Справа №363/541/26
Провадження №2/377/371/26
01 квітня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Теремецької Н.Ф. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації,-
28 січня 2026 року в підсистемі «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява від ОСОБА_3 , в якій він просить:
- визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем у повідомленні, розміщеному в онлайн-групі української діаспори м. Ландсберг-на-Леху, а саме твердження про те, що: звернення позивача до суду є «безглуздими судовими процесами»; позивач «не має чим зайнятися»; позивач звернувся до суду «з надуманих причин»; позивач «хоче легких коштів» шляхом подання позову; зобов'язати відповідача спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення у тій самій онлайн-групі копії судового рішення, яке набрало законної сили; зобов'язати відповідача видалити повідомлення, що містить зазначену недостовірну інформацію;
- стягнути з відповідача на його користь 100 000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
- стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, та розстрочити позивачу оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації передано відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області. Вказана справа надійшла до Славутицького міського суду Київської області 23 березня 2026 року.
Ухвалою судді від 27 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації залишено без руху, надано позивачеві строк - сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3727,36 гривень або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
31 березня 2026 року суду в підсистемі «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Теремецької Н.Ф. на підставі статті 36 ЦПК України у зв'язку з наявністю обставин, що викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості та об'єктивності, в якій він просить задовольнити заяву про відвід судді Теремецької Н.Ф. та передати справу для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями.
Заява обґрунтована тим, що суддя Теремецька Наталія Федорівна протягом тривалого часу неодноразово розглядала справи за участю адвоката Качан Світлани Миколаївни як захисника або представника, яка відповідно до інформації з порталу «Судова Влада України» здійснювала адвокатську діяльність лише в Славутицькому міському суді Київської області. Такі повторювані процесуальні взаємодії мають системний характер та об'єктивно формують у стороннього спостерігача враження наявності сталих професійних зв'язків. Суддею не було вжито належних процесуальних дій для вирішення питання підсудності, зокрема не ініційовано передачу справи для визначення юрисдикції до Верховного Суду. Суддею було застосовано підхід, який фактично унеможливлює розгляд справи по суті, а саме: встановлено вимогу негайної сплати судового збору без належної оцінки обставин, що впливають на підсудність та без врахування фактичного місця проживання сторін. Таким чином, системна взаємодія судді з адвокатом, враховуючи, що процесуальна діяльність конкретного адвоката велася лише в одному суді, до якого було передано позов, ігнорування питання підсудності, обрання процесуальних дій, що обмежують доступ до правосуддя, створюють обґрунтований сумнів у неупередженості судді.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Теремецької Н.Ф., не вбачаю підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За змістом частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною третьою цієї статті якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до чатини першої статті 35 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі «Хаушильд проти Данії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді свідчить, що доводи позивача про невжиття процесуальних дій для вирішення питання підсудності та встановлення вимоги сплати судового збору обґрунтовані незгодою із процесуальним рішенням судді, проте незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для її відводу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що суддею 27 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації було залишено без руху та надано позивачеві строк - сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3727,36 гривень або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху обґрунтовані підстави для відмови у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору. Отже, ухвала судді не містить негайної вимоги сплату судового збору, про що зазначає позивач у заяві про відвід судді, а встановлює вимогу відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України сплати судовий збір протягом семи днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Крім того, позивач не позбавлений права подати заяву про продовження строку для усунення недоліків, зазначивши поважні причини. Залишення позову без руху є тимчасовим процесуальним заходом для усунення недоліків, а не відмовою у доступі до правосуддя.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації передано відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області, так як відповідач ОСОБА_2 згідно із відповіддю із Єдиного державного демографічного реєстру № 2293055 від 30.01.2026 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Слід зазначити, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, регламентовано статтею 29 ЦПК України.
Як вбачається із змісту статті 29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Враховуючи, що у даній справі відсутнє документальне підтвердження проживання відповідача ОСОБА_2 на території Федеративної Республіки Німеччини, то питання підсудності вказаної справи в порядку статті 29 ЦПК України може бути вирішено після надходження документів, які б підтверджували перебування відповідача на території вищевказаної держави.
Здійснення адвокатом Качан С.М., яка є відповідачем у справі, професійної діяльності із захисту, представництва та надання правничої допомоги при розгляді справ в Славутицькому міському суді Київської області, за відсутності наведених обставин, які могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення до адвоката, не є підставою для відводу судді відповідно до статті 36 ЦПК України.
Подана заява про відвід не містить доводів та доказів, які б підтверджували чи викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Теремецької Н.Ф. щодо розгляду справи № 363/541/26.
Будь-яких інших доводів щодо небезсторонності судді заявником відводу не зазначено, і підстав для відводу, передбачених статтею 36 ЦПК України, при розгляді даної заяви не встановлено.
Таким чином, заявлений позивачем відвід судді Теремецькій Н.Ф. є необґрунтованим, тому питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Теремецької Н.Ф. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді передати для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 01 квітня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька