Справа № 308/4884/26
1-кс/308/1898/26
01 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12025071030002028 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з уродженця Запорізької області, Бердянський район, село Оленівка, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, який має трьох неповнолітніх дітей 2012, 2020 та 2023 р.н. (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України, -
встановив:
Слідчий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025071030002028 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України. .
Клопотання обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.08.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє по теперішній час.
Не зважаючи на викладене у період часу з 20:00 год. 16.11.2025 по 08:00 год. 17.11.2025 (більш точного часу в ході здійснення досудового розслідування не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 знаходячись за адресою місто Ужгород, вулиця Артилерійська, біля будинку №1А, де на залізничній колії №27 останній побачив господарський потяг з устаткуванням КСЖ 16. В той момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел з корисливим мотивом, направлений на таємне викрадення кабельно - провідникової продукції з метою особистого збагачення. В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу кінцевий зріз кабелю, після чого таємно викрав кабельно - провідникової продукції чим спричинив матеріальну шкоду.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Крім того 23.01.2026 близько 02:40 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, площа Театральна неподалік будинку №1 де у останнього виник злочинний умисел, направлений на пошкодження та руйнування телекомунікаційної мережі. Тоді на виконання даного умислу ОСОБА_4 шляхом відкриття люку оглядового колодязя кабельної каналізації, шляхом підняття люка на колодязях зв'язку ККЕ № 417, та ККЕ № 418 проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), де виявив кабелі зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, та ТПП-50х2х0,4, які належить АТ «Укртелеком». Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовленого предмету відокремив кабелі зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, та ТПП-50х2х0,4, внаслідок чого трапилось пошкодження телекомунікаційної мережі, кабелів діючих ліній зв'язку, що перебував на балансі АТ «Укртелеком», що тимчасово спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у абонентів (споживачів телекомунікаційних послуг) було відключено обладнання, яке перебуває у їх користуванні, та було позбавлено можливості його використання, а саме призвело до відсутності послуги Інтернет (ШСД) 22 абонентів, 21 абонента телефонного зв'язку (ОТА).
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України - а саме, умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг
Крім того 23.01.2026 близько 02:40 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, площа Театральна неподалік будинку №1, де у нього виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Тоді останній усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підняття люка на колодязях зв'язку ККЕ № 417, та ККЕ № 418 проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), звідки за допомогою невідомого предмету зробив кінцевий зріз кабелю, після чого таємно викрав близько 80 метрів телекомунікаційного кабелю ТПП-100х2х0,4, та близько 80 метрів телекомунікаційного кабелю ТПП-50х2х0,4, який належить АТ «Укртелеком», витягнувши його із зазначеного колодязя, тим самим спричинив матеріальну шкоду АТ «Укртелеком» на загальну суму 24 338 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 23.01.2026 по 24.01.2026 (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, вулиця Минайська, біля будинку №3 де у нього виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Тоді останній усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає шляхом підняття люка на колодязях зв'язку ККЕ № 351А, та ККЕ № 350А проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), звідки за допомогою невідомого предмету зробив кінцевий зріз кабелю, після чого таємно викрав близько 130 метрів резервного телекомунікаційного кабелю ТПП-100х2х0,4, який належить АТ «Укртелеком», витягнувши його із зазначеного колодязя, тим самим спричинив матеріальну шкоду АТ «Укртелеком» на загальну суму 25 996,23 гривень.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), шляхом проникнення до сховища, вчиненому в умовах воєнного стану, повторно.
Крім того у період часу з 23.01.2026 по 24.01.2026 (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, вулиця Минайська, біля будинку №3 де у останнього виник злочинний умисел, направлений на пошкодження та руйнування телекомунікаційної мережі. Тоді на виконання даного умислу ОСОБА_4 шляхом відкриття люку оглядового колодязя кабельної каналізації, шляхом підняття люка на колодязях зв'язку ККЕ № 351А, та ККЕ № 350А проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), де виявив кабель зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, , які належить АТ «Укртелеком». Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовленого предмету відокремив кабелі зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, та ТПП-50х2х0,4, внаслідок чого трапилось пошкодження телекомунікаційної мережі, кабелів діючих ліній зв'язку, що перебував на балансі АТ «Укртелеком», що тимчасово спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у абонентів (споживачів телекомунікаційних послуг) було відключено обладнання, яке перебуває у їх користуванні, та було позбавлено можливості його використання, а саме призвело до відсутності послуги Інтернет (ШСД), та телефонного зв'язку (ОТА).
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України - а саме, умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг
Крім того 29.01.2026 близько 02:58 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, вулиця Волошина, біля будинку 23 де у останнього виник злочинний умисел, направлений на пошкодження та руйнування телекомунікаційної мережі. Тоді на виконання даного умислу ОСОБА_4 шляхом відкриття люку оглядового колодязя кабельної каналізації, проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), де виявив кабелі зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, та ТПП-50х2х0,4, які належить АТ «Укртелеком». Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовленого предмету відокремив кабелі зв'язку марки ТПП-100х2х0,4, та ТПП-50х2х0,4, внаслідок чого трапилось пошкодження телекомунікаційної мережі, кабелів діючих ліній зв'язку, що перебував на балансі АТ «Укртелеком», що тимчасово спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у абонентів (споживачів телекомунікаційних послуг) було відключено обладнання, яке перебуває у їх користуванні, та було позбавлено можливості його використання, а саме призвело до відсутності послуги Інтернет (ШСД) 22 абонентів, 63 абонента телефонного зв'язку (ОТА).
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України - а саме, умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг.
Крім того 03.02.2026 у період часу з 03:00 год. по 03:20 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою місто Ужгород, вулиця Марії Заньковецької біля будинку №5, де останній побачив на автомобільній парковці, навпроти вищевказаного будинку автомобіль марки «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , тоді у нього виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, на виконання якого останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна ОСОБА_4 , через незачинені передні пасажирські двері проник всередину автомобіля звідки викрав банківську карту відкриту в «Raiffeisen Bank Aval» НОМЕР_2 що належить потерпілому ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 викрав із даної банківської карти грошові кошти у сумі 90000 гривень шляхом зняття через банкомат.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме незаконному привласнені офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів.
Крім того 03.02.2026 у період часу з 03:00 год. по 03:20 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою місто Ужгород, вулиця Марії Заньковецької біля будинку №5, де останній побачив на автомобільній парковці, навпроти вищевказаного будинку автомобіль марки «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , тоді у нього виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, на виконання якого останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна ОСОБА_4 , через незачинені передні пасажирські двері проник всередину автомобіля звідки викрав банківську карту відкриту в «Raiffeisen Bank Aval» НОМЕР_2 що належить потерпілому ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 викрав із даної банківської карти грошові кошти у сумі 90000 гривень шляхом зняття через банкомат.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), шляхом проникнення до сховища, вчиненому в умовах воєнного стану, повторно.
Крім того 17.02.2026 у період часу з 18:00 год. по 23:20 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи на околицях села Минай, Ужгородського району, на залізничних коліях станції «Ужгород-2» де у останнього виник злочинний умисел, направлений на пошкодження та руйнування телекомунікаційної мережі. Тоді на виконання даного умислу ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна останній викрав трансформатори ПОБС-2А у кількості 5 штук, та трансформатори ПРТ -А у кількості 6 штук, які належить «Ужгородській дистанції сигналізації і зв'язку», витягнувши його із зазначеного колодязя, тим самим спричинив матеріальну шкоду «Ужгородській дистанції сигналізації і зв'язку» на загальну суму 20 2823,03 гривень.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно.
Крім того 04.03.2026 близько 02:30 год. (точного часу в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи за адресою місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія де у останнього виник злочинний умисел, направлений на пошкодження та руйнування телекомунікаційної мережі. Тоді на виконання даного умислу ОСОБА_4 шляхом відкриття люку оглядового колодязя кабельної каналізації, проник до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), де виявив кабель зв'язку марки ОКЛГБ 24 які належить АТ «Укртранснафта». Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовленого предмету відокремив кабель зв'язку марки ОКЛГБ 24, внаслідок чого трапилось пошкодження телекомунікаційної мережі, кабелів діючих ліній зв'язку, що перебував на балансі АТ «Укртранснафта», що тимчасово спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у абонентів (споживачів телекомунікаційних послуг) було відключено обладнання, яке перебуває у їх користуванні, та було позбавлено можливості його використання, а саме призвело до відсутності послуги зв'язку АТ «Укртранснафта».
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України - а саме, умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг.31 березня 2026 року слідчим слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 298 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360, ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які додані до клопотання.
Сторона обвинувачення зазначає, що у даному випадку, підозрюваний ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. На підставі вище викладеного є необхідність в обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого, чи свідків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Органом досудового розслідування планується застосування запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, а тому згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України додаткові обов'язки на підозрюваного не покладаються.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, вказав, що невчиняв вказаних в підозрі кримінальних правопорушень, не переховувася від працівників поліції.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що підозра необґрунтована, докази додані до клопотання викликають сумніви, а наведені ризики не підтверджені. Підозрюваний одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, захворювання, тому просив застосувати запобіжний захід тне пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025071030002028 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України.
31.03.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за №12025071030002028 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), шляхом проникнення до сховища, вчиненому в умовах воєнного стану, повторно; ч.1 ст. 360 КК України, а саме умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг; ч.1 ст. 357 КК України, а саме незаконному привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед іншого, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.3185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.11.2025, протокол огляду місця події від 17.11.2025, протокол допиту свідка від 18.11.2025, протокол допиту свідка від 18.11.2025, протокол допит свідка від 19.11.2025, протокол допит свідка від 19.11.2025, висновок експерта від 11.03.2026 №СЕ-19/107-26/2675-Д, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або інше подію від 23.01.2026, протокол огляду місця події від 23.01.2026, протокол допиту свідка від 24.01.2026, довідка про вартість викраденого майна від 23.01.2026, протокол допиту свідка від 02.03.2026, протокол проявлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2026, протокол допиту свідка від 25.01.2026, протокол допиту свідка від 17.02.2026, висновок експерта від 11.03.2026 №СЕ-19/107-26/2679-Д, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або інше подію від 26.01.2026, протокол огляду місця події від 26.01.2026, протокол допиту свідка від 27.01.2026, довідка про вартість викраденого майна від 26.01.2026, протокол допиту свідка від 14.02.2026, протокол проявлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2026, висновок експерта від 11.03.2026 №СЕ-19/107-26/2678-Д, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.01.2026, протокол огляду місця події від 29.01.2026, довідка про вартість викраденого майна від 29.01.2026, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або інше подію від 05.02.2026, протокол огляду місця події від 05.02.2026, протокол допиту потерпілого від 05.02.2026, протокол допиту свідка від 14.02.2026, протокол проявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2026, висновок експерта від 11.03.2026 №СЕ-19/107-26/2676-Д, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.03.2026, протокол огляду місця події від 04.03.2026, заява про вчинення кримінального правопорушення від 05.03.2026, висновок експерта від 11.03.2026 №СЕ-19/107-26/2677-Д, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або інше подію від 18.02.2026, протокол огляду місця події від 18.02.2026, висновок експерта від 25.03.2026 №СЕ-19/107-26/3272-Д, протокол допиту представника потерпілого від 25.02.2026, протокол допиту свідка від 20.02.2026, постанова про об'єднання досудових розслідувань від 31.03.2026, вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 360 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що для визнання на даному етапі підозри необґрунтованою повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдиноможливою в даному конкретному випадку й інша версія подій є малоймовірною. Позиція сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та надані підозрюваним пояснення, не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри.
Враховуючи наведене, посилання захисника на необґрунтованість підозри слідчим суддею.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Одне із кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Так само суд вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане з посяганням на власність, оскільки такий є не працевлаштованим, є доведеним стороною обвинувачення.
Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні , вчинити інше кримінальне правопорушення .
Доводи сторони захисту про відсутність зазначених ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Слідчим суддею враховано зазначені захисником обставини, однак суд не вважає їх такими, що ставлять під сумнів наведені вище висновки.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, злочин вчинено умисно, у період дії воєнного стану, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що останній раніше не судимий, згідно ст. 89 КК України, має середню-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2012, 2020 та 2023 р.н. (зі слів), офіційно не працює.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення.
У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року складає 3328 гривні, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, враховуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає.
У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати ОСОБА_4 : прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, м. Ужгород) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 28 травня 2026 року (включно).
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, м. Ужгород) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 28 травня 2026 року (включно).
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1