Справа № 372/320/26
Провадження 2-1003/26
(заочне)
20 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.
при секретарі Таценку М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19.01.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1400-9745 від 27.05.2024 року у розмірі 22 781,51 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 27.05.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1400-9745. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4059 для підписання Кредитного договору № 1400-9745 від 27.05.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4 500,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка 1, 45 % в день користування кредитом.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до додаткової угоди № 1.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Станом на 26.11.2025 року, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22 781,51 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 3 832,14 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 949,37 грн.
З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1400-9745 від 27.05.2024 року у розмірі 22 781,51 грн та судовий збір у розмірі 2622,40 грн.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань або відзиву до суду не направив.
Згідно зі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного
Судом встановлено, що 27.05.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, підписаний одноразовим ідентифікатором А4059, для задоволення особистих потреб позичальника з сумою кредиту 4 500,00 грн. на строк 365 календарних днів.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту № 1400-9745 від 27.05.2024 року ОСОБА_1 .
Відповідно до додаткової угоди від 12.06.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 700,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 12.06.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 200,00 грн
Як вбачається з додаткової угоди від 03.07.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 07.07.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 700,00 грн.
Згідно додаткової угоди від 10.07.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 600,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 29.07.2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1400-9745, сторони домовились про надання додаткових грошових коштів у сумі 2 100,00 грн за договором та продовження строку кредитування. З урахуванням продовження строку кредитування, такий строк становить 428 днів.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач частково сплачував заборгованість, однак станом на 26.11.2025 року, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22 781,51 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 3 832,14 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 949,37 грн.
Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором № 1400-9745 від 27.05.2024 року у розмірі 22 781,51 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 3 832,14 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 949,37 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст.12,13,76-81,141,247,263-265,280-284 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄРДПОУ 38548598, відповідно до кредитного договору № 1400-9745 від 27.05.2024 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 832 (три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 14 коп., заборгованість за відсотками 18 949 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 37 коп., а всього стягнути 22 781 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄРДПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя : Т.Г.Сташків