18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 березня 2026 року Справа № 925/1590/24(925/144/26)
м. Черкаси
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича
до ОСОБА_1
за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Черкаській області
про спростування майнових дій боржника та стягнення 245531,21 грн.
Суддя Дорошенко М. В.
Секретар судового засідання Рябенька Я. В.
За участю:
ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича;
відповідача ОСОБА_1 ;
від третьої особи: не явилися.
4 лютого 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" (далі - ТОВ "Енергоефективність") в особі ліквідатора арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (далі також - позивач) через систему "Електронний суд" в порядку передбаченому статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства подало до Господарського суду Черкаської області в електронній формі заяву від 04.02.2026 №925/1590/24-67 (уточнену заявою від 04.02.2026 №925/1590/24-69) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 та/або відповідач) з вимогами про:
- спростування майнових дій ТОВ "Енергоефективність" щодо безпідставного перерахування грошових коштів в сумі 245531,21 грн. на користь його засновника ОСОБА_1 ;
- стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Енергоефективність" 245531,21 грн. безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування заяви від 04.02.2026 №925/1590/24-67 позивач зазначив, що згідно з наданою АТ КБ "Приватбанк" випискою про рух коштів ТОВ "Енергоефективність" на його рахунку, з останнього у період з 24.11.2022 по 24.11.2023, тобто у трирічний період до відкриття провадження у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність", були здійснені ряд платежів на загальну суму 245531,21 грн. з однаковим призначенням "повернення помилково перерахованих коштів" на рахунки ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою щодо ТОВ "Енергоефективність" в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме є його засновником з моменту державної реєстрації боржника (12.06.2017) та його керівником, починаючи з 01.03.2024. Притому, що жодних платежів від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ "Енергоефективність" у виписці відсутні. Ці обставини на думку позивача свідчать про безпідставне виведення грошових коштів з рахунку ТОВ "Енергоефективність" на рахунок його засновника ОСОБА_1 , що й призвело до неспроможності ТОВ "Енергоефективність" погасити заборгованість перед кредитором, а відтак і до його неплатоспроможності, що відповідно до статті 42 КУзПБ є достатньою підставою для спростування майнових дій ТОВ "Енергоефективність" щодо перерахування грошових коштів в сумі 245531,21 грн. на користь ОСОБА_1 та стягнення з останнього цієї суми коштів на користь ТОВ "Енергоефективність".
У заяві від 04.02.2026 №925/1590/24-67 позивач також заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за цією заявою.
Ухвалою від 09.02.2026 Господарський суд Черкаської області за клопотання позивача відстрочив сплати судового збору в сумі 5608,77 грн. до ухвалення судового рішення у справі, прийняв заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" від 04.02.2026 №925/1590/24-67 (з урахуванням заяви від 04.02.2026 №925/1590/24-69) до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1590/24(925/144/26), вирішив розглядати її в межах справи №925/1590/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" в порядку спрощеного позовного провадження, залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області, призначив розгляд справи в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 17.03.2026 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, роз'яснив відповідачу, що частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України встановлений строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі і встановив строки для учасниками справи інших заяв по суті справи.
10 лютого до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2026 про надання більшого строку для подання відзиву у справі №925/1590/24(925/144/26).
Ухвалою від 12.02.2026 Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2026 про надання більшого строку для подання відзиву у справі №925/1590/24(925/144/26).
15 лютого 2026 року до Господарського суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшов в електронній формі відзив від 15.02.2026 із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких ОСОБА_1 зазначив, що він є фізичною особою засновником ТОВ "Енергоефективність" і як засновнику для збільшення оборотних коштів йому не заборонено задля розвитку та збільшення господарських операцій засованого ним товариства надавати йому поворотну фінансову допомогу. Даний факт підтверджується листом від 12.11.2022 та квитанціями до прибутвкового ордеру. Ці докази свідчать про законність та обгрунтованість вимаги відповідача до ТОВ "Енергоефективність" про повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 310000 грн. Відповідач також вважає, що даний спір підлягає розгляду в загальному місцевому суді так як однією із сторін являється фізична особа, яка не є суб'єктом господарської діяльності.
Крім того, відповідач заявив про застосування до заявлених позивачем вимог позовної давності тривалістю у три роки, яка за твердженням відповідача щодо спірних дій, вчинених ТОВ "Енергоефективність" до 04.02.2026, спливла.
18 лютого 2026 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь на відзив, якою позивач він відхилив аргументи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову і підтвердив свої доводи, приведені у заяві від 04.02.2026 №925/1590/24-67.
В судовому засідання, яке відбулося 17.03.2026, господарський суд розглянув справу №925/1590/24(925/144/26) в порядку спрощеного позовного провадження по суті і оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та відкладення ухвалення та проголошення рішення до 15 год. 00 хв. 30 березня 2026 року.
30 березня 2026 року Господарський суд Черкаської області оглосив вступну та резолютивну частини ухваленого ним у справі №925/1590/24(925/144/26) рішення.
Заслухавши сторони, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області
Ухвалою від 16.01.2025 Господарський суд Черкаської області за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області відкрив провадження у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність" (код ЄДРПОУ 41392245), визнав кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області до боржника в сумі 2149696,40 грн., ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника та процедуру розпорядження його майном на сто сімдесят календарних днів, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича, вирішив інші питання підготовчого засідання, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
17 січня 2025 року відбулося офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність".
Ухвалою від 25.03.2025 Господарський суд Черкаської області за результатами попереднього засідання у справі №925/1590/24 визначив розмір та черговість усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:
ініціюючого кредитора - Головного управління ДПС у Черкаській:
- 102280,00 грн. у першу чергу задоволення як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (судовий збір та авансування винагороди арбітражного керуючого);
- 1861288,00 грн. у третю чергу задоволення як вимоги щодо сплати податків;
- 186128,40 грн. у шосту чергу задоволення як вимоги щодо сплати штрафних санкцій.
До складу визнаної господарським судом суми грошових вимог Головного управління ДПС у Черкаській області до в розмірі 2149696,40 грн. увійшли:
102280,00 грн. витрат Головного управління ДПС у Черкаській області на сплату судового збору і на авансування винагороди арбітражного керуючого, понесених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енергоефективність";
1157904,00 грн. донарахованого податкового зобов'язання (поточний рік) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 115790,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового зобов'язання, що виникли на підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.07.2023 №7020/23-00-07-0401/41392245 та податкового-повідомлення рішення від 01.08.2023 №6985/23-00-07-04-01 і присуджені до стягнення з ТОВ "Енергоефективність" на користь бюджету за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №580/12174/23;
703384,00 грн. донарахованого в поточному році податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (поточний рік) та 70338,40 грн. штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового зобов'язання, що виникли на підставі акта про результати камеральної перевірки від 17.11.2023 №11773/23-00-04-03-04/41392245 та податкового-повідомлення рішення від 10.01.2024 №0003960403 і присуджені до стягнення з ТОВ "Енергоефективність" на користь бюджету за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №580/4768/24.
Заяви інших кредиторів з грошовими вимогами до ТОВ "Енергоефективність" у справі №925/1590/24 до Господарського суду Черкаської області не надходили.
Постановою від 15.05.2025 у справі №925/1590/24 Господарський суд Черкаської області визнав ТОВ "Енергоефективність" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру банкрута строком на 12 місяців, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича.
19 травня 2025 року відбулося офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про визнання Господарським судом Черкаської області у справі №925/1590/24 ТОВ "Енергоефективність" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом доступу 446222677668 станом на 01.04.2025:
- державна реєстрація ТОВ "Енергоефективність" як юридичної особи з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена 12.06.2017, номер запису 10261020000017646;
- єдиним засновником (учасником) і кінцевим бенфіціарним власником (контролером) ТОВ "Енергоефективність", починаючи з моменту його державної реєстрації, є ОСОБА_1 з внеском до статутного капіталу в розмірі 1700.00 грн.;
- керівником ТОВ "Енергоефективність", починаючи з 01.03.2024, є ОСОБА_1 ;
Арбітражний керуючий Винниченко Ю. В. в ході виконання повноважень розпорядника майна у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність" отримав від АТ КБ "Приватбанк" виписку про рух грошових коштів ТОВ "Енергоефективність" за період з 12.06.2017 по 08.04.2025 на його рахунку НОМЕР_1 , відкритому в цій установі банку.
Згідно з цією випискою останній платіж із вказаного рахунку ТОВ "Енергоефективність" здійснило 01.12.2023, а у період з 24.11.2022 по 24.11.2023 ТОВ "Енергоефективність" здійснило сім платежів із хзазначенням однакового їх призначенням "повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 12.12.2022 року без ПДВ" на рахунки ОСОБА_1 на загальну суму 245531,21 грн., зокрема: 39990,00 грн. - 24.11.2022, 39990,00 грн. - 25.11.2022, 39990,00 грн. - 26.11.2022, 39990,00 грн. - 28.11.2022, 39990,00 грн. - 29.11.2022, 39990,00 грн. - 30.11.2022 і 5591,21 грн. - 24.11.2023.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 15.05.2025 у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність" за наданими арбітражним керуючим Винниченком Ю. В. матеріалами встановлено, що фактична сума активів боржника дорівнює нулю, а сума пасиву боржника становить суму визнаних судом і включених до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог Головного управління ДПС у Черкаській області в розмірі 2149696,40 грн.
6 листопада 2025 року арбітражний керуючий Винниченко Ю. В. надіслав ОСОБА_1 вимогу від 05.11.2025 №925/1590/24-065 про повернення протягом 7 днів ТОВ "Енергоефективність" раніше отриманих грошових коштів у сумі 245531,21 грн. або надання належних та допустимих доказів існування підстав для сплати цієї суми коштів ТОВ "Енергоефективність" на користь ОСОБА_1 .
Кошти в сумі 245531,21 грн. ОСОБА_1 ТОВ "Енергоефективність" не повернув, і витребувані арбітражним керуючим Винниченко Ю. В. докази йому не надав, що й спричинило даний спір.
Разом з тим, ОСОБА_1 з відзивом надав господарському суду копію свого листа від 12.11.2022, адресованого ТОВ "Енергоефективність", з проханням повернути помилково сплачені кошти ТОВ "Енергоефективність" для збільшення оборотних коштів згідно з квитанціями до прибуткового ордеру в сумі 310000,00 грн., які додаються, та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "Енергоефективність" від 07.09.2017 №4, від 14.12.2017 №7, від 15.03.2018 №2, від 12.07.2017 №5, від 18.10.2018 № 8, від 15.03.2019 №1, від 21.06.2019 №5, від 20.09.2019 №7, від 06.12.2019 №8 і від 13.02.2020 №1 про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі відповідно 20000,00 грн., 20000,00 грн., 30000,00 грн., 40000,00 грн., 30000,00 грн., 30000,00 грн., 40000,00 грн., 30000,00 грн. 35000,00 грн. і 30000,00 грн., разом в сумі 305000,00 грн. із зазначенням підстави прийняття коштів - "поворотна фінансова допомога для збільшення обігових коштів", крім 20000,00 грн., прийнятих згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ "Енергоефективність" від 14.12.2017 №7, у якій підстава прийняття коштів не вказана.
Позивач не спростував вказаних листа ОСОБА_1 від 12.11.2022 та квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "Енергоефективність" як докази і підтверджувані ними факти прийняття ТОВ "Енергоефективність" від ОСОБА_1 коштів в сумі 285000,00 грн. (305000,00 грн. - 20000,00 грн.) як поворотної фінансової допомоги для збільшення обігових коштів.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недодержання сторонами письмової форми договору позики за законом не має наслідком його недійсність.
Згідно з статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на обставини надання ОСОБА_1 ТОВ "Енергоефективність" і прийняття останнім 285000,00 грн. як поворотної фінансової допомоги для збільшення обігових коштів, що підтверджується письмовими доказами - квитанціями до прибуткових касових ордерів ТОВ "Енергоефективність" від 07.09.2017 №4, від 15.03.2018 №2, від 12.07.2017 №5, від 18.10.2018 № 8, від 15.03.2019 №1, від 21.06.2019 №5, від 20.09.2019 №7, від 06.12.2019 №8 і від 13.02.2020 №1, та на вказані вище положення Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 як позикодавцем і ТОВ "Енергоефективність" як позичальником був укладений договір позики на суму 285000,00 грн. без встановлення строку повернення позики, тому позичальник мав повернути позику протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це. Такою вимогою ОСОБА_1 до ТОВ "Енергоефективність" є лист ОСОБА_1 від 12.11.2022.
Наявність у листі ОСОБА_1 від 12.11.2022 вказівки на помилковість сплати коштів та у виписці АТ КБ "Приватбанк" про рух грошових коштів на рахунку ТОВ "Енергоефективність" НОМЕР_1 у призначеннях здійснених на користь ОСОБА_1 семи платежів вказівки про повернення помилково перерахованих коштів не змінє правової природи укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Енергоефективність" договору позики і зобов'язань, що виникли з нього.
Лист ОСОБА_1 від 12.11.2022, згідно з наявною на ньому відміткою про отримання ТОВ "Енергоефективність", останнє отримало 12.11.2022, тож протягом тридцяти днів від цієї дати, тобто до 12.12.2022 включно, мало повернути ОСОБА_1 285000,00 грн. позики.
Здійснені ТОВ "Енергоефективність" у період з 24.11.2022 по 24.11.2023 платежі на загальну суму 245531,21 грн., зокрема: 39990,00 грн. - 24.11.2022, 39990,00 грн. - 25.11.2022, 39990,00 грн. - 26.11.2022, 39990,00 грн. - 28.11.2022, 39990,00 грн. - 29.11.2022, 39990,00 грн. - 30.11.2022 і 5591,21 грн.- 24.11.2023 господарський суд розцінює як дії з виконання ТОВ "Енергоефективність" своїх зобов'язань перед ОСОБА_1 з повернення позики.
Відповідно до наведених в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначень термінів в редакції, чинній на момент вчинення ТОВ "Енергоефективність" майнових дій, спростування яких вимагає позивач, термін "заінтересовані особи стосовно боржника" - це юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
Тож Клиновий О. М. як власник (учасник) ТОВ "Енергоефективність" на на момент вчинення останнім майнових дій, спростування яких вимагає позивач, був заінтересованою особою щодо ТОВ "Енергоефективність" в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
Стаття 42 Кокдексу України з процедур банкрутства із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023№2971-IX, містить такі норми:
1. Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
3. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.
5. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.
Строк, встановлений у статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий "підозрілий період", у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.
Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 зауважив, що на відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Верховний Суд також неодноразово зазначав, що з огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство (це, зокрема, постанови від 05.04.2023 у справі № 906/43/22 (906/459/22), від 05.03.2024 у справі № 910/4091/22 (910/363/23) від 16.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/291/23).
Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13 вказав, що критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, уточнюючи викладений у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 правовий висновок про те, що при застосуванні ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину вказала наступне:
"Так, дійсно, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1- рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Проте, на відміну від загальних норм (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України), як зазначено вище, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.
Крім цього, потребує уточнення і висновок Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, стосовно того, що передбачений ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає."
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023 №2971-IX, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та доповнено її таким способом захисту прав боржника та кредиторів, окрім визнання недійсними правочинів, як спростування майнових дій, вчинених боржником.
Отже, до даного спору підлягають застосуванню положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у редакції Закону України від 20.03.2023 №2971-IX, чинного на час відкриття провадження у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність" (16.01.20250), адже зазначена норма не є нормою закону, якій повинен відповідати правочин чи дія, а визначає за яких обставин кредитору або арбітражному керуючому надається можливість оскаржити укладені боржником правочини чи дії.
Інститут спростування майнових дій боржника був закріплений положеннями ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та повернутий законодавцем в процедури банкрутства Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023№2971-IX, що свідчить, зокрема, про його необхідність та ефективність у питанні захисту прав та інтересів кредиторів та боржника.
Ні Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ні Кодекс України з процедур банкрутства не містять визначення майнових дій, вчинених боржником, проте, Верховний Суд, застосовуючи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неодноразово надавав пояснення майновим діям боржника в розумінні процедур банкрутства.
Так, зокрема:
- у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.10.2019 у справі № 910/7827/17 вказано, що майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документу будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов'язаного з волевиявленням боржника як суб'єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них,
- в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 908/1305/15-г Суд вказав, що під майновими діями боржника, в контексті положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", слід розуміти юридичні дії, які є підставою для виникнення, зміни, припинення правовідносин, зокрема, виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів, виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна, тощо;
- спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011.
За подібного правового регулювання інституту спростування майнових дій боржника Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом України з процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі процедур банкрутства, господарський суд враховує наведені вище висновки щодо визначення поняття "майнових дій боржника".
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).
Верховний Суд у постанові від 25.10.2023 у справі № 910/20146/20(910/9531/22) зазначив, що у силу закону майно юридичної особи фактично є способом забезпечення майбутніх зобов'язань боржника перед третіми особами-кредиторами.
За загальним правилом майнова сутність господарювання полягає у відносно еквівалентному обміні матеріальними цінностями задля забезпечення росту у суб'єкта господарювання виробництва товарів, надання послуг. Таким чином навмисне зменшення майнової основи суб'єкта господарювання без наявності підстав вважати, що таке зменшення буде компенсовано відносно рівним еквівалентом з боку контрагента, знижує можливість такого суб'єкта відповідати перед своїми кредиторами належним йому майном, що і виступає безпосередньою ознакою фраудаторності та її економічною сутністю. При цьому поява у майбутньому кредиторів у справі про банкрутство не впливає на економічну сутність фраудаторного правочину і не міняє фраудаторної природи такого правочину (пункти 86, 87 постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №902/858/15)
Верховний Суд звернув увагу, що добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (стаття 3 Цивільного кодексу України) мають лежати в основі дій/бездіяльності всіх учасників обороту. Діяльність у підприємницькій сфері за загальним правилом має бути спрямована на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин повинні ухилятися від здійснення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема, виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту. Таке виведення активів може здійснюватися шляхом безпосереднього очевидно нееквівалентного продажу/обміну майна особи, при якому здійснюється несправедливе зменшення майна особи як основи господарювання, так і шляхом набуття обов'язків шляхом укладення договору поруки за боргами третіх осіб, які є формально самостійними учасниками господарського обороту.
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин між учасниками цивільних правовідносин, майнові дії боржника, які вчинені на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним, відповідна майнова дія може бути спростована в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України як такі, що вчинені всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом.
У цій справі позивачем доведено, що усі оспорені ним майнові дії ТОВ "Енергоефективність" щодо здійснення ним у період з 24.11.2022 по 24.11.2023 платежів на користь ОСОБА_1 на загальну суму 245531,21 грн., були вчинені у "підозрілий період" (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі №925/1590/24 про банкрутство ТОВ "Енергоефективність") і що ОСОБА_1 та ТОВ "Енергоефективність" на моменти вчинення оспорюваних майнових дій були заінтересованими особами в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, проте відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 3 і ст.13 Цивільного кодексу України цих обставин не достатньо для спростування майнової дії боржника чи визнання вчиненого ним правочину недійсним без доведення завдання такими дією чи правочином збитків боржнику чи кредиторам, спричинення ними неплатоспроможності боржника.
Оспорені позивачем дії ТОВ "Енергоефективність" з перерахування коштів в сумі 245531,21 грн. ОСОБА_1 збитків ТОВ "Енергоефективність" не завдали, оскільки раніше воно отримало ці кошти від ОСОБА_1 у позику і було зобов'язане повернути їх останньому на його вимогу.
Позивач не довів того, що на час вчинення ТОВ "Енергоефективність" більшості оспорених майнових дій, зокрема дій з перерахування ОСОБА_1 39990,00 грн. - 24.11.2022, 39990,00 грн. - 25.11.2022, 39990,00 грн. - 26.11.2022, 39990,00 грн. - 28.11.2022, 39990,00 грн. - 29.11.2022 і 39990,00 грн. - 30.11.2022 у ТОВ "Енергоефективність" була заборгованість перед кредиторами, крім перед ОСОБА_1 з повернення позики, чи що ТОВ "Енергоефективність" знало або мало знати про вининення у нього в майбутньому заборгованості перед Головним управлінням ДПС у Черкаській області і вчиняло вказані дії з метою уникнення від її погашення, тобто діяло на шкоду кредитору.
Суд не убачає підстав для твердження позивача, що саме оспорювані ним дії з перерахування ТОВ "Енергоефективність" ОСОБА_1 39990,00 грн. - 24.11.2022, 39990,00 грн. - 25.11.2022, 39990,00 грн. - 26.11.2022, 39990,00 грн. - 28.11.2022, 39990,00 грн. - 29.11.2022 і 39990,00 грн. - 30.11.2022 призвели до неплатоспроможності ТОВ "Енергоефективність".
Разом з тим, станом на 24.11.2023 - день вчинення ТОВ "Енергоефективність" останньої із оспорених майнових дій у нього вже була заборгованість перед Головним управлінням ДПС у Черкаській області, тому перераховуючи у цей день кошти в сумі 5591,21 грн. заінтересованій особі - ОСОБА_1 ТОВ "Енергоефективність" діяло на шкоду Головному управлінню ДПС у Черкаській області. Тому лише ця одна оспорена майнова дія ТОВ "Енергоефективність" є фраудаторною, вчиненою всупереч принципу добросовісності та є зловживанням правом, у зв'язку з чим тільки вона відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 3 і ст.13 Цивільного кодексу України підлягає спростуванню із стягненням з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Енергоефективність" коштів в сумі 5591,21 грн. задля відновлення майнового стану боржника, який існував до вчинення цієї майнової дії, наповнення його ліквідаційної для максимального задоволення вимог Головному управлінню ДПС у Черкаській області.
Господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що даний спір підлягає розгляду в загальному місцевому суді та про сплив за заявленими позивачем вимогами загальної трирічної позовної давності з тих підстав, що вони (доводи) не грунтуються на положеннях п. 8 ч. 1 ст. 20, п. 13 ч. 1 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутста, згідно з якими справа у цьому спорі має розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство ТОВ "Енергоефективність" не залежно від суб'єктного складу сторін, та положеннях п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, згідно з якими до 04.09.2025 - дня набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX визначений цим Кодексом перебіг позовної давності, зупинявся на строк дії воєнного стану в Україні.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині спростування майнової дії ТОВ "Енергоефективність" щодо перерахування 24.11.2023 грошових коштів в сумі 5591,21 грн. на користь ОСОБА_1 і стягнення з останнього цієї суми коштів на користь ТОВ "Енергоефективність".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 5608,77 грн. сплату якого ТОВ "Енергоефективність" господарський суд ухвалою від 09.02.2026 відстрочив до ухвалення рішення у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід покласти на ТОВ "Енергоефективність" в сумі 5480,89 грн. і на ОСОБА_1 в сумі 127,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Спростувати майнову дію товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" (вул. Пацаєва, буд. 5, кв.18, м. Черкаси, Черкаська область, 18030, код ЄДРПОУ 41392245) щодо перерахування 24.11.2023 грошових коштів в сумі 5591,21 грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" (вул. Пацаєва, буд. 5, кв.18, м. Черкаси, Черкаська область, 18030, код ЄДРПОУ 41392245) 5591,21 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню 21 копійку) безпідставно набутих коштів.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність" (вул. Пацаєва, буд. 5, кв.18, м. Черкаси, Черкаська область, 18030, код ЄДРПОУ 41392245) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 5480,89 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімдесят гривень 89 копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 127,88 грн. (сто двадцять сім гривень 89 копійок) судового збору.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 3 квітня 2026 року.
СУДДЯ М.В. Дорошенко