Справа № 369/19021/24
Провадження № 2/369/2278/26
Іменем України
27.03.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/19021/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання.
Вимоги позову ОСОБА_1 мотивувала тим, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 , який був зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції 18.07.2014, актовий запис №1172, вона має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком яких є відповідач.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.09.2022 вищезазначений шлюб між сторонами був розірваний.
Рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області №9/52 від 13.10.2022 було визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю.
Позивач стверджує, що вона забезпечує дітям належні умови для охорони їх здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, забезпечує їх розвиток та зростання у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, у сімейному оточені зі збереженням їх зв'язків із сім'єю та родиною, в якій панує атмосфера миру, гідності, любові, взаємоповаги, свободи та рівності.
Зазначені позивачем обставини підтверджуються висновком №9/52 від 13.10.2022р. виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Службою у справах дітей Боярської міської ради проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що будинок загальною площею (100 кв.м.). в будинку три жилі кімнати, чисто, охайно, гарний ремонт, кімната, яка облаштована для дітей, мебльована, є необхідні речі побуту та вжитку. Для дітей були створені відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку.
Позивачка вважає, що саме вона постійно піклується про доньок, забезпечує їх матеріально, надає можливість відвідувати безліч гуртків при будинку дитячої творчості «Оберіг» для їх розвитку. Доньки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навчаються у Боярському академічному ліцеї «Лідер» за навчання дітей опікується мати ОСОБА_1 . Окрім того, доньки приймають активну участь у різноманітних конкурсах та отримують за це винагороди.
Також, доньки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримують дружні родинні зв'язки з бабусею, дідусем та старшим братом, які проживають також у м. Боярка та приймають активну участь в забезпеченні безпечних умов проживання доньок та активно допомагають у виховані дітей.
Позивач стверджує, що відповідач до 2023 року не приймав участі у вихованні доньок, не цікавився їх успіхами, не піклувався про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечував необхідного медичного догляду, лікування, не створював умов для отримання ними освіти.
Рішенням Києво-Святошинським районним судом Київської області від 10.11.2023 у справі №369/6376/23 визначено порядок участі відповідача у вихованні дітей, а саме:
• кожного буднього дня з 15.00 год. до 20.00 год. вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, інтернету, скайпу без присутності матері, враховуючи відвідування дітьми школи та додаткових гуртків;
• перша і третя п'ятниця місяця з 18:00 год. до 19:00 год. неділі щомісяця за місцем проживання ОСОБА_3 без присутності матері з обов'язковим повернення дітей додому батьком та обов'язковими урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб, в тому числі відвідування дітьми у записані гуртки;
• один місяць влітку, один тиждень взимку на шкільних канікулах для виїзду на оздоровлення дітей на території України за умови, що діти здорові та за згодою матері;
• відвідування та спілкування з дітьми у їх день народження, святкові дні (державні та релігійні свята) за погодженням з матір'ю, з урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб.
Однак, позивач вважає, що відповідач не дотримувався вищезазначеного графіку, що підтверджує неодноразовими зверненнями позивача до органів поліції та служби у справах дітей, а також 20.10.2024, в супереч рішенню виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 13 жовтня 2022 року №9/52 самочинно, без згоди позивача, змінив місце проживання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , нехтуючи інтересами останніх, використовуючи їх, як інструмент впливу для вирішення спору з приводу участі у вихованні дітей з позивачем на власну користь.
Позивач вважає, що таким чином відповідач порушив вимоги закону, права і свободи дітей, вчинивши самоуправні дії без згоди позивача, самочинно змінив місце проживання малолітніх дітей з м. Боярка до квартири АДРЕСА_2 , яка немає належних умов для проживання доньок, враховуючи що квартира має 2 житлові кімнати, в одній з яких проживає баба дітей.
Внаслідок таких неправомірних дій відповідача доньки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були позбавлені необхідних умов для безпечного життя, навчання та виховання, були порушені права дітей на сімейне оточення та безпечне середовище, що ставить під загрозу фізичне та психічне здоров'я дітей.
Відповідач дозволяє поспілкуватися позивачу з доньками по телефону лише в його присутності, налаштовує проти позивача, погрожує позбавити батьківських прав позивача та змінити місце проживання з дітьми, в т.ч. і в іншому місці, якщо позивач не піде на його умови, намагається перевести дітей на дистанційне навчання, чим позбавляє дітей соціуму. Діти не відвідують школи, більшість свого часу перебувають в квартирі з літньою бабусею.
Особливу занепокоєність у позивачки викликає висловлювання відповідача в присутності дітей про бажання позивачки позбавити дітей життя, що не відповідає дійсності, враховуючи очікуваність дітей та всі труднощі при їх зачатті та народженні.
Позивачка зазначає, що такі дії відповідача спрямовані на відвернення доньок від матері, перешкоджанню існуванню психоемоційного контакту позивачки з доньками, втрату прив'язаності до матері, що також підтверджується записом телефонних розмов між сторонами.
В свою чергу, позивачка просить врахувати, що відповідач не працевлаштований, не має змоги утримувати дітей та брати участь у додаткових витратах на них, на відміну від позивача, яка має постійний стабільний дохід, позитивно характеризується за місцем роботи, з середини 2022 року проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з чоловіком ОСОБА_10 , який працевлаштований, не має на утриманні інших осіб, турбується про дівчат, приймає участь у підготовці їх домашніх завдань, а також у позашкільних заходах, організовує проведення дітьми канікул.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024 року (суддя Скрипник О.Г.) відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Не погоджуючись з викладеною позивачем позицією в позовній заяві, відповідач ОСОБА_3 17.01.2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування cвоєї позиції відповідач вказав, що всупереч рішенню виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області №9/52 від 13 жовтня 2022 року, яким було визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю, позивач змінила місце проживання дітей без узгодження з відповідачем та органом опіки та піклування.
Крім того, матір позивачки зверталася до відповідача з проханням забрати доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від позивачки та її співмешканця ОСОБА_11 , оскільки побоюється, що останній може їх зґвалтувати.
Відповідач вважає, що за новим місцем проживання позивачки та дітей, у останніх відсутні належні умови проживання, навчання та виховання, а наведені позивачем обставини не підтверджуються жодними доказами, наданими позивачем.
В свою чергу, відповідачем створені всі належні умови для проживання, навчання та виховання доньок, що також підтверджується обставинами, встановленим в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2023 про визначення порядку участі у вихованні дітей.
Крім того, відповідач з народження дітей приймав активну участь у їх догляді та вихованні, а саме перебував у декретній відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку.
Відповідно до змісту договору про надання освітніх послуг дошкільної освіти «Академія Балу», який був укладений в присутності позивачки, відповідач активно приймав участь у вихованні дітей.
23.01.2025 року представником позивачки подано до суду відповідь на відзив, згідно якої остання просила суд задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради, Фастівського району, Київської області про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання в повному обсязі.
Представник позивачки посилається на те, що відповідач був обізнаний та повідомлений, що 13.10.2022р. виконавчий комітет Боярської міської ради Київської області буде розгляд питання про встановлення місця проживання дітей, заперечень від нього не надходило. Окрім того, починаючи з 13.10.2022р. по сьогоднішній день жодного разу не намагався оскаржити дане Рішення №9/52.
Відповідно до Висновку про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Рішення Виконавчого комітету Боярської міської Ради від 13.10.2022р. №9/52 абз.4 встановлено: «Враховуючи викладене, захищаючи інтереси неповнолітнього, керуючись ст.160 Сімейного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.72 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», беручи до уваги думку членів комісії по захисту прав дитини, Служба у справах дітей Боярської міської Ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .».
Тобто, даним висновком до рішення №9/52 визначено місце проживання дітей саме з матір'ю, а не за адресою. Аналогічного висновку дійшов суд (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16- ц (провадження № 61-13272св18).
Про зміну адреси: АДРЕСА_3 . було належним чином повідомлено і Відповідача, і Службу у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, та відповідно органи опіки провели акт обстеження умов проживання, який доданий до позовної заяви.
Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 814 від 31.10.2025 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/19021/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
Під час судового розгляду позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги про відібрання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька та повернення їх за попереднім місцем проживання в АДРЕСА_3 , де проживає позивач ОСОБА_1 , допустивши рішення суду до негайного виконання. Крім того, Позивачка просила стягнути судові витрати у виді судового збору та витрат на правову допомогу з відповідача у розмірах, зазначених в позові.
Відповідач та його представник заперечували проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх недоведеність, виходячи з найкращих інтересів дітей, їх прихильності до батька, який здатний забезпечити гармонійний розвиток та належне виховання доньок, враховуючи, що проживання дітей з матір'ю, яка проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з чоловіком ОСОБА_12 є неблагонадійним та створює реальну небезпеку для життя та здоров'я дітей, а отже їх повернення до матері суперечитиме їх інтересам.
Від Служби у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області надійшло до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, просили ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства України.
Допитані в судовому засіданні малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожна окремо в присутності психологів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду пояснили, що вони бажають проживати з батьком, а до мами повертатися не бажають через те, що вона кричить, принижує їх, називаючи їх образливими словами. Чоловік, який проживає разом з мамою, з метою покарання б'є їх ременем в присутності мами.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, малолітніх свідків у справі, дослідивши наявні письмові докази, суд встановив наступне.
18.07.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції, актовий запис №1172.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.09.2022 вищезазначений шлюб між сторонами був розірваний.
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області №9/52 від 13 жовтня 2022 року було визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачем ОСОБА_1 .
Рішенням Києво-Святошинським районним судом Київської області від 10.11.2023 у справі № 369/6376/23 було визначено порядок участі відповідача ОСОБА_3 у вихованні дітей, а саме:
• кожного буднього дня з 15.00 год. до 20.00 год. вільно спілкуватись з дітьми за допомогою телефонного зв'язку, інтернету, скайпу без присутності матері, враховуючи відвідування дітьми школи та додаткових гуртків;
• перша і третя п'ятниця місяця з 18:00 год. до 19:00 год. неділі щомісяця за місцем проживання ОСОБА_3 без присутності матері з обов'язковим повернення дітей додому батьком та обов'язковими урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб, в тому числі відвідування дітьми у записані гуртки;
• один місяць влітку, один тиждень взимку на шкільних канікулах для виїзду на оздоровлення дітей на території України за умови, що діти здорові та за згодою матері;
• відвідування та спілкування з дітьми у їх день народження, святкові дні (державні та релігійні свята) за погодженням з матір'ю, з урахуванням стану здоров'я, бажання дітей, їх інтересів та потреб.
20.10.2024 року відповідач ОСОБА_3 , після чергового спілкування, зі згоди позивачки, з дітьми у визначений час, не повернув дітей позивачу, змінивши їх місце проживання, оскільки після спілкування з дітьми відповідачем було встановлено, що проживання дітей з позивачем ОСОБА_1 , яка проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з чоловіком ОСОБА_12 є неблагонадійним та створює реальну небезпеку для життя та здоров'я дітей, а отже їх повернення до матері суперечитиме їх інтересам.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням відповідача ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів та служби у справах дітей з вимогою про повернення дітей за місцем проживанням з нею, які не дали для неї бажаного результату, у зв'язку чим, позивачка була вимушена звернутися до суду із зазначеними вище позовними вимогами.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною першою статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров'я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні стосунки з приводу визначення місця проживання дітей та участі у їх вихованні.
Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчаються у 2 класі Ліцею №98 Дніпровського району м. Києва. (довідки №105 та №106 від 06.11.2024).
Відповідно до консультативного заключення дитячого психолога ТОВ «Бебі» від 05.11.2024 ОСОБА_15 у зв'язку з сімейними обставинами перебуває у постійному психо-емоційному напруженні, що може впливати на здоров'я та гармонійний розвиток. Зі слів дитини, дівчинка хоче проживати з сестрою у батька. Зі слів дитини, мама дівчинки її багато сварить, ображає та обзиває поганими словами. При обговоренні мами спостерігається пригнічення стану дитини, додається тривожність.
Згідно консультативного заключення дитячого психолога ТОВ «Бебі» від 05.11.2024 щодо ОСОБА_16 , дитина перебуває у постійному психо-емоційному напруженні через сімейні обставини. Дитина відчуває страх через те, що мати викраде її разом із сестрою у батька. Зі слів дитини, мати її б'є, ображає та не виховує, тому бажає проживати з батьком, який приділяє їм належну увагу, турботу та виховання.
Відповідно до психологічного обстеження малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.01.2025, проведеного Міським центром дитини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було встановлено, що поведінкова сфера дітей в цілому стабільна, вони розуміють загальноприйняті норми і правила поведінки, дотримуються їх. При обстеженні було з'ясовано, що у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 високий рівень емоційної прихильності один до одного, а також до тата та бабусі. Проти мами та її нового чоловіка діти налаштовані категорично та агресивно. Вони мають сформований образ матері, проте по відношенню до неї констатується бажання фізично та емоційцно дистанціюватися, страх, образа, злість, небажання бачитися та спілкуватися з нею. Має місце образа на матір та її нового чоловіка, який бив їх ременем з дозволу матері. Зустріч з матір'ю на території Центру не відбулася по причині категоричної відмови з боку дітей.
Під час розгляду поданого позивачем позову про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання разом із матір'ю враховано, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин щодо піклування над неповнолітніми.
Із метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про те, що батьком створені усі необхідні умови для належного розвитку малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , він забезпечує задоволення їх матеріальних потреб, бере активну участь у їх вихованні.
В такому разі, очевидно, слід зробити висновок про те, згідно з положеннями ст. 162 Сімейного кодексу України, не зважаючи на самочинну зміну відповідачем місця проживання дітей, обставини змінилися так, що повернення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попереднім місцем проживання до матері, суперечитиме їх інтересам та нестиме загрозу їх фізичному та психо-емоційному стану та створюватиме реальну небезпеку для життя та здоров'я дітей.
Приходячи до даного висновку суд відхиляє доводи позивачки як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.
Усі інші доводи та твердження сторін, які містяться у позові, відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив не спростовують вищевикладених висновків суду.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто з відповідача на користь позивачки не підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області, Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 01.04.2026 року.
Суддя А.В. Янченко