Справа №338/284/26
Провадження № 2/338/524/26
02 квітня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., з участю секретаря судового засідання Дякун М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №25.05.2025-100000345 від 26 травня 2025 року у розмірі 19080,64 грн та судових витрат.
26 лютого 2026 року на запит суду надійшла відповідь №2389059 з ЄДДР щодо місця реєстрації відповідача, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України.
Ухвалою від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача - Лисенко О. С. в судове засідання не з'явилася, 11 березня 2026 року на адресу суду направила заяву про закриття провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки відсутній предмет спору. В заяві зазначає, що було проведено позасудове врегулювання спору.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву представника позивача, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Законодавець у ст. 12 ЦПК України визначив, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3).
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі N 953/803/20).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року по справі N 638/3792/20).
У заяві представника позивача від 11 березня 2026 року остання вказує, що було проведено позасудове врегулювання спору, а тому відсутній предмет спору.
Отже, відповідач після надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження по справі добровільно врегулював спір, у зв'язку з чим між сторонами не залишилося неврегульованих питань.
Сукупність встановлених обставин дає суду підстави для висновку, що між сторонами відсутній предмет спору, тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 13, 49, 182, 255, 256, 258-261, 273, 352, 353 ЦПК України, суд,
Закрити провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України за відсутністю предмету спору.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення.
Суддя