Ухвала від 02.04.2026 по справі 910/13240/22

УХВАЛА

02 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/13240/22 (910/14563/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 (колегія суддів у складі: Пантелієнка В.О.- головуючий, Доманської М.Л., Козир Т.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 (суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/13240/22(910/14563/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

до 1). Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"; 2). Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Крайчинського Сергія Станіславовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Боярчуков С.Г.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1). Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшук Олена Вікторівна; 2). Державне підприємство "Сетам"

про скасування акту, визнання недійсним свідоцтва та витребування майна

в межах справи №910/13240/22

за заявою Прокторемо Інвестментс Лімітед

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" 17.03.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/13240/22 (910/14563/23) разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Вказане клопотання скаржника щодо звільнення від сплати судового збору подано на підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", обґрунтовано тим, що розмір судового збору, який має сплатити Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" становить 646094,40 грн, проте скаржник перебуває у процедурі банкрутства, на стадії розпорядження майном, не веде фактично господарської діяльності, а наявні грошові кошти спрямовуються виключно на забезпечення поточних витрат процедури банкрутства та задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства. Вказані обставини, як зазначає скаржник, не дають можливості вчасно сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Стосовно клопотання скаржника щодо звільнення від сплати судового збору колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до вимог п.п. 2, п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4, Закону України "Про судовий збір", п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, станом на час звернення з касаційною скаргою), статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 646094,40 грн (403809,00 грн - 1.5% від вартості майна (26920600,00 грн) х 200 % х 0.8).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Приписами частини другої вказаної статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.

Із наданих скаржником документів, а саме: копії звіту про фінансовий стан Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" станом на 31.12.2025 рік, звіту про фінансові результати (сукупний дохід) за 2025 рік вбачається, що скаржник має збиток у розмірі 79591,00 грн за 2025 рік та 48398,00 грн за попередній рік.

Як було встановлено судом стосовно Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 порушено провадження у справі № 910/13240/22 про банкрутство, скаржник перебуває на стадії процедури розпорядження майном.

З урахуванням зазначеного та приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд погоджується, що враховуючи об'єктивну неможливість Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, його клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" у касаційній скарзі зазначає, що вона подається з підстав передбачених пунктом 1, пунктом 3, пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування статей 387, 388 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановили судові рішення без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:

-постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна;

- постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 21.09.2022 у справі №908/976/19 щодо висновку про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону;

- постанови від 19.07.2023 у справі №127/28780/21 про те, що якщо спірне нерухоме майно не було примусово реалізовано на торгах, а на підставі заяви особи, яка не була учасником торгів (стягувачем) було залишено за нею у рахунок погашення боргу, то положення частини другої статті 388 ЦК України на цю особу не поширюються;

-постанова від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; постанови від 04.02.2026 у справі N 947/37549/21, від 09.08.2018 у справі № 927/876/17, від 11.09.2018 у справі № 910/9555/16, від 26.02.2025 у справі № 756/4527/22, тощо) щодо необмеженого права власника в усіх випадках витребувати майно із чужого незаконного володіння від особи, яка заволоділа ним незаконно, та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати;

-постанови від 20.02.2020 у справі № 922/719/16 щодо висновку, що добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання; постанова від 08.12.2022 у справі № 916/329/21(916/3073/21) щодо особливостей розгляду судами позову та дослідження доказів у межах справи про банкрутство;

-постанова від 12.09.2023 у справі 910/8413/21, відповідно до якого якщо відповідач не є добросовісним набувачем майна, то втручання у його право володіння майном не є для нього надмірним тягарем;

-постанові від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, від 24.01.2024 у справі № 291/86/20 щодо обов'язкової оцінки судами добросовісності / недобросовісності набувача майна;

Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування норм статей 387, 388 ЦК України у зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновку про особливості та механізм витребування Боржником, який перебуває у процедурі банкрутства, спірного майна у Стягувача, якому таке майно було передано в порядку статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» із порушенням вимог закону.

Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права (а саме: статті 74, 74, 76, 77, 79, 86, 236, 237 ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не дослідили зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, не виконали обов'язкові до виконання вказівки суду касаційної інстанції у цій справі, а отже, ці судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів статті 294 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Звільнити Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/13240/22 (910/14563/23) в сумі 646094,40 грн.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/13240/22 (910/14563/23).

4. Призначити розгляд справи № 910/13240/22 (910/14563/23) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" у відкритому судовому засіданні на 30 квітня 2026 року о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20 квітня 2026 року.

6. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/13240/22 (910/14563/23).

7. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв'язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п'ятої - дев'ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду