Справа №338/1717/25
Провадження №2/338/299/26
02 квітня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Дякун М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24 грудня 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 688722152 від 20 березня 2023 року у розмірі 93 120,32 грн., судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 березня 2023 року між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом застосування одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти у загальному розмірі 24 000,00 грн., які були перераховані на його банківський рахунок частинами: 12 600,00 грн 20.03.2023 року, 7 000,00 грн та 4 400,00 грн 21.03.2023 року .
У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь ТОВ "Таліон Плюс", яке в подальшому передало право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", а останнє - позивачу ТОВ "Фінансова компанія "Ейс".
ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином зобов'язання не виконує, кредит та проценти не сплачує.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на момент звернення до суду загальна сума заборгованості становить 93 120,32 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19 791,29 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 73 329,03 грн.
Оскільки в досудовому порядку врегулювати спір не вдалося, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін в судове засідання.
В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судові засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив, свого представника до суду не направив, відзив на позов не подавався.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 688722152 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором .
Укладенню договору передувало вчинення відповідачем дій в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, а саме: реєстрація на офіційному сайті, створення особистого кабінету, подання заявки із зазначенням персональних даних, проходження процедури ідентифікації (верифікації), ознайомлення з умовами договору та правилами надання кредиту, а також підтвердження акцепту оферти шляхом використання одноразового ідентифікатора .
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 12 600,00 грн, які були перераховані на банківську картку відповідача .
У подальшому відповідач скористався правом на збільшення суми кредиту (отримання додаткових траншів), у зв'язку з чим загальна сума отриманих ним кредитних коштів склала 24 000,00 грн .
Кредитний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом також встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки не повернув .
24 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором було відступлено новому кредитору .
28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, на підставі якого право вимоги було відступлено наступному кредитору .
16 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача .
Факт переходу права вимоги підтверджується відповідними договорами факторингу, реєстрами прав вимоги (реєстрами боржників) та актами приймання-передачі.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором становить 93 120,32 грн, яка складається з: 19 791,29 грн - заборгованість за тілом кредиту; 73 329,03 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем виникли правовідносини, що випливають із кредитного договору, які за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 509 ЦК України, за яким одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. При цьому відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в електронному документі.
Відповідно до ч.ч. 3, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом акцепту пропозиції (оферти) та, у разі його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З огляду на встановлені судом обставини укладення кредитного договору, суд дійшов висновку, що такий договір є належним та укладеним у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений строк.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач, отримавши грошові кошти, належним чином свої зобов'язання не виконав, кредит та проценти у визначений договором строк не повернув, що свідчить про порушення грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у зв'язку з відступленням права вимоги. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
З матеріалів справи вбачається, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, укладених між відповідними фінансовими установами, а відтак позивач набув статусу належного кредитора у зобов'язанні.
При цьому відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а тому укладені договори факторингу користуються презумпцією правомірності.
Щодо розміру заборгованості, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, а відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами кредитного договору та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, досліджених доказів та наведених норм матеріального права, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини з надання та повернення кредиту, які підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме кредитним договором, укладеним в електронній формі, доказами перерахування грошових коштів відповідачу, а також розрахунком заборгованості, який відповідає умовам договору.
Судом встановлено, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов'язку щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитом у визначені договором строки, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому право вимоги за вказаним кредитним договором правомірно перейшло до позивача на підставі укладених договорів факторингу, що підтверджується відповідними доказами, які не спростовані та не оспорені у встановленому законом порядку.
Надані позивачем докази є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, при цьому суд не встановив підстав для сумніву у правильності проведеного позивачем розрахунку, оскільки він здійснений відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства.
Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, не довів факту належного виконання своїх зобов'язань або їх часткового виконання, а також не заявив заперечень щодо розміру заборгованості, що відповідно до положень ст. 81 ЦПК України покладає на нього негативні процесуальні наслідки.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, зокрема в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 93 120 грн 32 коп., яка складається з 19 791 грн 29 коп. заборгованості за тілом кредиту та 73 329 грн 03 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Відповідно до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову, а саме - 2422,40 грн
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлений їх розмір становить 7000 грн, однак з огляду на характер спору, обсяг наданих послуг, складність справи та принципи розумності і співмірності, приходить висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи.
Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.
Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 3000 грн., яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України та яка відповідатиме характеру і обсягу узгодженими між сторонами і фактично наданими адвокатом послугами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 688722152 від 20 березня 2023 року в сумі 93 120,32 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 19 791,29 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 73 329,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 2442 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2026 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування, ім'я сторін та інших учасників справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю" Фінансова компанія "ЕЙС", 02090 м. Київ Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя :