вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
6-а/381/3/26
381/4927/25
01 квітня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Беленчука Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебувала адміністративна справа №381/4927/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
За результатами розгляду цієї справи 18 вересня 2025 року судом ухвалено рішення, яким постанову № 390/25 від 08 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень визнано протиправною та скасувано, а провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч ) гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 968,96 грн.
23 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 року скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та стягнуто на його користь витрати на правничу допомогу і судовий збір, на підставі чого видано виконавчий лист від 24 жовтня 2025 року. Позивач звернувся до органу Державної казначейської служби для виконання рішення, однак йому відмовлено у зв'язку з відсутністю відкритих рахунків у боржника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що унеможливлює виконання рішення. Водночас встановлено, що відповідний орган підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має відкриті рахунки. У зв'язку з цим виконання рішення у визначений спосіб є неможливим, що є підставою для зміни способу його виконання шляхом звернення стягнення на кошти вищого розпорядника бюджетних коштів.
27 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Гавриленко В.О. до суду надійшла заява, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням суду визначено належного боржника ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є суб'єктом владних повноважень у справі, а тому саме за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають стягненню судові витрати. Заявник не довів наявності виключних обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, оскільки відсутність відкритих рахунків у боржника не є підставою для зміни способу виконання рішення. Законодавством передбачено механізми виконання судових рішень органами Казначейства навіть за відсутності рахунків боржника, зокрема за рахунок бюджетних програм. Зміна способу виконання у запропонований спосіб фактично призведе до заміни боржника та покладення відповідальності на інший орган, ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є недопустимим та змінює суть судового рішення. У зв'язку з цим підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до змісту ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Представниця позивача, 31 березня 2026 року, подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності.
Представник відповідача в прохальній частині заяви від 27 березня 2026 року просив розгляд справи проводити без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подану заяву у порядку письмового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області по справі №381/4927/25 від 18.09.2025 року ухвалено:
-постанову № 390/25 від 08 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса проживання: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч ) гривень.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса проживання: АДРЕСА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 968,96 грн.
24 жовтня 2025 року на підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист.
Як вбачається з відповіді Головного управління Державної казначейської служби Київської області №4-06-08/9070 від 26.12.2025 року, що долучена заявником до заяви про зміну способу виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) в ГУ ДКС Київсбкої області не обслуговується (не має жодних відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів). Дана обставина унеможливлює виконання судового рішення органами Казначейства за рахунок коштів боржника. В головному управлінні Казначейства на розрахунково-касовому обслуговуванні знаходиться (наявні відкриті рахунки) розпорядник бюджетних коштів ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (а.с. 113, зворот).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Законодавцем не визначено конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлено критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, і такими підставами є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2018 року у справі № 2- 749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження.
Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст. 16 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 року у справі №381/4927/25, заявник посилається на те, що в листі Головного управління Державної казначейської служби Київської області №4-06-08/9070 ід 26.12.2025 року повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) в ГУ ДКС Київської області не обслуговується (не має жодних відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів).
Отже, заявник вважає, що наявні підстави для зміни способу виконання судового рішення, стягнувши з ІНФОРМАЦІЯ_8 , структурним підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні в ГУ ДКС України у Київській області (має відкриті рахунки та є розпорядником бюджетних коштів) як юридична особа публічного права, за рахунок бюджетних асигнувань на користь заявника (позивача) понесені судові витрати у справі №381/4927/25 зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.
Абзацом 2 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154) визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства (абз. 1 п. 7 Положення № 154).
Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2024 у справі № 344/6751/22 та від 12.11.2025 у справі № 524/7691/23 виснував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Водночас боржник має окремий код ЄДРПОУ.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому визначення суб'єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України, ІНФОРМАЦІЯ_4 є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у даній справі, отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, зокрема, прийнятих судами, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Згідно з п. 2 цього Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з п. 3 цього Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За змістом п. 26 вказаного Порядку судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Згідно з абз. 5 п. 28 вказаного Порядку визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
Відповідно до п. 29 зазначеного Порядку у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Верховий Суд у постанові від 03.07.2018 року у справі №910/13057/16 висловив правовий висновок щодо безумовності обов'язку органів Держказначейства щодо виконання рішень суду про стягнення коштів.
Такий обов'язок не може залежати від наявності в органах казначейської служби відкритих рахунків, натомість у випадку їх відсутності стягнення може відбуватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
Зокрема, Частина перша статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу здійснюється органом, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, шляхом списання коштів з рахунків такого органу в межах бюджетних призначень, а у разі їх відсутності - за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі № 200/4120/19-а міститься висновок, що управління органу казначейства є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема місцевого бюджету, визначено Порядком № 845, за положеннями якого безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань.
У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України. З огляду на ці обставини, Верховний Суд зазначив, що орган казначейства повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком №845.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для зміни способу виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 року у справі №381/4749/25 у визначений заявником спосіб, а саме, шляхом стягнення судових витрат з ІНФОРМАЦІЯ_8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , оскільки у такий спосіб виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат обов'язок з виконання судового рішення фактично покладається на іншого суб'єкта владних повноважень, що фактично змінює рішення суду по суті, так як у такому випадку фактично здійснюється заміна відповідача (боржника) у справі, а не заміна одного способу виконання іншим, внаслідок чого відбувається безпідставне перенесення майнової відповідальності на іншого суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, враховуючи, що заявником не доведено обставин, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду або зробити його неможливим, на підставі ст. 139 КАС України, та з урахуванням наведених вище норм права та правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 378 КАС України, для зміни способу виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі №381/4749/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 253, 256, 286, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА