8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
02 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/680/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Черняєвої Ірини Володимирівни, м. Харків
про стягнення 25024,78 грн.
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Черняєвої Ірини Володимирівни, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за невиконання зобов'язань по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 24277,21 грн за період: з грудня 2021 по квітень 2022, з листопада 2022 по квітень 2023, з жовтня 2024 по грудень 2024, заборгованість за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 349,00 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 та з жовтня 2024 по грудень 2024, заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 398,57 грн за період з липня 2022 по травень 2023 та з жовтня 2024 по грудень 2024 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 11.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
24.03.2026 до суду від відповідача Черняєвої Ірини Володимирівни надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 922/680/26 підставі п.1 ч.1 статті 231 ГПК України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. В обґрунтування клопотання відповідач вказує на те, що Черняєва Ірина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) на момент 21.01.2025 року припинила свою підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто спір у справі виник у справі, однією із стороною яких є фізична особа. Виходячи з цього, ця особа прямо виключена із суб'єктного складу, на який поширюється юрисдикція господарського суду.
27.03.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заперечень позивач вказує на те, що Згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ЧЕРНЯЄВА Ірина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) припиняла та відновляла підприємницьку діяльність: припинила 18.03.2015; зареєстрована як ФОП 27.03.2018, припинила діяльність 31.05.2023; зареєстрована як ФОП 25.10.2024, припинила діяльність 21.01.2025. Предметом спору у цій справі є питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача 25024,78 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень підвалу № 7,8 загальною площею 34,8 кв.м. в житловому будинку літ. В-16 по АДРЕСА_1 , за період, коли Черняєва Ірина Володимирівна була зареєстрована як фізична особа підприємець та використовувала ці приміщення з метою господарювання, тому цей спір належить до компетенції господарських судів, незважаючи на те, що скаржник припинив підприємницьку діяльність, така позиція викладена у постанові ВС від 28.01.2026 по справі 644/8204/21. Спір виник у межах господарських правовідносин і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 922/680/26, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України не підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір слід вирішувати за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їхнє вирішення не віднесене до інших видів судочинства.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність у сторін господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Тому критеріями належності справи до юрисдикції господарського суду за загальними правилами є характер спірних правовідносин і суб'єктний склад учасників спору. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядати певну категорію справ (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (пункти 25-26), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (пункт 4.11)).
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина перша статті 45 ГПК України).
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
За змістом наведених приписів сторонами у господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути також фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли господарські суди не розглядають спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу, зокрема у пунктах 5, 10, 14 частини першої цієї статті.
Тобто з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" впроваджений підхід щодо розмежування юрисдикції суду залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін, і одним із критеріїв віднесення справ до юрисдикції господарського суду є наявність між сторонами саме господарських правовідносин (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (пункти 4.9-4.10).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (стаття 2 ГК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (частина перша статті 3 вказаного кодексу).
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (частина перша статті 42 Конституції України).
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває нову ознаку - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикцію суду залежить від того, чи є фізична особа-сторона відповідних правовідносин суб'єктом господарювання, та чи є ці відносини господарськими (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (пункт 30)).
Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18).
Спір юридичної особи із фізичною особою може бути пов'язаним із господарською діяльністю останньої та належати до юрисдикції господарського суду навіть тоді, якщо ця фізична особа підписала договір із юридичною особою не як підприємець, але за змістом цього договору він розрахований на застосування саме у господарських відносинах сторін, і оплату за договором зазначена фізична особа вносила як підприємець (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 335/11807/16-ц (пункти 1-2, 8-9, 10-11, 39).
Якщо юридична особа звернулася до суду з вимогою до фізичної особи, з якою як із підприємцем раніше уклала господарський договір, але на час звернення до суду фізична особа вже припинила підприємницьку діяльність (не мала статусу підприємця), такий спір теж належить до юрисдикції господарського суду (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (пункти 1.1, 2.1-2.3, 4.22-4.23).
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункти 70, 72-73), близький за змістом висновок див. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18).
Як вбачається з матеріал справи згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Черняєва Ірина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) припиняла та відновляла підприємницьку діяльність: припинила 18.03.2015; зареєстрована як ФОП 27.03.2018, припинила діяльність 31.05.2023; зареєстрована як ФОП 25.10.2024, припинила діяльність 21.01.2025.
Отже, у період з 27.03.2018 року по 31.05.2023 року та з 25.10.2024 року по 21.01.2025 року Черняєва І.В. була зареєстрована як фізична особа підприємець.
Видами діяльності ФОП Черняєвої І.В., зокрема, є 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна.
Предметом спору у цій справі є питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості по його особовому рахунку (ФОП Черняєва І.В. 17301-2715) по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 24277,21 грн за період: з грудня 2021 по квітень 2022, з листопада 2022 по квітень 2023, з жовтня 2024 по грудень 2024, заборгованість за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 349,00 грн за період з грудня 2021 по травень 2023 та з жовтня 2024 по грудень 2024, заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 398,57 грн за період з липня 2022 по травень 2023 та з жовтня 2024 по грудень 2024 до нежитлових приміщень підвалу № 7,8 загальною площею 34,8 кв.м. в житловому будинку літ. В-16 по вул. Дерев'янка, будинок 17 у м. Харкові, за період, коли Черняєва Ірина Володимирівна була зареєстрована як фізична особа підприємець та використовувала ці приміщення з метою господарювання.
Всі спори, які стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання цих договорів, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України належать до юрисдикції господарського суду, оскільки вони пов'язані з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зареєстрована підприємцем фізична особа-сторона відповідного договору.
Тому цей спір належить до компетенції господарських судів, незважаючи на те, що скаржник припинив підприємницьку діяльність, така позиція викладена у постанові ВС від 28.01.2026 по справі 644/8204/21.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 922/680/26, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 20, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання Черняєвої Ірини Володимирівни про закриття провадження у справі № 922/680/26 за позовом КП "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 25024,78 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана "02" квітня 2026 р.
СуддяЛ.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.