Справа № 308/15505/25
31 березня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.,
представника позивача - Клещевої С.С.,
представника відповідача - Ігнатенко С.С.,
за участі секретаря судового засідання - Малиновської І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження в залі суду, в місті Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів, -
У судове засідання з?явилися представник позивача та представник відповідача, які надали пояснення по суті спору, підтримали свої правові позиції та заперечення.
Ужгородська міська рада звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у формі орендної плати у розмірі 296 438,23 грн, а також судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2017 року по 02.11.2023 року використовував земельні ділянки комунальної власності без належного оформлення права користування ними та без сплати орендної плати, у зв?язку з чим у нього виник обов'язок відшкодувати безпідставно збережені кошти.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами цивільного судочинства, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні судом заслухано пояснення представників сторін, досліджено письмові матеріали справи, надані докази, а також перевірено їх належність, допустимість та достатність у сукупності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Разом з тим, реалізація права на судовий захист здійснюється у порядку, визначеному процесуальним законом, який встановлює правила розмежування юрисдикції між судами.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, для визначення юрисдикції спору необхідно враховувати суб?єктний склад правовідносин, характер спірних правовідносин, зміст та природу спірного права.
Судом встановлено, що позивачем у справі є Ужгородська міська рада, яка є юридичною особою публічного права та реалізує повноваження власника земель комунальної власності.
Відповідачем є ОСОБА_1 , який у спірний період здійснював діяльність як фізична особа-підприємець.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник у зв?язку із використанням відповідачем земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, що використовувалася у підприємницькій діяльності, без оформлення прав на землю та без сплати обов?язкових платежів.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на будівлю або споруду до особи переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Таким чином, використання відповідачем земельної ділянки було безпосередньо пов?язане із здійсненням ним господарської діяльності.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула або зберегла майно без достатньої правової підстави, зобов?язана повернути потерпілому це майно.
Отже, заявлені позовні вимоги стосуються стягнення грошових коштів як форми відповідальності за використання земельної ділянки у процесі здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають право звертатися до господарського суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв?язку із здійсненням господарської діяльності.
За змістом статті 3 Господарського кодексу України господарською діяльністю є діяльність суб?єктів господарювання, спрямована на отримання економічного результату.
Суд зазначає, що у даному випадку відповідач є суб?єктом господарювання, спір виник у зв?язку із використанням майна у підприємницькій діяльності, а предметом спору є грошові вимоги, пов?язані з такою діяльністю.
Таким чином, правовідносини між сторонами мають господарський характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 910/8472/17, в якій зазначено, що визначальним критерієм є характер правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/989/18 зроблено висновок, що спори щодо користування земельними ділянками у підприємницькій діяльності підлягають розгляду господарськими судами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 922/989/17 наголосила, що при визначенні юрисдикції враховується зміст правовідносин, а не лише суб?єктний склад.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18 зазначено, що якщо спір пов?язаний із підприємницькою діяльністю фізичної особи-підприємця, він підлягає розгляду господарським судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 256 ЦПК України суд роз?яснює позивачу право звернення до суду відповідної юрисдикції.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору підлягає поверненню у разі закриття провадження у справі, крім випадків відмови від позову.
Отже, позивач має право на повернення сплаченого судового збору шляхом подання відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 255, 256, 353-355 ЦПК України, суд -
Провадження у цивільній справі за позовом Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів - закрити.
Роз?яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, та він має право звернутися до Господарського суду Закарпатської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Дата складання повного тексту ухвали 03.04.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Бедьо В.І.