Справа № 372/2014/26
Провадження 2-а-53/26
ухвала
31 березня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до капрала поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Павелка Ігоря Володимировича, третя особа заступник начальника Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівського району Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає що позовну заяву, згідно з ч.1 ст. 169 КАС України, належить залишити без руху, у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано з порушенням норм статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Тобто, після одержання позовної заяви суддя набуває процесуального обов'язку перевірити наявність передумов і порядок здійснення права на звернення до суду, існування підстав для відкриття провадження в адміністративній справі.
Відкриття провадження в адміністративній справі здійснюється на підставі позовної заяви у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України), її повернення (частини четверта, п'ята та шоста статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України) або відмови у відкритті провадження (частина перша статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України), виходячи з принципу диспозитивності.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено документи, що додаються до позовної заяви.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі, а суддя в будь-якому випадку, перед тим як відкрити провадження у справі, зобов'язаний перевірити відсутність таких підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В даному випадку позивачем не додано до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
18 березня 2020 року в справі №543/775/17 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, остання в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду вказала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс;ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку,офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3)зазначення ціни позову,обґрунтований розрахунок суми, що стягується, -якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди,заподіяної оскаржуваним рішенням,діями,бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4)зміст позовних вимог і виклад обставин,якими позивач обґрунтовує свої вимоги,а вразі подання позову до декількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5)виклад обставин,якими позивач обґрунтовує свої вимоги;зазначення доказів,що підтверджують вказані обставини; 6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору -у випадку,якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7)відомості провжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,якщо так і здійснювалися; 8)перелік документів та інших доказів,що додаються до заяви;зазначення доказів,які не можуть бути подані разом із позовною заявою (занаявності),зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,копії яких додано дозаяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10)у справах щодо оскарження нормативно-правових актів -відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин,у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, відповідачем позивач зазначає капрала поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Павелка Ігоря Володимировича, що суперечить розгляду категорій справ про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, тобто фізичні особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Тобто, в даному випадку позивачу необхідно уточнити учасників розгляду справи та їх місце місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
За правилами п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно чітко викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовній вимоги, зазначити докази на підтвердження кожної обставини та надати їх суду.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді.
В порушення даних норм позивачем не надано до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви, а тому позовна заява вважається поданою без додержання вимог ч. 1ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З поданого до суду позову слідує, що позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, якою оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак не зазначено, за якою статтею КУпАП, з пропуском десятиденного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, яка визначає порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження 31 березня 2026 року, тобто після спливу строку звернення до суду, встановленого чинним законодавством.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду не вказано.
Судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.
Згідно з ч.1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до капрала поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Павелка Ігоря Володимировича, третя особа заступник начальника Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівського району Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В. Потабенко