Справа № 192/573/26
Провадження № 2/192/1059/26
про залишення позовної заяви без руху
"03" квітня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., ознайомившись в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку
09 березня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку.
10 березня 2026 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ознайомившись з позовом суддею було встановлено, що він не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте позов не містить адреси електронної пошти відповідача або вказівку, що такі не відомості не відомі позивачу. Також не містить адреси електронної пошти позивача та представника позивача.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Однак, позов не містить ціни позову в частині заявленої майнового вимоги про визнання прав власності на спірну земельну ділянку, а також не містить обґрунтування правового механізму визнання права власності за померлим ОСОБА_3 на земельну ділянку, оскільки відповідно до положень ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Також в позові не вказано перелік перешкод, які виникли у сторін для укладання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Крім того, позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 01 листопада 2017 року. Однак, згідно положень Земельного кодексу України станом на вказану дату не передбачав можливості здійснювати продаж земель сільськогосподарського призначення. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був скасований Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який набрав чинності 01 липня 2021 року.
Тому, позивачу необхідно зазначити всі відомі обставини та докази що їх підтверджують, оскільки від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи. Крім того, від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, який також має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і чим це підтверджується.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачений обов'язок позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що згідно опису вкладення у цінний лист від 07 березня 2026 року, накладна №5240000134405, відповідачу було надіслано позовну заяву з додатками 07 березня 2026 року, а позов сформований в системі «Електронний суд» 08 березня 2026 року і надісланий до суду 09 березня 2026 року. Таким чином направлення позовної заяви відповідачу відбулося до дати складання та підписання такої заяви, тому суддя позбавлений можливості дійти висновку про те, що саме таку позовну заяву було надіслано відповідачу, оскільки її оригінал був створений позивачем лише 08 березня 2026 року.
Тому позивачу слід надати суду докази направлення відповідачу оригіналу позову, який поданий до суду, з додатками на адресу реєстрації відповідача.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову додано докази сплати судового збору в сумі 1 331 гривні 20 копійок, згідно квитанції № 2301-3301-8391-2743 від 06 березня 2026 року. Тобто надано докази сплати судового збору лише за вимогою немайнового характеру
Частина 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 331 гривень 20 копійок, а з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 1064 гривні 96 копійок за 1 позовну вимогу.
Позивач звертається до суду з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру - при визнання права власності. Проте всупереч вимог ст. 175 ЦПК України не вказує ціну позову.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна
Частиною 2 ст. 176 ЦПК України визначено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Мінімальний розмір судового збору з 01 січня 2026 року за вимогами майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно змісту позову вартість спірної земельної ділянки становить 224 078 гривень 00 копійок станом на 01 листопада 2017 року, що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент звернення з позовом до суду. Ціна позову позивачем не зазначена.
Тому відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦЦПК України суддя вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору на рівні 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 16 640 гривень 00 копійок з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У зв'язку з чим позивачу слід надати суду докази доплати судового збору на суму 16 640 гривень 00 копійок за вимогами майнового характеру.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копіями для всіх учасників справи або з доказами направлення копії позову всім учасникам у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», а також з доказами сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що у випадку необхідності усунути недоліки позовної заяви в паперовій формі, до позовної заяви позивачем подається відповідне клопотання згідно вимог ч. 9 ст. 43 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Щербина