Справа № 308/605/26
1-кс/308/1926/26
02 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000213 від 30 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України,-
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт на тимчасове вилучене майно під час проведення обшуку 25.03.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone 17» з ІМЕІ НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими особами, з метою власного збагачення організували канал незаконного переправлення осіб призовного віку, які підлягають мобілізації до ЗСУ через державний кордон України до країн Євросоюзу шляхом оформлення їм догляду за родичами інвалідами які такими не являються, видаючи їм документи із неіснуючими хворобами та групами інвалідності.
17.05.2025, вході контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали частину грошових коштів у сумі 1300 доларів США від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за незаконне переправлення останнього через кордон України, шляхом оформленням фіктивних документів про хворобу його матері та доглядом за нею на гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження.
21.05.2025, ОСОБА_8 , яка діяла під контролем правоохоронних органів, зайшла до приміщення Хустської районної поліклініки, де за вказівкою ОСОБА_5 та завідувача амбулаторії №1 м. Хуст ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зайшла до кабінету №18, де перебувала під супроводом ОСОБА_9 та разом з нею після формального огляду покинула даний кабінет. Наступного дня ОСОБА_7 у кабінеті №18 Хустської районної поліклініки отримав «Висновок №28/10 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» відносно ОСОБА_8 з підписами та печатками лікарів: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також виписку з протоколу засідання лікарської консультаційної комісії №28/10 від 21.05.2025, в якому зазначено «Потребує постійного стороннього догляду» з підписом голови ЛКК ОСОБА_9 , секретаря ЛКК та лікаря ОСОБА_11
26.01.2025, стороною обвинувачення, відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною п'ятою статті 27 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.
26.01.2025, стороною обвинувачення, відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України.
26.01.2025, стороною обвинувачення, відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є складання, видача службовою особою завідомо неправдивих документів.
Також встановлено що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 діючи у змові з працівниками Хустської міської ради здійснили виготовлення документів, а саме «Акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду» (Додаток до п.8 Порядку) від 24.09.2025 для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого він отримує право догляду за матір'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка в дійсності такого догляду не потребує, що в подальшому надає йому можливість уникнути мобілізації та виїхати за межі території України.
Членами комісії відповідно до отриманого ОСОБА_7 акту, є начальник УСЗН виконавчого комітету Хустської міської ради, заступник голови комісії ОСОБА_12 , заступник начальника управління з питань майна комунальної власності, секретар комісії ОСОБА_13 , начальник ЦНАП виконавчого комітету Хустської міської ради, член комісії ОСОБА_14 , завідувач секретар усиновлення, опіки, піклування та сімейних форм виховання дітей служби у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради, член комісії ОСОБА_15 , заступник начальника управління освіти, релігії та у справах національностей ВК Хустської міської ради, член комісії ОСОБА_4 , керуючий справами виконавчого комітету Хустської міської ради, член комісії ОСОБА_16 , останні затвердили вищезазначений документ особистим підписом.
25.03.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 17» з ІМЕІ НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 .
25.03.2026 року вказані вище речі та предмети, на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що мобільні телефони використовувались для спілкування між учасниками кримінального провадження та підозрюваними на даний час особами, тож вони зберегли на собі інформацію, що має значення для досудового розслідування. Зазначене тимчасово вилучене майно, само по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з огляду на що, прокурор просить накласти арешт.
У судове засідання прокурор не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просить розглянути подане ним клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Особа, у володінні якої знаходились речі, на які прокурор просить накласти арешт в судове засідання не з'явилася, відповідно до рапорту про час і місце розгляду клопотання належним чином повідомлялася.
На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000213 від 30 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування в органу досудового розслідування виникла потреба у зверненні з клопотанням про накладення арешту на тимчасове вилучене майно під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone 17» з ІМЕІ НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 цього Кодексу, зокрема, якщо вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Оцінюючи доводи клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, прокурором на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Прокурором доведено, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , мають значення речового доказу у кримінальному проваджені №12025070000000213 від 30 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки зберегли на собі сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх перебування на зберіганні в третіх осіб, створює високі ризики до приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі вказаного майна.
Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів та запобіганню можливості приховування, псування, знищення вищевказаного тимчасово вилученого майна, яке має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, недопущення, зокрема, відчуження такого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 167,170,171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000213 від 30 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на речі та предмети, які були вилучені 25.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone 17» з ІМЕІ НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, з метою збереження речових доказів.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1