01.04.2026 Провадження по справі № 2-а/940/8/26
Справа № 940/368/26
Іменем України
01 квітня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Тетієві Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2026,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнання протиправною та скасувати постанову №БЦРТЦК2/24 від 17.02.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 з 06 жовтня 2025 року працює в КП «Комунальне некомерційне підприємство Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» на посаді техніка з експлуатації мереж і споруд водопровідно-каналізаційного господарства (0,5 ставки) та на посаді електрика (0,5 ставки), є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.10.2025 ОСОБА_3 уточнив свої дані та сформував витяг, згідно якого він був заброньований КП «Комунальне некомерційне підприємство Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» з відстрочкою до 13.03.2026.
Водночас, 16.02.2026 ОСОБА_3 оновив відомості у застосунку Резерв+ і виявив, що його оголошено в розшук та вказано про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди він прибув у той же день, де дізнався, що рахується таким, що не прибув за викликом по повістці до ТЦК для уточнення даних, тому відносно нього 16.02.2026 був складаний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаний протокол ОСОБА_3 відмовився підписувати, бо жодних повісток не отримував.
В подальшому, 25.02.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Тетіїв) ОСОБА_3 вручили оскаржувану постанову від 17.02.2026 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, при тому, що за місцем його постійного проживання по АДРЕСА_1 та за місцем роботи у КП «Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетіївської міської ради повістки щодо необхідності явки до ТЦК та СП не надходили, про необхідність такої явки він дізнався виключно із застосунку Резерв+, після чого сам невідкладно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим просить суд поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову №БЦРТЦК2/24 від 17.02.2026 року і закрити провадження у справі.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 04.03.2026 року відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз'яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також роз'яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У справах, зокрема, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (стаття 268 КАС України).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 14.12.2025 року №R067054825240 позивача було повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 02.01.2026, проте останній не з'явився у визначену дату та час, тобто порушив вимоги пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом, оскаржувану постанову винесено 17.02.2026, позивачу вручено лише 25.02.2026 року, а позов поданий 02.03.2026 року, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно постанови № БЦРТЦК2/24 від 17.02.2026 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 02.01.2026 повісткою, яка направлялась на адресу його місця проживання, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: АДРЕСА_1 , однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Водночас, згідно витягу з наказу №259-к від 03.10.2025 по КП «Комунальне некомерційне підприємство Тетіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3 зарахований на 0,5 посади техніка з експлуатації мереж і споруд водопровідно-каналізаційного господарства та 0,5 посади електрика з 06 жовтня 2025 року.
Згідно витягу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Тетіїв), дата уточнення даних 02.10.2025, має відстрочку (бронювання) до 13.03.2026, адреса проживання та зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Згідно наданої суду разом з відзивом копії повістки №5799493 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній був викликаний для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв) на 02.01.2026 о 9 год. 00 хв.
Згідно копії конверта з написом «Повістка ТЦК Вручити особисто», відправлення №R067054825240 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв) у зв'язку з відмовою від отримання.
За даними трекінгу Укрпошта відправлення №R067054825240 було прийнято до відправлення 16.12.2025 (м. Київ), 18.12.2025 відправлення прибуло до відділення (с.Теліжинці), 30.12.2025 відправлення змінило статус на «повернення відправнику за відмовою адресата», а 06.01.2026 повернуте відправнику (вручено).
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжується станом і на час розгляду справи.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з ч. 1 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 9 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України щодо військового обов'язку поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно ч. 3 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає в себе, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 5 статті 33 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з "Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до ч. 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які зокрема, перебувають на військовому обліку призовників зобов'язанні прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 1 статті 3 Закону № 3543, мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (ч. 5 ст. 4 Закону № 3543).
Відповідно до абз. 1 ч. 8 статті 4 Закону № 3543 з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543.
Відповідно до ч. 3 статті 3 Закону № 3543 зміст мобілізаційної підготовки, з-поміж іншого, становить військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560) визначає:
- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022 (Додаток 2), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у по-вістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З огляду на зазначене, громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити про поважність причин.
За порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, настає адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Згідно з п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При цьому, згідно п. 41-1 вказаного Порядку перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, тому згідно п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, направлення йому повістки про виклик за адресою, вказаною у Резерв+, а саме: АДРЕСА_1 , тобто за зареєстрованим місцем проживання, яке є одночасно адресою фактичного проживання, було правомірним.
Водночас, копія повістки №5799493 на ім'я ОСОБА_1 , згідно з якою останній був викликаний для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв) на 02.01.2026 о 9 год. 00 хв. містить посилання на QR-код для перевірки чинності повістки, тобто вона сформована з дотриманням вимог п. 41-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 56 , згідно якого перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
Разом з тим, обов'язок військовозобов'язаного прибувати за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений абз. 3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (в чинній редакції).
При цьому, суд констатує, що наявність бронювання чи відстрочки фактично не звільняє військовозобов'язаного, будучи належним чином оповіщеним, від обов'язку прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а так само відмова військовозобов'язаного від отримання повістки за адресою місця проживання не виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Крім того, повістка - це документ, який є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов'язок відповідно до закону і обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитись за викликом до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 установлений не повісткою, а саме Законом №2232-XII. Відповідна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2022 року в справі № 300/1263/22.
З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено, що оскільки позивач ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки №5799493, згідно якої він був викликаний для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв), то з дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про його відмову отримати поштове відправлення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, тобто з 30.12.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 згідно п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, вважається особою, щодо якої наявне належне підтвердження оповіщення про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, а саме на 02.01.2026 о 9 год. 00 хв., куди він не з'явився.
Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає, що обов'язок відповідача доводити правомірність свого рішення у випадку заперечення проти позову, не позбавляє обов'язку позивача наводити докази в підтвердження своїх вимог.
Виходячи з встановлених обставин справи, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що він не відмовлявся від отримання повістки №5799493, згідно якої він був викликаний для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв), а також не надав доказів поважності причин неявки 02.01.2026 о 9 год. 00 хв. за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тетіїв), що є свідченням наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відтак, суд вважає, що постанова від 17.02.2026, складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 33, 183, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, статтями 72-73, 77, 79, 139, 269, 272, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду для подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.В. МАНДЗЮК