02 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2396/24
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2025
за позовом першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Конча-Заспа Делюкс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: 2) Обухівська районна державна адміністрація Київської області,
про витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації,
10.03.2026 (згідно з поштовими відмітками на конверті) перший заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 (повний текст складено 17.02.2026) та рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2025 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За результатами розгляду матеріалів справи та касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закону).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову є вимоги про: скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3222487000:03:001:0977 площею 2 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0978 площею 2 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0979 площею 2 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0980 площею 2 га, 3 кадастровим номером 3222487000:03:001:0981 площею 2 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0982 площею 1,9239 га, які розташовані в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (6 немайнових вимог) та витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ?Нова Конча-Заспа Делюкс? зазначені земельні ділянки (майнова вимога).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 2 Закону України ?Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень? реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
За змістом частини 1 статті 37 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
З аналізу вказаних норм права кожна реєстраційна дія є окремою вимогою немайнового характеру.
Рішенням Господарського суду Київської області 20.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026, у позові відмовлено повністю.
У касаційній скарзі перший заступник керівника Київської обласної прокуратури просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Отже за вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 36 336,00 грн (6 немайнових вимог х 3 028,00 грн х 200%).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про витребування земельних ділянок є вимогою майнового характеру.
У позовній заяві перший заступник керівника Київської обласної прокуратури визначив загальну вартість оспорюваних земельних ділянок у сумі 1 870 016,72 грн.
Таким чином за вимогу майнового характеру скаржник має сплатити судовий збір у сумі 56 100,50 грн (1 870 016,72 грн х 1,5% х 200%).
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 92 436,50 грн (36 336,00 грн + 56 100,50 грн).
Водночас до касаційної скарги додано платіжну інструкцію від 17.03.2026 №490 про сплату судового збору у розмірі 62 156,50 грн за подання касаційної скарги, яка не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження доплати судового збору в розмірі 30 280,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без руху.
2. Встановити першому заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський