Справа № 373/3452/25
Провадження № 2/373/421/26
01 квітня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Опанасюка І.О.,
секретаря судових засідань Бутович Я.О.,
за участі сторін:
представника позивача Петренко Н.О.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу №373/3452/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
Виклад позовних вимог.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку, починаючи із дня подання позовної заяви. Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць. Також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є її батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження. Матір'ю позивача є ОСОБА_3 .
В даний час ОСОБА_2 навчається в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «біологія та біотехнологія». Навчається на ІІ курсі денної форми навчання за державним замовленням, термін навчання до 01 липня 2027 року.
На час навчання позивач проживає в гуртожитку.
Позивач вказує що не має змоги працевлаштуватись, оскільки навчається на денній формі навчання та має проблеми із здоров'ям, у зв'язку із чим перебуває на повному утриманні матері.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що їй потрібні кошти на проходження медичного обстеження та лікування, та зазначає про обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, до закінчення навчання, або досягнення 23-річного віку і посилаючись на ст.ст. 182, 198, 199, 200 СК України, а також на ст.ст. 160-163 ЦПК України
Рух справи в суді.
12.11.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 з додатками.
На виконання вимог ч. 6, ч. 7 ст 187 ЦПК України, судом був зроблений запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідача .
17.12.2025 було відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, що відображено в ухвалі суду від 17.12.2025.
Підготовче судове засідання призначене на 12.01.2026, було відкладене за клопотанням представника позивача адвоката Петренко Н.О.
Відповідач повідомлявся про дати і час судових засідань шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою вказаною в позові. Поштова кореспонденція поверталась до суду без отримання, у зв'язку із чим було дано оголошення про виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» в порядку ч.ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України.
12.02.2026 до суду надійшла заява відповідача в якій він просив надати йому до ступ до матеріалів цивільної справи через «Електронний суд» та відкласти судове засідання задля надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
17.02.2026 судове засідання було відкладене за клопотанням відповідача, якому було надано можливість ознайомитись з матеріалами справи.
04.03.2026 судове засідання було зняте з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання в суді та технічної можливості для його проведення, про що складений акт від 04.03.2026.
16.03.2026 було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 14:00 год. 01.04.2026.
30.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.
Відзив залишений судом без розгляду, оскільки до нього не додано доказів надіслання іншим учасникам, що порушує ч. 4 ст. 178 ЦПК.
Клопотання про витребування доказів залишено без задоволення у зв'язку із недотриманням ОСОБА_1 вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, при зверненні до суду з даним клопотанням.
Аргументи учасників справи висловлені в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Додатково пояснила, що мати позивача, не може в даний час надавати допомогу позивачу, оскільки опікується іншою дитиною. Її клієнт є студенткою очної форми навчання і не має змоги працевлаштуватись у зв'язку із навчанням. ОСОБА_2 має потреби в харчуванні, відвідуванні гуртків з інших питань, які виникають в динамічному житті молодої людини.
На запитання відповідача щодо визначення такого розміру аліментів, адвокат Петренко Н.О. вказала, що законодавцем передбачений розмір аліментів в розмірі 1/4 частки від доходів платника, що вони і просять в позові.
Відповідач не визнав позов.
Вказав, що він на даний час є військовослужбовцем ЗСУ, є учасником бойових дій. Задля того, щоб мати можливість проживати з сім'єю, в тому числі з позивачкою, він орендує квартиру в м. Києві. Позивач має в тій квартирі свою жилплощу, однак, вирішила жити в гуртожитку.
Пояснив, що позивач навчається на денній безоплатній формі навчання. Отримує стипендію та проживає в гуртожитку безкоштовно, як дитина учасника бойових дій.
До моменту виїзду позивачки за кордон, ОСОБА_1 її утримував матеріально. З вересня 2025 року по даний час позивачка проживає у м. Глазго (Шотландія, Королівство Великобританія). Навчається в Університеті Глазго безкоштовно за програмою обміну студентами, де отримує стипендію, орієнтовно 900 євро, що на думку відповідача є достатнім для задоволення базових потреб. Проживання в гуртожитку в університеті Глазго, також є безкоштовним.
Позивач вказує, що він має іншу малолітню дитину, щодо якої існує судове рішення про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від доходів відповідача. Окрім сплати аліментів, відповідач вказує про існування додаткових витрат на дитину, та несе витрати з оплати комунальних послуг з утримання квартири де проживає його дружина із дитиною.
Відповідач вказує, що в разі задоволення позову в розмірі про який просить позивач, його витрати з аліментів становитимуть 50% доходу, що буде для нього надмірним фінансовим навантаженням.
Відповідач вважає, що ОСОБА_2 не довела, в розумінні ст. 199 СК України. наявності таких потреб, задля забезпечення яких їй потрібна допомога в заявленому розмірі, та просить суд відмовити в задоволенні позову, а в разі, якщо суд прийде до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів, визначити їх розмір з урахуванням розумності та справедливості, з урахуванням наявності на утриманні відповідача малолітньої дитини та матеріальних витрат, про які він зазначає.
З письмових доказів наданих сторонами встановлено наступне.
Батьками позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 15.04.2006 (актовий запис №178).
Згідно з довідки №010/25 від 24.01.2025 за підписом декану факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» Є. Хлобистова, ОСОБА_2 є студентом 2 року навчання. Форма навчання - денна, державне замовлення. Спеціальність: біологія та біотехнологія. Термін навчання з 01.09.2023 до 01.07.2027.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 10.08.2022 уклали шлюб, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 .
Позивач проживає в гуртожитку навчального закладу в м. Києві, що підтверджено фотокопією договору на проживання в гуртожитку НаУКМА від 01.09.2025 укладеного між ОСОБА_2 та уповноваженим представником НаУКМА.
ОСОБА_2 зверталась до Інституту вертебрології та реабілітації та отримувала сеанси фізичної терапії лікаря ортопеда з 22.01.2025 по 04.07.2025, що підтверджено актом про надані медичні послуги та консультативним висновком лікаря від 22.01.2025, за яким їй рекомендовано курс реабілітації.
Також ОСОБА_2 06.11.2025 зверталась до лікаря-офтальмолога з питання проведення обстеження, в підтвердження чого суду надано консультаційний висновок спеціаліста Медкарта №2025.002039, за яким їй рекомендовано курс апаратного лікування та підбір окулярів для зорового навантаження.
Вартість огляду склала 1750,00 грн, в підтвердження чого надано копію фіскального чека, калькуляцію послуг на суму 2950,00 грн, чек за послуги за консультацію лікаря на суму 1500,00 грн., чек за медичну послугу на суму 400,00 грн., рецепт на окуляри та чек з придбання окулярів на суму 4662,00 грн.
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Норми права застосовані судом.
В силу вимог ст. 198, ч.2 ст. 200 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з вимогами ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних соловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_1 є працездатним, служить в Лавах ЗСУ та отримує систематичний дохід, що ним не заперечується. Разом з цим має на утриманні неповнолітню дитину, яка також потребує додаткових витрат.
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові №6-186ц14 від 24.12.2014, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження».
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Висновки суду.
Суд вважає, що позивачем доведена та обставина, що вона навчається - є Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «біологія та біотехнологія». Навчається на ІІ курсі денної форми навчання, термін навчання до 01 липня 2027 року
Навчання є безоплатним - за державним замовленням, що вбачається із довідки №010/25 від 24.01.2025.
Форма навчання є очною (денною), що унеможливлює на даний час працевлаштування ОСОБА_2 , яка в той же час несе витрати пов'язані з необхідністю звернення до лікарів, в зв'язку із чим вона потребує матеріальної допомоги батьків.
Тобто, право повнолітньої доньки на матеріальну допомогу з боку працездатних батьків в даній ситуації безумовно підтверджено.
Вирішуючи питання про розмір такої допомоги, суд зазначає наступне.
В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не обґрунтований належними та допустимими доказами той розмір аліментів, які вона просить стягувати з відповідача.
Відповідачем, з свого боку, вказано про матеріальне навантаження, як чоловіка який несе витрати із сплати аліментів на утримання малолітньої дитини дитина, та витрати побутового характеру, однак всупереч ст. 81 ЦПК України, ці обставини також не доведені належними та допустимими доказами.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визначаючи розмір аліментів суд зазначає наступне.
Утримання дитини на належному рівні, законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем його знаходження.
Ці витати в позовній заяві не обгунтовані та жодних доказів на підтвердження таких витрат, до позовної заяви не додано.
Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що ОСОБА_2 сплачує комунальні витрати за проживання в гуртожитку орієнтовно в розмірі 800 гривень на місяць, однак дана обставина доказами також не підтверджена.
В той же час, судом приймаються доводи представника позивача про те, що ОСОБА_2 навчаючись на денній формі за державним замовленням, хоч і отримує стипендію, однак має певні матеріальні витрати, які стосуються побутових потреб дитини, витрат на придбання навчальних матеріалів (підручників, посібників, тощо) в тому числі має і потреби в фізіотерапевтичних процедурах, при цьому не має можливості за таких умов працевлаштуватись.
Чинний Сімейний кодекс України (ст. 199) встановлює саме обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, який покладається на обох батьків, та по суті є продовженням батьківського обов'язку щодо забезпечення належних умов для здобуття освіти, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Неможливість надавати допомогу відповідачем, в судовому засіданні не встановлено.
Неможливість надавати матеріальну допомогу іншим з батьків (матір'ю позивача) обґрунтовано твердженням про те, що вона займається вихованням іншої дитини, яка є неповнолітньою. Це твердження не було доведено суду належними та допустимими доказами.
Твердження представника позивача щодо законодавчо визначеного розміру аліментів на повнолітню дитину у зв'язку з навчанням є помилковими.
Закон не встановлює фіксованого розміру аліментів на повнолітніх дітей. Суд при визначенні аліментів враховує: потреби дитини; рівень доходів батьків; наявність інших утриманців; витрати на навчання та проживання.
Отже, розмір аліментів на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, з урахуванням можливості другого з батьків також надавати таку допомогу, а також того що позивач навчається безоплатно, не несе витрат на проживання, а розмір витрат пов'язаних з навчанням (придбання підручників, канцтоварів тощо) не обґрунтовано позивачем та її представником, то стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/8 частки від його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, буде відповідати участі батька по відношенню до його дитини, на потреби, які виникають неї у зв'язку із навчанням.
Таке рішення, на думку суду, забезпечить необхідний баланс між обов'язком відповідача по відношенню до позивача та матеріальним становищем платника аліментів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В силу ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 182, 198, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів про стягнення аліментів на повнолітню дитину - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти у розмірі 1/8 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 листопада 2025 року до закінчення навчання в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_2 23 років.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 02.04.2026.
Суддя І.О. Опанасюк