Справа №345/388/26
Провадження № 2-др/345/149/26
Заочне
03.04.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Сухарник І.І.
з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.03.2026 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено, стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 741,04 грн (солідарно) та судовий збір.
Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у вигляді витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача подано заяву про стягнення із відповідачів на користь позивача 3748,21 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час та розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ч.3 ст.270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки відповідачами не надано жодних заперечень чи пояснень щодо заяви представника позивача про винесення додаткового рішення, суд ухвалює додаткове рішення у заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Біжко Ю.А. на підставі договору про надання правничої допомоги №14/01 від 14.07.2025 року з додатками.
Остаточний детальний опис робіт, виконаних адвокатом, наведений в акті №498 здачі-приймання від 26.03.2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/01 від 14.07.2025 року А саме вказано, що адвокатом позивачу були надані послуги на загальну суму 3748,21 грн.
Суд звертає увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 2 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 3 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що категорія справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не є неординарною, не відзначається особливою складністю, судова практика у таких справах сформована давно, а тому надання правничої допомоги по такій категорії справі не потребує опрацювання великої кількості нормативних актів та пошуку значної кількості правових висновків Верховного Суду. Тому заявлений розмір витрат за надання правничої допомоги є необґрунтованим.
З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціни позову; реального часу, необхідного для виконання таких послуг, незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 3748,21 грн є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності. Суд вважає обґрунтованими витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу є достатнім, пропорційним і справедливим.
Оскільки у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідачів, то з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн, а саме з кожного по 500,00 грн, оскільки солідарне стягнення судових витрат не передбачено діючим законодавством.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - витрати за надання правничої допомоги в розмірі 500,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - витрати за надання правничої допомоги в розмірі 500,00 грн.
В решті заявлених вимог відмовити.
За письмовою заявою відповідача додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому додаткового заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення (додаткове) суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного додаткового рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий