Справа № 171/4231/25
3/215/391/26
03 квітня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
17.11.2025 на адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами до нього відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 07.11.2025 о 14:15 год. на трасі Н-23 на повороті в м. Апостолове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення зафіксовано на нагрудний 795522. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.12.2025, за поданням керівника апарату Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, визначено підсудність та направлено адміністративні матеріали до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 адміністративні матеріали №171/4231/25 було розподілено для розгляду судді Камбул М.О.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Адвокат Новак А.М. в судове засідання не з'явився, 04.03.2026 через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження в якому вказав, що матеріалами справи не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне. Вказує, що з долученого до справи і дослідженого під час судового засідання відеозапису з боді-камери поліцейського, неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом. Зокрема, з відеозапису видно, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 , відео розпочинається з моменту, де транспортний засіб знаходиться в нерухомому стані на узбіччі дороги та до ОСОБА_1 підходять поліцейські. Тобто факту керування транспортним засобом вказаним у протоколі ОСОБА_1 не підтверджено. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, таким чином унеможливлюється притягнення останнього до відповідальності за фактом керування та відмови від проходження огляду на встановлення на стан сп'яніння, так як ОСОБА_1 не зобов'язаний був його проходити тому, що не був водієм. Також адвокат звертає увагу на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506048, вбачається наявність у ОСОБА_1 , на думку поліцейських, таких ознак сп'яніння як: порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Однак, на його думку, дані ознаки, є видуманими та їх не було встановлено перевіркою. З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні засоби. Під час всієї розмови ОСОБА_1 повідомляє поліцейським, що він не вживає наркотичних засобів і був згоден пройти огляд, проте його сина забрала швидка медична допомога, через погіршення стану здоров'я, тому він не може поїхати до медичного закладу разом з поліцейськими, адже поспішає до сина. Дані обставини свідчать про упередженість дій працівників поліції задля притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того звертає увагу, що поліцейський повідомляє, що якщо ОСОБА_1 відмовиться від проходження, то вони дадуть йому направлення на медчиний огляд, який він повинен пройти протягом 3(трьох) годин. В подальшому поліцейський пояснює процедуру проходження медичного огляду ОСОБА_1 . Проте, всупереч положенням п. 2.5 ПДР, ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції запевнили ОСОБА_1 , що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, він зможе спростувати у суді, надавши результати огляду у лікаря-нарколога, до якого зможе звернутись самостійно (шляхом самозверненння). Таким чином, стороною захисту встановлено, що працівник поліції протиправно, в порушення вимог КУпАП, роз'яснив останньому право відмовитися від проходження огляду та самостійно звернутись до лікаря нарколога, здати відповідний аналіз, результати якого надати до суду на підтвердження своєї невинуватості щодо тих обставин, які будуть викладені у протоколі. Отже, у даному випадку, патрульний поліцейський, будучи посадовою особою, яка наділена повноваженнями роз'ясняти права та обов'язки особи під час складання протоколів, а також проведення дій пов'язаних із їх складенням, повідомив порядок проходження огляду у спосіб, що не передбачений законом, чим ввів в оману громадянина ОСОБА_1 та склав протокол за порушення останнім вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, сторона захисту дійшла висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому просить провадження закрити.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506048 від 07.11.2025 (а.с. 1), направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), рапорт працівника поліції (а.с. 5), довідку від 07.11.2025, згідно якої ОСОБА_1 отримував водійське посвідчення на право керування транспортними засобами та у якого відсутня повторність вчиненого правопорушення (а.с. 3), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 8), висновок № 1651 від 07.11.2025 КЗ «КБЛПД» ДОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння (а.с. 42), акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1. 1651 від 07.11.2025, згідно якого огляд ОСОБА_1 проводився о 16-45 год. по власній заяві та за результатом лабораторних тесті в сечі алкоголь та наркотики не виявлено (а.с. 62-65), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.2 Інструкції №1452/735 та п.2 Порядку №1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Так, з переглянутого судом відеозапису вбачається, що дійсно ТЗ ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 стоїть на узбіччі, із-за керма виходить ОСОБА_2 , та в подальшому в розмові з працівниками поліції повідомляє, що він їде в лікарню, оскільки дитину забрали. Тобто факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом підтверджується поясненнями самого ОСОБА_2 , тому посилання адвоката стосовно відсутності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заслуговують на увагу та спростовуються переглянутим судом відеозаписом.
Крім того, з відеозапису вбачається дотримання поліцейським п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як на місці події було встановлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння.
Як вбачається із переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд в медичному закладі та роз'яснювались наслідки відмови, на що ОСОБА_1 вкотре наголосив на тому, що не має часу на проходження огляду, оскільки поспішає до дитини, тому відмовляється.
Також ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки визначені ст. 68 Конституцією України та ст. 268 КУпАП, при цьому він не скористався своїм правом на правову допомогу.
Відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, враховуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України.
Щодо посилань адвоката на те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі слід зазначити наступне.
Наданий висновок № 1651 від 07.11.2025 КЗ «КБЛПД» ДОР», з якого вбачається, що ОСОБА_1 в межах двох годин з моменту складання відносно нього протоколу пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, за результатами огляду якого встановлено, що ОСОБА_1 тверезий та у нього не виявлено жодних ознак сп'яніння суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а не порушення п.2.9 а ПДР України - керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даного правопорушення та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки від 07.11.2025 встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.-3, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як водій, який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, та який відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на встановлення стану наркотичного сп'яніння, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 665,60 грн. із розрахунку (3328*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/Р отримувача (IBAN): UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету:21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.