Дата документу 31.03.2026Справа № 554/4951/23
Провадження № 1-кс/554/4398/2026
31 березня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022172060000119 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,-
27.03.2026 року прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що 28.03.2025 проведено огляд земельної ділянки із кадастровим номером 5324087700:00:023:0059. Оглядом встановлено наявність асфальтобетонного покриття та суцільного паркану на указаній ділянці.
27.03.2026 постановою прокурора земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2026 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5324087700:00:023:0059 площею 0,1500 га зареєстроване 04.02.2021 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 просить суд, накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5324087700:00:023:0059 площею 0,1500 га з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 42022172060000119. У резолютивній частині клопотання прокурор просить накласти арешт на вказане майно, зазначивши, що воно перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі, прохав його задовольнити.
Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Однією з обов'язкових умов для задоволення клопотання про арешт майна є належна ідентифікація майна та його власника, володільця, стосовно якого заявлено вимогу про обмеження прав.
Судом встановлено суттєву невідповідність між відомостями, зазначеними у клопотанні, та даними офіційних документів, доданих самим прокурором до цього клопотання.
Так, у клопотанні та його резолютивній частині прокурор зазначає власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324087700:00:023:0059 ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Водночас, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2026 номер інформаційної довідки: 470203504, яка додана прокурором до клопотання, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 .
Аналогічні відомості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться і у Постанові прокурора про визнання земельної ділянки речовим доказом від 27.03.2026, що також є додатком до клопотання.
Таким чином, у клопотанні прокурора особа визначена як власник майна, зазначено ОСОБА_5 , тоді як з доданих до клопотання документів убачається, що власником ділянки є ОСОБА_4 .
Зазначена розбіжність у найменуванні особи унеможливлює ідентифікацію власника майна та свідчить про те, що прокурор не надав суду достатніх і достовірних відомостей щодо особи, чиї права обмежуватимуться внаслідок накладення арешту.
Право на майно, яке підлягає державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з моменту такої реєстрації. Отже, дійсним власником земельної ділянки є виключно особа, чиї відомості містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Накладення арешту на майно за умови невстановлення його належного власника призведе до порушення прав фактичного власника та не відповідатиме критеріям розумності і співмірності втручання у право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не довів необхідності накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. ст. 170-173 КПК України, а клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022172060000119 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1