Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/475/25
30 березня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Юрченка С.О.,
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.,
представника позивача - (не з'явився),
відповідачки ОСОБА_1 (не з'явилась),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31 грудня 2025 року позивач подав до суду вказану позовну заяву, у якій посилався на те, що 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" кредитний договір № 1334056235818. На виконання умов договору, товариство перерахувало відповідачу на його банківську картку кредитні кошти в сумі 2500 грн. При цьому, відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 10000,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 2500,00 грн. та заборгованості за відсотками - 7500,00 грн. 22.07.2024 ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір факторингу №22072024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 1334056235818 від 06.12.2023 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Отже ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за кредитним договором № 1334056235818 в розмірі 10000,00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини та на ст.ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" ст.ст. 205, 207, 509, 512-514, 525, 526, 530, 549, 610-612, 626, 628, 639, 641, 644 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1334056235818 у розмірі 10000,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, заявивши у позовній заяві клопотання про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримував (а.с.7).
Відповідачка ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 02.02.2026. У судове засідання відповідачка не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, шляхом надсилання судових повісток (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 067123457878 від 17.03.2026) та смс-повісток (довідка про доставку повідомлення від 16.03.3026). Про причини неявки відповідачка не повідомляла, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позов у встановлений судом строк, та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала.
Отже, суд вирішив розглядати справу без участі сторін, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що 06.12.2023 року між ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" та відповідачкою укладено кредитний договір № 1334056235818, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2500,00 гривень строком на 120 днів, тобто до 04.04.2024, процентна ставка фіксована 2,25% перші 20 днів, 2,5% з 21 дня по день повернення, шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» № 26762-1335196372-24122025 від 24.12.2025 року на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 2500,00 гривень. Дата виконання платіжної операції 06.12.2023.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 1334056235818 станом на 22.07.2024 становить 10000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн., заборгованість за відсотками 7500,00 грн.
22.07.2024 року між ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір факторингу № 22072024.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №22072024 від 22.07.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №1334056235818, сума заборгованості 10000 грн.
Відповідачка не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов кредитного договору, станом на дату визначення позивачем суми заборгованості та станом на дату ухвалення рішення.
Норми права, застосовані судом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови таких договорів у сфері кредитних правовідносин розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам та доведені до їх відома, так як друга сторона (споживач послуг банку) лише приєднується до договору, з умовами якого він ознайомлений.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України "Про споживче кредитування").
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину;
Суд враховує наведені висновки, яких дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Належними та допустимими доказами у справі доведено, що позичальник ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка повинна бути стягнута у судовому порядку. Позивач, відповідно до договору факторингу від 22.07.2024 отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Отже, позовні вимоги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості: за кредитом (тіло кредиту), за простроченими відсотками за користування кредитом, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 17121393 від 17.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на відшкодування судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Разом з тим, позивач поніс витрати на правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору від 01.01.2025 року № 42649746 про надання правової допомоги; копію додаткової угоди № 1334056235818 від 17.11.2025, копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 17.11.2025, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Лівак І.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи викладене вище, з відповідача підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. 203, 205, 207, 215, 526, 625, 626 - 628, 1048, 1051, 1054 ЦК України, та ст. 2, 4, 12, 76, 78 - 81, 82, 141, 247, 265, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором № 1334056235818 від 06.12.2023 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, з яких 2500,00 - заборгованість по тілу кредиту, 7500,00 - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; а також кошти на відшкодування судових витрат: судовий збір - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на правничу допомогу - 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О.Юрченко