Ухвала
Іменем України
27 березня 2026 року
м. Київ
справа № 712/13926/25
провадження № 61-3677ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Таскомбанк», яка підписана адвокатом Поповим Євгеном Васильовичем, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М., у справі за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2025 року позов АТ «Таскомбанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за договором № 920641-022 від 23 вересня 2020 року в сумі 53 816,77 грн та понесені судові витрати в сумі 1 451,93 грн, а всього 55 268,70 грн. У задоволенні інших позовних вимог АТ «Таскомбанк» відмовлено.
28 січня 2026 року не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Таскомбанк» - адвокат Попов Є. В. через підсистему Електронний суд подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року:
апеляційну скаргу представника АТа «Таскомбанк» - адвоката Попова Є. В. залишено без руху;
надано скаржнику строк для усунення її недоліків, а саме для надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2025 року;
вказано, що у разі не усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
в апеляційній скарзі банк просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, зазначаючи, що 23 грудня 2025 року до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» позивача надійшло оскаржуване рішення. Останнім днем для подачі апеляційної скарги є 22 січня 2026 року. Також зазначає, що поважною причиною пропуску строку для подання апеляційної скарги є екстерні відключення електроенергії в м. Київ, що є обставиною непереборної сили та яка не залежала від волі позивача;
як вбачається з матеріалів апеляційної скарги та підтверджується самим скаржником, повний текст оскаржуваного рішення отримано АТ «Таскомбанк» через підсистему «Електронний суд» 23 грудня 2025 року. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Таким чином, перебіг тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, з урахуванням дати отримання повного тексту рішення, розпочався 24 грудня 2025 року та закінчився 22 січня 2026 року включно. Апеляційну скаргу подано 28 січня 2026 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку;
представник скаржника посилається на екстерні відключення електроенергії як на підставу пропуску строку. Проте, законодавець надав учаснику справи тридцять днів для підготовки та подання апеляційної скарги. Скаржником не надано жодних доказів того, що перешкоди (відсутність електропостачання) мали безперервний характер протягом усього визначеного законом строку. Крім того, апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», що передбачає можливість дистанційного звернення у будь-який час доби, незалежно від графіків роботи суду чи поштових відділень. Подання скарги 28 січня 2026 року (через шість днів після спливу строку) свідчить про наявність у скаржника технічної можливості доступу до Інтернету та електронних сервісів, проте не обґрунтовує, чому така можливість була відсутня до 22 січня 2026 року включно;
таким чином, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та надати належні, та допустимі докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскарженою ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника АТ «Таскомбанк» - адвоката Попова Є. В. на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2025 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
ухвалою апеляційного суду від 13 лютого 2026 року апеляційна скарга представника АТ «Таскомбанк» - адвоката Попова Є. В. залишена без руху та надано строк для надання скаржником обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення. На виконання вказаної ухвали апеляційного суду, 24 лютого 2026 року представник АТ «Таскомбанк» - адвокат Попов Є. В. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Вказує, що представник позивача живе та мешкає постійно в м. Києві. Як відомо в січні 2026 року місто Київ підвергся масовому повітряному обстрілу російською федерацією. При повітряному обстрілу була критично пошкоджена Київська ТЕЦ 6, три масовані удари 25-27 грудня 2025 року та 9 січня 2026 року, яка фактично обслуговує, забезпечує гарячою водою та опаленням значну частину лівого та правого берегів м. Києва. Цей факт підтвердили всі офіційні особи Київської міської державної адміністрації та глава воєнної адміністрації м. Києва. При вказаних обставинах представник позивача вимушений був виїхати 10 січня 2026 року за місто Київ в Білоцерківський район в Володарську селищну громаду в село, де має свою власність. По приїзду представником товариства в м. Київ 27 січня 2026 року, він одразу взявся за написання апеляційної скарги та 28 січня 2026 року була подана апеляційна скарга. Стан квартири та будинку з дітьми (5 та 10 років) не дозволяв знаходитися в м. Києві без опалення при температурі зовні -20 градусів. Тому через зазначені причини непереборної сили, які не залежали від волі представника позивача, подана апеляційна скарга не була вчасно подана. Також надає суду фото фактичного мешкання жильців домів в кварталі мешкання представника позивача. Просить вважати недоліки апеляційної скарги усуненими та відкрити провадження у цій справі;
дослідивши заяву про обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду позовної заяви АТ «Таскомбанк» Соснівським районним судом м. Черкаси 17 грудня 2025 року ухвалено заочне рішення. Відповідно до картки руху документів в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» повний текст оскаржуваного рішення отримано АТ «Таскомбанк» та представником Поповим Є. В. 23 грудня 2025 року о 06 год. 58 хв (а.с. 132). 28 січня 2026 представник АТ «Таскомбанк» - адвокат Попов Є. В. через підсистему «Електронний суд» подав до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вказано, що поважною причиною пропуску строку для подання апеляційної скарги є екстерні відключення електроенергії в м. Києві, що є обставиною непереборної сили та яка не залежала від волі позивача;
право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до положень статті 121 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку. Цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін, особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, зловживання правом не допускається. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункти 2, 4 частини шостої статті 272 ЦПК України). Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України). Надіслання (електронної) копії судового рішення адвокату як представнику сторони на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є за змістом частин п'ятої, сьомої статті 14 ЦПК України належним способом вручення судового рішення представнику сторони. Таке вручення на підставі частини сьомої статті 272 ЦПК України вважається врученням судового рішення також особі, яку цей представник (адвокат) представляє (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 385/513/23, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 8 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22);
повний текст оскаржуваного рішення отримано АТ «Таскомбанк» та його представником через підсистему «Електронний суд» 23 грудня 2025 року. Таким чином, перебіг тридцятиденного строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду, з урахуванням дати отримання повного тексту рішення, розпочався 24 грудня 2025 року та закінчився 22 січня 2026 року включно. Апеляційну скаргу подано представником скаржника 28 січня 2026 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку. Представник скаржника в апеляційній скарзі та в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги посилається на екстерні відключення електроенергії як на підставу пропуску строку. Проте, законодавець надав учаснику справи тридцять днів для підготовки та подання апеляційної скарги. Скаржником не надано жодних доказів того, що перешкоди (відсутність електропостачання) мали безперервний характер протягом усього визначеного законом строку;
доводи представника скаржника про те, що він змушений був виїхати 10 січня 2026 року за межі міста Києва і лише по приїзду 27 січня 2026 року до м. Києва він підготував апеляційну скаргу, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки АТ «Таскомбанк» безпосередньо мало можливість подати апеляційну скаргу в порядку самопредставництва у межах строку апеляційного оскарження. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року в справі №559/2655/23 дійшов висновку, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку. З огляду на викладене вбачається, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтована та не містить доказів наявності об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість АТ «Таскомбанк» своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником. Тому викладені причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнанні апеляційним судом неповажними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20 березня 2026 року АТ «Таскомбанк» через підсистему Електронний суд подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Поповим Є. В., на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати повністю оскаржену ухвалу апеляційного суду та передати на новий розгляд в апеляційний суд.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
сторона позивача та представник позивача фізично не мали технічної можливості здійснювати та виконувати повністю свою працю без відсутності електроенергії. Про вказаний факт знало все м. Київ та відповідні державні органи. Це загальновідомий факт в грудні 2025 року, січні та лютому 2026 року;
представник позивача надав відповідні фото фактичних обставин життєвих умов в січні та лютому 2026 року в м. Києві. Апеляційний суд мабуть подумав що це є вигадано думка з сторони представника позивача. Нажаль це було фактично та реально в м. Києві;
представник позивача всього на 6 календарних днів пропустив по об'єктивним причинам строк на подання апеляційної скарги. Але це не було зроблено по якійсь причини, а по причинам захисту своє життя і здоров'я, життя і здоров'я своїхх дітей, родини від протиправних посягань. А обов'язок держави - захищати життя людини, згідно статті 27 Конституції України. Більш того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, згідно ст. 3 Конституції України. Тому представник позивача вимушений був самостійно захистити свою родину та дітей та одразу при першої можливості приступив до виконання своїх обов'язків як представник позивача. Апеляційний суд зовсім не вникав в подані документи та доводи з сторони АТ «ТАСКОМБАНК».
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження».
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20 (провадження № 61-15447св23)).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що:
«апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції».
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06 червня 2024 року в справі № 559/2655/23 (провадження № 61-5860св24) вказано, що:
«при цьому Верховний Суд звертає увагу, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес.
Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку. При цьому, жодного доказу з приводу об'єктивної неможливості направлення апеляційної скарги з наведених підстав АТ КБ «ПриватБанк» не надало, хоча протягом листопада-грудня 2023 року банк неодноразово подавав до судів різних інстанцій позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги».
Апеляційний суд встановив, що: повний текст оскаржуваного рішення отримано АТ «Таскомбанк» та його представником через підсистему «Електронний суд» 23 грудня 2025 року; апеляційну скаргу подано представником скаржника 28 січня 2026 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку; скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтована та не містить доказів наявності об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість АТ «Таскомбанк» своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; викладені причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнанні апеляційним судом неповажними.
Встановивши, що підстави, указані у заяві АТ «Таскомбанк» для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Таскомбанк», яка підписана адвокатом Поповим Євгеном Васильовичем, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в справі за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков