03 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4442/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026 (колегія суддів: Дармін М. О., Чус О. В., Кощеєв І. М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 (суддя Кеся Н. Б.) у справі
за позовом Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування майна з чужого незаконного володіння,
24.03.2026 Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів цієї справи з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 цього ж Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
Як вбачається із оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, однією з позовних вимог у даній справі є вимога майнового характеру - витребування майна.
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, а з матеріалів касаційної скарги неможливо визначити вартість спірного майна, колегія суддів вважає за необхідне витребувати матеріали цієї справи, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4442/24.
2. Відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця", повернення касаційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач