Ухвала
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 756/10678/22
провадження № 61-1938ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 16 лютого 2026 року через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року (повне судове рішення складено 13 січня 2026 року).
У клопотанні, яке додано до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що копія постанови суду апеляційної інстанції надійшладо електронного кабінету представником ОСОБА_2 15 січня 2026 року. До клопотання додано роздруківку з електронної пошти про доставку постанови до електронного кабінету 15 січня 2026 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 06 березня 2025 року ці недоліки було усунуто.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України)
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовчої практики у сфері електронної комерції та банківського споживчого кредитування. Судами попередніх інстанцій було допущено ігнорування правових висновків Великої Палати Верховного Суду (справа № 342/180/17). Питання про те, чи може банк вважати «підписаними» Умови та Правила, які були затверджені через кілька років після підписання Анкети-заяви клієнтом, потребує однозначного підтвердження Верховним Судом для запобігання масовим порушенням прав споживачів фінансових послуг. Крім того, станом на сьогодні є низка рішень перших та апеляційних інстанцій, які мають відмінні позиції від позиції судів у цій справі. Також, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що незважаючи на те, що ціна позову є меншою за встановлений поріг для малозначних справ, дана справа має для неї виняткове значення. По-перше, сума стягнення (147 473,61 грн) становить значну частину річного доходу скаржника та її сім'ї, що ставить під загрозу базові потреби в умовах воєнного стану. По-друге, вона була позбавлена права на справедливий суд у першій інстанції, оскільки справа розглядалася без її повідомлення (судова повістка повернулася за терміном зберігання). Це позбавило її можливості подати контр розрахунок та відзив, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини. По-третє, відповідач переплатила банку вже надмірно, таблиця із розрахунком сум, що були списані банком з рахунки скаржника надавалася до матеріалів апеляційної скарги, але не були враховані апеляційним судом. Також, справа має виняткове значення для захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні та становить значний суспільний інтерес, так як стосується системного підходу АТ «Універсал Банк» (Monobank) до нарахування відсотків на підставі внутрішніх документів, які не мають підпису клієнта.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17; від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20; від 12 лютого 2020 року у справі № 365/159/19; від 02 грудня 2020 року у справі № 161/5267/20; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у справі № 756/10678/22.
Витребувати з Оболонського районного суду м. Києва цивільну справу № 756/10678/22 за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 16 квітня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков