 грн, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 01 травня 2026 року 4369,91 грн; до 01 червня 2026 року 4369,91 грн; до 01 липня 2026 року 4369,91 грн; до 01 серпня 2026 року 4369,91 грн; до 01 вересня 2026 року 4369,91 грн; до 01 жовтня 2026 року 4369,91 грн; до 01 листопада 2026 року 4369,91 грн; до 01 грудня 2026 року 4369,91 грн; до 01 січня 2027 року 4369,91 грн; до 01 лютого 2027 року 4369,91 грн; до 01 березня 2027 року 4369,91 грн; до 01 квітня 2027 року 4369,91 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 17 лютого 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року в справі № 545/3553/25; провадження № 2/545/647/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором про надання кредиту №8194535 від 17.08.2024 у розмірі 49911,55 грн., а також судові витрати в розмірі 2527,40 грн, що разом становить - 52438,95 грн, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
до 01 травня 2026 року 4369,91 грн; до 01 червня 2026 року 4369,91 грн; до 01 липня 2026 року 4369,91 грн; до 01 серпня 2026 року 4369,91 грн; до 01 вересня 2026 року 4369,91 грн; до 01 жовтня 2026 року 4369,91 грн; до 01 листопада 2026 року 4369,91 грн; до 01 грудня 2026 року 4369,91 грн; до 01 січня 2027 року 4369,91 грн; до 01 лютого 2027 року 4369,91 грн; до 01 березня 2027 року 4369,91 грн; до 01 квітня 2027 року 4369,91 грн.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк