01 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1567/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Продагроком»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 (головуючий - Богатир К. В., судді: Аленін О. Ю., Поліщук Л. В.) і рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2025 (суддя Цісельський О. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський м'ясокомбінат»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Продагроком»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Ойл Логістик»
про скасування державної реєстрації права іпотеки
(за участю представників: позивача - Коваленко К.О., відповідача - Машкевич О.С., третьої особи - Коковін Д.І.)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. Господарський суд Одеської області рішенням від 19.01.2022 у справі № 916/2209/21, яке залишив без змін Південно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 06.12.2022 та Верховний Суд постановою від 11.04.2023, задовольнив позов Приватного акціонерного товариства «Одеський м'ясокомбінат» (далі - ПрАТ «ОМК», позивач), визнав недійсними договори купівлі-продажу від 26.07.2018 №1 та №2, договір іпотеки від 16.04.2019, укладені між ТОВ «Атрікс А» та ТОВ «Агроторг Лтд»; витребував з володіння ТОВ «Агроторг Лтд» на користь ПрАТ «ОМК» м'ясомолочний комплекс загальною площею 5794,9 м кв за адресою: Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Заводська, 20 (далі - спірний комплекс).
2. За договором купівлі-продажу від 13.04.2023 ТОВ «Агроторг Лтд» відчужило на користь ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» спірний комплекс, який був витребуваний у ТОВ «Агроторг Лтд» на користь ПрАТ «ОМК» за рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2022 у справі № 916/2209/21, яке набрало законної сили 06.12.2022.
3. 11.05.2023 державний реєстратор погасив речове право на спірний комплекс у зв'язку з поділом та зареєстрував за ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» право власності на два окремих об'єкта нерухомого майна (молочно-м'ясний комплекс) площею 3 437,91 м кв та 3 039,1 м кв за адресою: Одеська обл., смт. Любашівка по вул. Заводська, 20 та вул. Заводська, 20А відповідно.
4. 17.05.2023 ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Продагроком» (далі - ТОВ «Продагроком», відповідач, іпотекодержатель) договір іпотеки спірного комплексу у складі вказаних вище двох об'єктів нерухомості з метою забезпечення виконання ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 02.05.2023 № 02/15-ФП в сумі 4 000 000 грн.
5. На підставі договору іпотеки від 17.05.2023 нотаріус наклав заборону відчуження зазначеного у договорі спірного комплексу у складі двох об'єктів нерухомості.
6. 15.05.2023 ПрАТ «ОМК» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Глобал Ойл Логістик» та ТОВ «Агроторг Лтд» про: (1) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.04.2023, укладеного між ТОВ «Агроторг ЛТД» та ТОВ «Глобал Ойл Логістик»; (2) скасування двох рішень державного реєстратора про державну реєстрацію двох об'єктів нерухомого майна (молочно-м'ясного комплексу) за адресою: Одеська обл., смт. Любашівка по вул. Заводській 20 та 20А; (3) повернення з володіння ТОВ «Глобал Ойл Логістик» на користь ПрАТ «ОМК» спірного комплексу.
7. За наслідком розгляду цього позову Господарський суд Одеської області рішенням від 30.01.2024 у справі № 916/2027/23, яке залишив без змін Південно-західного апеляційного господарського суду постановою від 16.05.2024 та Верховний Суд постановою від 17.07.2024, скасував два рішення державного реєстратора про державну реєстрацію двох окремих об'єктів нерухомості молочно-м'ясного комплексу за адресою: Одеська обл., смт. Любашівка по вул. Заводській 20 та 20А та повернув з володіння ТОВ «Глобал Ойл Логістик» на користь ПрАТ «ОМК» спірний комплекс. Суд встановив протиправне вибуття спірного комплексу із володіння дійсного власника - ПрАТ«ОМК» не з його волі.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
8. ПрАТ«ОМК» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Продагроком» про скасування проведеної на підставі договору іпотеки від 17.05.2023 державну реєстрацію права іпотеки та обтяження на два об'єкта нерухомого майна молочно-м'ясного комплексу, розташовані за адресою: Одеська обл., смт Любашівка, вул. Заводська, 20 та 20А, які належать на праві власності позивачу.
9. Позов мотивує тим, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - державний реєстр) в інтересах відповідача спірні записи про іпотеку та про обтяження порушують права позивача як власника спірного комплексу, витребуваного на користь останнього за судовим рішенням у справі № 916/2027/23. Існування таких записів створює позивачу перешкоди у розпорядженні своїм нерухомим майном та у внесенні записів до державних реєстрів щодо дійсного власника спірного майна.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Господарський суд Одеської області рішенням від 19.09.2025, яке залишив без змін Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.01.2026, позов задовольнив. Скасував проведену на підставі договору іпотеки від 17.05.2023 державну реєстрацію права іпотеки та обтяження на два об'єкта нерухомого майна молочно-м'ясного комплексу, розташовані за адресою: Одеська обл., смт Любашівка, вул. Заводська, 20 та 20А, які належать на праві власності позивачу.
11. Суди встановили, що з 06.12.2022 судовим рішенням у справі № 916/2209/21 підтверджено, що дійсним власником спірного комплексу є ПрАТ «ОМК», оскільки це майно у 2018 році вибуло з власності позивача поза його волею. Дослідивши послідовність дій ТОВ «Агроторг Лтд», ТОВ «Глобал Ойл Логістик» та ТОВ «Продагроком» щодо спірного комплексу, суди обох інстанцій констатували вчинення вказаними особами узгоджених недобросовісних дій, спрямованих на уникнення виконання судових рішень у справах № 916/2209/21, № 916/2027/23 щодо передачі спірного комплексу у володіння дійсного власника - ПрАТ «ОМК». Суди дійшли висновку, що ТОВ «Продагроком» не могло не бути обізнаним з недобросовісністю дій ТОВ «Глобал Ойл Логістик» з розпорядження спірним нерухомим майном, яке йому не належало, а отже свідомо стало учасником схеми з унеможливлення виконання судових рішень у справах №916/2209/21 та №916/2027/23 з метою ненадання можливості ПрАТ «ОМК» розпоряджатися своєю власністю. Отже, ТОВ «Продагроком» є недобросовісним іпотекодержателем, а укладений між ним та ТОВ «Глобал Ойл Логістик» договір іпотеки не має жодних юридичних наслідків для позивача.
12. Втім наявні у державному реєстрі спірні записи про іпотеку та про обтяження спірного комплексу в інтересах відповідача порушують право позивача як власника спірного комплексу, тобто незаконна державна реєстрація за відповідачем права іпотеки на витребуване за рішенням суду у справі № 916/2027/23 спірне нерухоме майно створює позивачу перешкоди у здійсненні самостійного розпорядження своєю власністю, у тому числі внесенню записів до державних реєстрів про дійсного власника цього майна.
Касаційна скарга
13. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. Суди застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 28.02.2024 у справі №910/9464/22, від 28.02.2024 у справі №359/7627/20, від 08.11.2023 у справі № 757/5722/22, від 18.09.2023 у справі № 363/2337/19, від 09.09.2024 у справі № 466/3398/21, від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14, від 18.12.2019 у справі № 718/2468/18, від 09.12.2020 у справі № 715/32/18, від 29.09.2021 у справі №509/1157/18, від 14.09.2022 у справі №707/807/21, зокрема щодо застосовування конструкції «добросовісного іпотекодержателя» і необхідності захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя, який покладався на дані державного реєстру. Так, суди не врахували, що ТОВ «Продагроком» за відсутності в державному реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень добросовісно покладалося на ці відомості, тобто не знало і не мало знати про існування таких прав чи обтяжень, а тому недобросовісність ТОВ «Продагроком» не доведена
15. При цьому Закон України «Про іпотеку» не передбачає такої підстави для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача, а з огляду на положення статті 23 цього Закону у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Позиція інших учасників справи у відзивах на касаційну скаргу
16. Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, здійснене судами правозастосування правильним. Також вказує про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
17. ТОВ «Глобал Ойл Логістик» підтримує доводи та вимоги касаційної скарги, просить її задовольнити.
Заява з процесуальних питань
18. У тексті касаційної скарги відповідач просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивує клопотання тим, що справа містить виключну правову проблему, яка полягає у тому, що інтереси добросовісного іпотекодержателя мають бути захищені, як особи з якою він не перебуває у зобов'язальних відносинах, однак який покладався на дані реєстру прав на нерухомість, суди мають враховувати конструкцію «добросовісного іпотекодержателя», яка зумовлюється тим, що у протилежному випадку існують очевидні ризики непропорційного втручання у права «добросовісного іпотекодержателя» .
19. Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
20. Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
22. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19).
23. Однак заявлене відповідачем клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України Верховний Суд розглядає доводи касаційної скарги в частині, що стала підставою для відкриття касаційного провадження.
25. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що іпотекодавець - ТОВ «Глобал Ойл Логістик» не був власником спірного комплексу, який є предметом іпотеки, і не мав права на розпорядження цим майном, зокрема, передавати його в іпотеку. Спірний комплекс вибув у власника (позивача) без законних на це підстав, про що іпотекодавець достеменно знав, проте уклав з відповідачем договір іпотеки з метою уникнення виконання судових рішень щодо передачі спірного комплексу у володіння дійсного власника - ПрАТ «ОМК».
26. У касаційній сказі відповідач наполягає на тому, що діяв добросовісно, оскільки при укладенні з ТОВ «Глобал Ойл Логістик» договору іпотеки покладався на дані державного реєстру, які не містили відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяження, а отже не знав і не міг знати, що укладає договір іпотеки з порушенням прав та інтересів позивача.
27. Верховний Суд доводи відповідача відхиляє, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті цього спору та зазначає про таке.
28. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
29. Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).
30. Верховний Суд вже зазначав, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 05.09.2022 у справі № 519/2-5034/11).
31. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 337/474/14-ц).
32. З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2023 у справі № 463/13099/21, від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).
33. Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 357/13500/18).
34. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21).
35. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості (частина 1 статті 575 ЦК України).
36. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частина 2 статті 583 ЦК України).
37. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (абзац 6 статті 1 Закону України «Про іпотеку»).
38. У частині 4 статті 26 Закону України «Про іпотеку» згадується про добру совість і її врахування в іпотечних відносинах.
39. У практиці касаційного суду неодноразово застосовувалася конструкція «добросовісного іпотекодержателя» і вказувалося про необхідність захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя, який покладався на дані реєстру прав на нерухомість (постанови Верховного Суду у від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14, від 18.12.2019 у справі № 718/2468/18, від 09.12.2020 у справі № 715/32/18, від 29.09.2021 у справі 509/1157/18, від 14.09.2022 у справі № 707/807/21, на які посилається скаржник).
40. Конструкція «добросовісного іпотекодержателя» (тобто того, який набув право іпотеки на підставі договору іпотеки із «не власником»), хоча й прямо не передбачена в приватному праві, але є проявом доброї совісті (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Якщо ЦК України допускає набуття права власності добросовісним набувачем (стаття 330 ЦК України) найбільш повного та абсолютного речового права (права власності) від неуповноваженої особи, то набуття такого права на чужу річ (обмеженого речового права) як права іпотеки, також має допускатися правопорядком.
41. До обставин, які можуть свідчити, що недобросовісність іпотекодержателя відноситься, зокрема: момент вчинення правочину; суб'єкти, які вчиняють або з якими вчиняється договір іпотеки (наприклад, родичі, квазіродичі, пов'язана чи афілійована юридична особа, пов'язані чи афілійовані групи юридичних осіб). Для добросовісного іпотекодержателя має бути характерним такий стандарт поведінки, який притаманний середньому розумному та обачному іпотекодержателю. Конструкція «добросовісного іпотекодержателя», зокрема, має виключатися в тому разі, коли майно було вкрадене у власника або в особи, якій власник передав майно у володіння (постанова Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 466/3398/21, на яку посилається заявник касаційної скарги).
42. За встановленими у цій справі обставинами ПрАТ «ОМК» звернулося з позовом про усунення перешкод в реалізації правомочностей власника спірного комплексу шляхом скасування обтяження іпотекою посилаючись на те, що він є власником спірного комплексу на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2022 у справі № 916/2209/21, яке набрало законної сили 06.12.2022 та яким підтверджено незаконність вибуття спірного комплексу з його володіння та витребувано це нерухоме майно з незаконного володіння ТОВ «Агроторг Лтд», яке, діючи недобросовісно, 13.04.2023 відчужило належне позивачу майно на користь ТОВ «Глобайл Ойл Логістик». У свою чергу ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» уклало з ТОВ «Продагроком» договір іпотеки від 17.05.2023, на підставі якого до державного реєстру булі внесені оспорювані реєстраційні записи про обтяження майна позивача.
43. Суди обох інстанцій ретельно проаналізували хронологію дій та вчинених щодо спірного комплексу правочинів та встановили, що:
- позивач є законним власником спірного комплексу з 06.12.2022, з того часу нерухоме майно не вибувало з власності позивача;
- ТОВ «Агроторг Лтд» відчужило спірний комплекс на користь ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» 13.04.2023, тобто вже після підтвердження судовим рішенням у справі № 916/2209/21 незаконності вибуття спірного майна з власності позивача та одразу після ухвалення 11.04.2023 Верховним Судом остаточного судового рішення у наведеній справі;
- ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» з метою ускладнення ідентифікації спірного комплексу здійснило його штучний поділ на два окремих об'єкта та, дізнавшись про звернення позивача 15.05.2023 до нього з позовом у справі № 916/2027/23, вже 17.05.2023 передало спірний комплекс в іпотеку ТОВ «Продагроком», використавши в якості первинного зобов'язання отриману від ТОВ «Продагроком» 02.05.2023 поворотну фінансову допомогу;
- ТОВ «Продагроком» було учасником справи № 916/2027/23, а отже достеменно обізнано з обставинами, які свідчать про протиправність дій ТОВ «Глобайл Ойл Логістик» з набуття речових прав на спірний комплекс.
44. Виходячи з встановлення судами в межах справи № 916/2209/21 обставини вибуття спірного комплексу із володіння ПрАТ «ОМК» поза волею власника, що в свою чергу свідчить про ненабуття права власності на спірне майно ТОВ «Глобал Ойл Логістик», суди дійшли вірного висновку, що укладаючи договір іпотеки від 17.05.2023 ТОВ «Глобал Ойл Логістик» діяло недобросовісно та розпорядилося нерухомим майном, що йому не належало.
45. Ураховуючи послідовність дій щодо спірного майна, у тому числі з передачі його в іпотеку, суди обох інстанцій дійшли підставного висновку про те, що відповідач був обізнаним про недобросовісність ТОВ «Глобал Ойл Логістик», усвідомлював протиправність своїх дій та фактично став учасником схеми з унеможливлення виконання судових рішень у справах №916/2209/21 та №916/2027/23 і ненадання можливості ПрАТ «ОМК» розпоряджатися належним йому майном. Отже, встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що ТОВ «Продагроком» є недобросовісним іпотекодержателем.
46. Відсутність у іпотекодержателя доброї совісті не «лікує» ваду набуття ним права іпотеки за договором, укладеним не з власником нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 466/3398/21).
47. У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (див., постанову від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).
48. Разом із тим між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини (зобов'язання), будучи дійсним власником майна позивач не обтяжував його укладенням із відповідачем договору іпотеки. Жодних зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем немає. Отже укладення договору іпотеки між відповідачем та ТОВ «Глобал Ойл Логістик» не створило для позивача, як дійсного власника спірного комплексу, жодних правових наслідків.
49. Оскільки державна реєстрація права іпотеки на спірний комплекс за відповідачем - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним такого права, то відповідні записи в державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації правоможності дійсного власника на розпорядження цим нерухомим майном. Близькі за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц, від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).
50. Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про недобросовісність відповідача не суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду щодо конструкції «добросовісного іпотекодержателя», на які посилається скаржник в касаційній скарзі. Загадані справи є відмінними за фактичними обставинами, встановленими судами, та поданими доказами, містять іншу фактично-доказову базу, ніж справа, що розглядається, що і зумовило різний результат вирішення спорів у цих справах.
51. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що правові висновки суду касаційної інстанції формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
52. Разом з цим Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 922/3537/17, №925/1351/19, №910/9464/22, №359/7627/20, № 757/5722/22, № 363/2337/19, які стосуються правовідносин очевидно не подібних тим, що мали місце між сторонами справи, що переглядається.
53. Щодо інших доводів касаційної скарги, то відповідач в якості ще однієї підстави касаційного оскарження лише декларативно посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, проте в тексті касаційної скарги лише цитує ряд норм Закону України «Про іпотеку», які стосуються підстав припинення іпотеки, проте не формулює, який саме висновок Верховного Суду відсутній у подібних правовідносинах та про застосування якої саме норми права.
54. Верховний Суд щодо доводів скаржника в пункті 15 цієї постанови також зауважує, що у межах цього спору ПрАТ «ОМК» не оспорює правомірність договору іпотеки від 17.05.2023 як правочину, учасником якого позивач не був. Заявлені позовні вимоги спрямовані на усунення створених спірними реєстраційними записами перешкод позивачу у реалізації правоможностей власника спірного комплексу. Відтак питання чинності укладеного між відповідачем та ТОВ «Глобал Ойл Логістик» договору іпотеки не входять до предмету доказування у межах цього спору.
55. Таким чином, наведена відповідачем в касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, також не знайшла свого підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
57. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
58. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржувані судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані. У зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
59. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Продагроком» залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 і рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2025 у справі № 916/1567/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.