Справа № 207/6288/25
Провадження № 2/209/257/26
"31" березня 2026 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,
за участю секретаря - Лушпай І.І.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" адвокат Усенко М.І. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 грудня 2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2695551 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав умови кредитного договору. 10 серпня 2023 року ТОВ "Лінеура Україна"та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023, згідно якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №2695551 від 15 грудня 2021 року, який укладений між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 23850,36 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4800,00 грн., заборгованість за процентами - 19050,36 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №2695551 від 15 грудня 2021 року у розмірі 23850,36 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
18 лютого 2026 року на офіційну електронну пошту суду та 16 березня 2026 року поштою від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити у позовних вимогах. Зазначає, що вона не визнає позовні вимоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у повному обсязі, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за договором від 15 грудня 2021 року, строк дії договору 30 днів, строк повернення коштів настав у січні 2022 року, відповідно, у січні 2025 року сплинув строк загальної позовної давності. Посилання на карантин та воєнний стан не є безумовною підставою для поновлення строків, оскільки позивач мав можливість подати позов через систему "Електронний суд".
27 березня 2026 року від представника позивача Усенко М.І. через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування відповіді на відзив зазначає, що у п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України зазначається що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Провведення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. П.19 розділу виключено на підставі Закону «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року №4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року. Відповідно, на момент подачі позовної заяви до суду через електронну базу ЄСІТС п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України був чинним і підлягає застосуванню для обчислення строку позовної давності щодо цієї конкретної справи. З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду.
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», позовні вимоги просив задовільнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у відзиві на позовну заяву просила розглядати справу без її участі та відмовити у задоволенні позову повністю.
Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 грудня 2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір №2695551 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі з використанням електронного підпису К807 (одноразовий ідентифікатор), відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 4800,00 гривень, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,99 % в день та зниженою процентною ставкою в розмірі 0,6 % в день, яка позичальник до 25 грудня 2021 року (включно) або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, що підтверджується копією договору про споживчий кредит №2695551 з додатком №1 "Обчислення загальної вартості кредиту", паспортом споживчого кредиту, довідкою про ідентифікацію - підписаня договору електронним підписом К807 (одноразовий ідентифікатор) 15 грудня 2021 року о 20:06:18 номер телефону НОМЕР_2 /а.с.10-16, 8-9, 17/.
ТОВ "Лінеура Україна" виконало своє зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 4800,00 гривень на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про перерахування коштів та листом АТ "Універсал Банк" про рух коштів по картці ОСОБА_1 /а.с.18/.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2695551, ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 23850,36 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4800,00 грн., заборгованість за процентами - 19050,36 грн. /а.с.18-24/.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості, суд приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.
10 серпня 2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККЛУ-10082023, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ТОВ "Лінеура Україна", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2695551 від 15 грудня 2021 року /а.с.24 оберт - 28, 29/.
Станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №2695551 від 15 грудня 2021 року становить 23850,36 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4800,00 грн., заборгованість за процентами - 19050,36 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників /а.с.28 оберт/.
Також представником позивача надано докази на підтвердження досудового врегулювання спору шляхом направлення на поштову адресу відповідача досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором за вих.№ 22949851 від 12 вересня 2025 року /а.с.30/.
При цьому, станом на момент розгляду справи, даних про погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитом, матеріали справи не містять.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1 ст.207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо його форми не встановлено законом; якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалась; якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст цих дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст.76 ЦПК України, докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, цивільне законодавство містить імперативну норму, яка регулює заміну кредитора в зобов'язанні, тобто, норму, яка містить чітку вичерпну вказівку на склад прав та обов'язків під час вчинення такої юридичної дії.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. При цьому, такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов'язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов'язання, тобто такого зобов'язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.
Згідно зі ст.76 ЦПК України, докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...
Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 до 30 червня 2023 року.
Отже, приймаючи до уваги вказані положення Постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п.19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08 листопада 2023 року) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Закону№ 4434-IX від 14 травня 2025 року, який набув чинності 04 вересня 2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Отже, за загальним правилом строк позовної давності за договором про споживчий кредит №2695551 від 15 грудня 2021 року не сплинув, оскільки його перебіг був призупинений на період дії карантину та воєнного стану.
Відповідно до Закону України №4434-IX, перебіг позовної давності відновлюється з 04 вересня 2025 року, тобто, саме з цієї дати продовжується (а не завершується) її відлік.
Таким чином, трирічний строк позовної давності за вказаним договором почне обчислюватися (продовжиться) з 04 вересня 2025 року, і спливе лише після спливу цього трирічного періоду, якщо не буде інших підстав для його переривання чи зупинення.
Згідно вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в зв'язку з тим, що укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам закону, зобов'язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем повного обсягу послуг адвоката та понесення витрат в суді.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені ним судові витрати в розмірі 8000,00 грн.
Суд враховує, що у позовній заяві зазначені очікувані позивачем судові витрати, в тому числі і за надання професійної правової допомоги в сумі 8000,00 грн., та факт розгляду цивільної справи позовного провадження. Матеріали цивільної справи містять копії договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між Адвокатським об'єднанням "Апологет" то ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в якому у п.2.3. сторони погодили вартість наданих послуг за 1 справу складає 8000,00 грн., акту №434 наданих послуг від 05 вересня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №434 від 05 вересня 2025 року та ордер на надання правничої допомоги /а.с.31 оберт - 34/.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
На підставі ст.525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст.3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №2695551 від 15 грудня 2021 року у розмірі 23850 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 31 березня 2026 року.
Суддя А.Б.Ковальова-Писарева