02 квітня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/4214/25
За позовом Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України, с. Горошівці, Чернівецький район, Чернівецька область
до Юрковецької сільської ради, с. Юрківці, Чернівецький район, Чернівецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Ткач Алли Василівни
про визнання права власності
Суддя Гончарук О.В.
Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Обставини справи: У провадженні Господарського суду Чернівецької області знаходиться справа № 926/4214/25 за позовом Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України, с. Горошівці, Чернівецький район, Чернівецька область до Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок загальною площею 93,50/26,40 кв.м, літ. «А», підвал «А-пд», сарай «Б», вбиральня «В», ганок «А-а», вхід до підвалів «А-Вх/пд», ворота №1, огорожа №2, криниця №3, що знаходиться за адресою: вул. Миру, 6, с. Горошівці, Чернівецький район, Чернівецька область.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 30 березня 1994 року рішенням виконавчого комітету Горошовецької сільської ради народних депутатів у зв'язку з неможливістю передачі церковній громаді будинку, в якому раніше (до 1940 року) проживав священник, було вирішено безоплатно передати у власність релігійній громаді парафії церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Української православної церкви житловий будинок у с. Горошівці на вул. Миру, 6. Тим самим рішенням надано дозвіл Чернівецькому інвентарному бюро виготовити відповідну документацію на цей будинок.
З часу прийняття вказаного рішення будинком фактично користується позивач. У 2023 році позивачем виготовлено технічний паспорт на будинок станом на 10 березня 2023 року та присвоєно поштову адресу будинку рішенням Юрковецької сільської ради № 0426 від 20 лютого 2023 року, користувачем якого визначено саме релігійну громаду ПЦУ с. Горошівці.
05 грудня 2024 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради (Ткач Алла Василівна) відмовила у державній реєстрації права власності позивача на будинок, мотивуючи тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Позивач зазначає, що отримати інші правовстановлюючі документи неможливо, оскільки вони не оформлювалися раніше, а тому право власності має бути визнано судом відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.01.2026.
Від виконавчого комітету Юрковецької сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також зазначено, що виконком позов повністю підтримує та не заперечує (вх.№453 від 03.02.2026).
Ухвалою суду від 13.01.2026 підготовче засідання відкладено на 10.02.2026.
Підготовче засідання, призначене на 10.02.2026, не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гончарука О.В., про що сторони були належним чином повідомлені.
Підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2026.
Ухвалою суду від 05.03.2026 залучено до участі у справі № 926/4214/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Ткач Аллу Василівну, відкладено підготовче засідання на 02.04.2026.
Визнано явку представника позивача та третьої особи у підготовче засідання 02.04.2026 обов'язковою.
« 02» квітня 2026 року, на електронну адресу суду, надійшло клопотання від третьої особи (вх. № 1478) про проведення підготовчого засідання без її участі, одночасно вказана заява подана без електронно цифрового підпису.
У підготовче засідання 02.04.2026 представники сторін не з'явились про причини своєї неявки суд не повідомили.
Судом встановлено, що позивач та представник позивача належним чином повідомлені про дату час та місце проведення даного підготовчого засідання, згідно із відомостей, які відображені у довідках про доставку електронного листа «Документ в електронному вигляді «Залучення третіх осіб» від 05.03.2026 у справі № 926/4214/25 (суддя Гончарук Олег Валентинович) була надіслана одержувачу Релігійній громаді (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України в його електронний кабінет» та Данищуку Василю Вячеславовичу в його електронний кабінет». Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та представника 09.03.2026 18:58 та 09.03.2026 18:50 відповідно.
У підготовче засідання 02.04.2026 представники сторін не з'явилися.
Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов'язаний дотримуватись обов'язків, покладених на нього частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що статтею 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду за пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судом враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.
На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.10.2019 у справі №916/3616/15, 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 викладено наступну правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
При цьому стаття 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, натомість пункт 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 19.01.2023 у справі № 904/6347/21.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи неявку уповноваженого представника позивача в підготовче засідання, закінченням розумних строків розгляду справи, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.
Враховуючи пункт 4 частини 1 статті 226, статей 232, 234 Господарського процесуального кодексу України суд,
Позовну заяву Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України до Юрковецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Ткач Алли Василівни про визнання права власності - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 03.04.2026.
Суддя О.В. Гончарук