Справа 206/686/26
Провадження 2/206/1188/26
26 березня 2026 року м.Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого судді: Малихіної В.В.
При секретарі: Тимченко Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була членом ЖБК «Прогрес-2» машзаводу ім.Петровського та їй за ордером на житлове приміщення №430 від 13.07.1991, на підставі рішення виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 07.06.1991 №187 була надана спірна кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона мала зареєстроване місце проживання та фактично мешкала за зазначеною адресою до початку активних бойових дій на території Торецької громади. Позивачем в повному обсязі була сплачена балансова вартість квартири, останній пайовий внесок в розмірі 7500 руб. був сплачений 29.01.1992, що підтверджується довідкою ЖБК «Прогрес-2» машзаводу ім.Петровського від 29.01.1992. Зазначеною довідкою також підтверджено, що ОСОБА_1 є членом ЖСК «Прогресс-2». Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 11.12.1993 БТІ Горлівського управління комунального господарства, зазначена квартира, має загальну площу 60,8 кв.м (серед якої житлова площа - 37,2 кв.м). Відповідно до Довідки Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 21.10.2025 №О-840, згідно даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» станом на 01.01.2013 року, а саме Довідки №751 голови «ЖСК «Прогресс-2» - Осипян Л.Л. є членом ЖСК «Прогресс-2» і повністю сплатила балансову вартість квартири АДРЕСА_2 , теперішня назва: АДРЕСА_1 , що складається з житлової площі 37,2 кв.м, загальної площі - 60,8 кв.м без балкона і лоджії. Зазначеною довідкою також підтверджено, що інформація про право власності на вищезазначене нерухоме майно по КП «БТІ м.Торецька» міститься в реєстровій книзі №36, реєстровий № 1, стор.14. З метою внесення інформації про право власності на квартиру. Позивачка 29.10.2025 звернулася із заявою про реєстрацію набуття права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл. Відповідно до рішення від 03.11.2025 №81658840, останній було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності, з тих причин: що заявником подано довідку про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: бн; дата документа: 29.01.1992 р.; видавник: ЖСК «Прогресс-2», в якій зазначено, що довідка дана ОСОБА_1 . Натомість, згідно поданого листа №О-840 від 21.10.2025 Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області: Відповідно даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» станом на 01.01.2013 року, а саме Довідки №751 голови «ЖСК «Прогресс-2» «Осипян Л.Л. является членом ЖСК «Прогресс-2» и полностью уплатила балансовую стоимость квартиры АДРЕСА_2 ». Теперішня назва: АДРЕСА_1 . Тобто неможливо встановити за ким саме зареєстровано дану квартиру у зв'язку з тим, що інформація в даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» не містить повного ім'я та по батькові та ідентифікувати особу. Також в листі № №О-840 від 21.10.2025 Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області не зазначається дата видачі довідки кооперативу та наявний №751. Враховуючи, що у позивачки існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами права власності на кооперативну квартиру, а також відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру, просила суд ухвалити рішення яким, визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат, загальною площею 60,8кв.м, житловою площею - 37,2 кв.м.
Ухвалою від 26.02.2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримувала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, в якій просила ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була членом ЖБК «Прогрес-2» машзаводу ім.Петровського та їй за ордером на житлове приміщення №430 від 13.07.1991, на підставі рішення виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 07.06.1991 №187 була надана спірна кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона мала зареєстроване місце проживання та фактично мешкала за зазначеною адресою до початку активних бойових дій на території Торецької громади.
Позивачем в повному обсязі була сплачена балансова вартість квартири, останній пайовий внесок в розмірі 7500 руб. був сплачений 29.01.1992, що підтверджується довідкою ЖБК «Прогрес-2» машзаводу ім.Петровського від 29.01.1992.
Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 11.12.1993 БТІ Горлівського управління комунального господарства, зазначена квартира, має загальну площу 60,8 кв.м (серед якої житлова площа - 37,2 кв.м).
Відповідно до Довідки Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 21.10.2025 №О-840, згідно даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» станом на 01.01.2013 року, а саме Довідки №751 голови «ЖСК «Прогресс-2» позивач є членом ЖСК «Прогресс-2» та повністю сплатила балансову вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлової площі 37,2 кв.м, загальної площі - 60,8 кв.м без балкона і лоджії.
Зазначеною довідкою також підтверджено, що інформація про право власності на вищезазначене нерухоме майно по КП «БТІ м.Торецька» міститься в реєстровій книзі №36, реєстровий № 1, стор.14.
Представник позивача посилається на ті обставини, що з метою внесення інформації про право власності на квартиру позивачка 29.10.2025 звернулася із заявою про реєстрацію набуття права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл. Відповідно до рішення від 03.11.2025 №81658840, останній було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності, з тих причин: що заявником подано довідку про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: бн; дата документа: 29.01.1992 р.; видавник: ЖСК «Прогресс-2», в якій зазначено, що довідка дана ОСОБА_1 .
Згідно поданого листа №О-840 від 21.10.2025 Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області: відповідно даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» станом на 01.01.2013 року, а саме Довідки №751 голови «ЖСК «Прогресс-2» мовою оригіналу: « ОСОБА_1 является членом ЖСК «Прогресс-2» и полностью уплатила балансовую стоимость квартиры АДРЕСА_2 ». Теперішня назва: АДРЕСА_1 .
Тобто з наданої довідки неможливо встановити за ким саме зареєстровано дану квартиру у зв'язку з тим, що інформація в даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» не містить повного ім'я та по батькові у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати особу. Також в листі № №О-840 від 21.10.2025 Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області не зазначається дата видачі довідки кооперативу та наявний №751.
Представник позивача посилається на ті обставини, що крім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру не має.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно із ст.137 ЖК Української РСР, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлювався законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР. Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Українській РСР.
Відповідно до п. 19 Примірного статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. №186, жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески) і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року визначено, що при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.
У відповідності до ст.392 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2004 року. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.
З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Позивачка, будучи членом ЖБК “Прогрес-2», отрималаордер на оспорювану квартиру та у січні 1992 року повністю сплатила пайовий внесок, що підтверджується довідкою, виданою ЖБК “Прогрес-2» від 29.01.1992, тому правомірно набула право власності на квартиру. При цьому, право власності на квартиру було зареєстроване в КП «БТІ м.Торецька» в реєстровій книзі №36, реєстровий №1, стор.14, що підтверджується довідкою Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 21.10.2025 №О-840.
Рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровської обл. від 03.11.2025 №81658840, позивачці було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.
За п.п.«а» п.4.1 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 56, передбачалось, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески.
На підставі п.п.«а» п.4.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески.
Згідно з п.п.«а» п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (назва із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 17.02.2010 року, від 28.07.2010 року), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески.
При цьому п.6.2 вказаного Тимчасового положення було передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити Бюро технічної інвентаризації.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 2004 року.
Законодавцем також не визначалось вимоги щодо отримання Позивачем правовстановлюючого документу на спірну кооперативну квартиру на момент сплати пайового внеску за квартиру (29.01.1992).
Однак у подальшому Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 56, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, а також Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, була передбачена процедура оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна для членів житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Враховуючи наведені норми, зважаючи на те, що саме на підставі ордеру на вселення позивака отримала від виконавчого комітету Дзержинської міської ради право на користування спірною квартирою, а в подальшому на підставі свідоцтва про право власності, яке був уповноважений видати орган місцевого самоврядування, позивач підтверджувала б своє право на розпорядження вказаною кооперативною квартирою, однак яке ним не було отримано свого часу, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність викладення позовних вимог до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
З системного аналізу вищезазначених нормативно-правових актів убачається, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагало оформлення окремих правовстановлюючих документів на кооперативну квартиру. Позивачкою повністю сплачено пайовий внесок, вона є членом житлово-будівельного кооперативу, що підтверджується довідкою ЖБК «Прогрес-2» від 29.01.1992. Крім того, право власності Позивачки на спірну квартиру було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою Торецької міської військової адміністрації від 21.10.2025 № О-840.
Визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є належним способом захисту порушеного права, оскільки право власності на спірну квартиру виникло у позивачки правомірно та було зареєстровано у БТІ, що підтверджується довідкою з архіву БТІ, однак відомості, які містяться у таких матеріалах, є неповними та не дають можливості надати державному реєстратору належний правовстановлюючий документ для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність їх задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат, загальною площею 60,8кв.м, житловою площею - 37,2 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області: ЄДРПОУ 44272449, місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Стуса Василя, 24А.
Суддя В.В. Малихіна