Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1551/26
номер провадження 3/215/997/26
01 квітня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 959621 від 23.02.2026, 16.02.2026 приблизно о 23:00 год. гр. ОСОБА_1 в п'яному вигляді, знаходячись за адресою по АДРЕСА_3 повторно протягом року вчинив психологічне насилля в сім'ї по відношенню до своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме: погрожував їй фізичною розправою, виражався грубою нецензурною лайкою, чим порушив ЗУ №2229-VIII від 19.12.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ за ст. 173-2 КУпАП встановлено протягом трьох днів з дня одержання, то судовий виклик порушника судовою повісткою протягом вказаного строку неможливий.
Окрім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі і місце проживання; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проте цих вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в повному обсязі дотримано не було.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 959621 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «свідки» не зазначено про їх наявність або відсутність.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», є правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, які складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Зважаючи на викладене, суддя позбавлений можливості оцінити та повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, у зв'язку з чим матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підлягає поверненню для усунення порушень, допущених при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 245, 251, 252, 256, 268, 277, 278, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Адміністративний матеріал 215/1551/26 (провадження № 3/215/997/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути до відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя