18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 березня 2026 року м. Черкаси справа № 925/127/26
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від прокурора: Соха Л.О. - прокурор відділу,
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: Левчук А.С. - за довіреністю,
від відповідача 2 : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Жашківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут»
та до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства
про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 971 027,39 грн безпідставно сплачених грошових коштів,
Заступник керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 36000377) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут» (вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 42474208) та до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Соборна, 50, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 03356909) у якій просить суд:
визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, укладену між Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03356909) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208);
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут» (вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19200, код ЄДРПОУ 36000377) безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 971 027,39 грн (дев'ятсот сімдесят одна тисяча двадцять сім гривень 39 копійок);
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Києві) судовий збір у розмірі 14 314,73 грн (чотирнадцять тисяч триста чотирнадцять гривень 73 копійки).
Ухвалою від 04.02.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.
18.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.
24.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшла заява про долучення доказів з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказів.
26.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив.
03.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив
10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на заяву представника відповідача 1 про долучення доказів та клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказів.
10.03.2026 від відповідача 2 надійшли письмові пояснення.
10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
У судовому засіданні, що відбулося 10.03.2026 за участю прокурора та представників відповідачів, суд оголошував перерву до 15 год. 30 хв. 17.03.2026 для можливості прокурору ознайомитись з заявою представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду та підготувати свою позицію щодо заяви.
16.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду, у якому просив відмовити у заяві представника відповідача 1 та ствердив, що відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2026 №6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Отже, незважаючи на визнання їх неконституційними на момент звернення прокурора до суду і на час розгляду справи судом зазначені норми закону залишаються чинними та підлягають до обов'язкового застосування як прокурором, так і безпосередньо судом при вирішенні питання по суті спору у справі
У призначене підготовче засідання позивач та відповідач 2 не з'явились, про причини неявки - суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні, що відбулося 17.03.2026 за участю прокурора та представника відповідача 1, представник відповідача заяву просив задовольнити; прокурор проти заяви заперечила. Суд дослідив докази, заслухав сторін та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосив перерву у судовому засіданні. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду, після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 з підстав того, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, ст. 131-1 Конституції України, ст. 11, 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає, що у спірних правовідносинах звернення прокурора з вимогами про недійсність частин правочину у сфері закупівель не може вважатися виключним випадком представництва прокуратурою інтересів держави в суді, прокурор немає і відповідного порядку для такого представництва. Позивач, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, не підписував позовну заяву та не висловлював свою позицію щодо заявленого позову.
Прокурор заперечуючи проти заяви зазначає, що зі змісту рішення Конституційного Суду України вбачається, що ним не нівельовано конституційну функцію, якою наділені органи прокуратури України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, однак визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони не наводять вичерпного переліку виключних випадків за наявності яких органи прокуратури можуть здійснювати представництво інтересів держави в суді, що призводить до правової невизначеності.
Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність з 01 січня 2027 року.
У пункті 4 резолютивної частини цього ж Рішення чітко вказано, що воно не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності зазначених приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності. Отже, Конституційний Суд України не лише відтермінував втрату чинності норм закону, але й прямо захистив ті правовідносини, які вже були ініційовані органами прокуратури. Оскільки правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Жашківської міської ради вже виникли і тривають (прокурором дотримано процедуру попереднього звернення до уповноваженого органу, зібрано докази його бездіяльності та подано позов у період чинності норм Закону), дія Рішення КСУ від 03.12.2025 на них імперативно не поширюється.
Прокурор зауважує, що у позовній заяві ним аргументовано, що суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є Жашківська міська рада. Уповноважений орган (Жашківська міська рада) був достовірно обізнаний про порушення інтересів держави (висновки ревізії Держаудитслужби щодо завдання збитків бюджету), мав усі повноваження для захисту, але указаним суб'єктом не вжито будь-яких заходів, у тому числі й у судовому порядку щодо відновлення порушених інтересів держави, захисту порушених економічних інтересів.
Вказане, за доводами прокурора, об'єктивно означає, що інтереси держави залишалися незахищеними. Ця підтверджена доказами бездіяльність становить той самий «виключний випадок», який наділяє прокурора правом та обов'язком здійснити захист інтересів держави у межах повноважень, наданих п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор вважає, що твердження ТОВ «Черкасиенергозбут» про те, що позовну заяву нібито підписано особою, яка не має права її підписувати, не ґрунтується на нормах діючого права, що повністю виключає можливість застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України до спірних правовідносин.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):
1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.
2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
5. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Отже, відповідно до абзаців 3, 4 резолютивної частини цього рішення окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
З огляду на вказане суд встановив, що прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у цій справі та виконав приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому немає підстав для залишення без розгляду позову прокуратури в інтересах держави за наведеного відповідачем обґрунтування.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. 177, 181 - 185, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду відмовити.
Підготовче засідання відкласти на 10 годину 30 хвилин 23 квітня 2026 року.
Засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал судових засідань 219, тел. канцелярії (0472) 31-21-49.
У судове засідання викликати повноважних представників учасників справи.
Роз'яснити сторонам про їх обов'язок повідомляти суд про причини неявки у підготовче засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки передбачені статтями 183, 202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 02 квітня 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз