вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
31 березня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/671/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянувши в підготовчому засіданні заяву без номера від 16.03.2026 (вх.№2085 від 17.03.2026) Теребовлянської міської ради, м. Теребовля Тернопільського району Тернопільської області
про залишення позову без розгляду
у справі
за позовом Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль та Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль
до відповідача-1 Теребовлянської міської ради, м. Теребовля Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , м.Тернопіль
про визнання незаконним та скасування наказу, рішення та державної реєстрації земельної ділянки
за участю представників:
позивача-1: Жмуд Н.В., головний спеціаліст - юрисконсульт сектору правового забезпечення, довіреність №8-10-20 від 02.01.2026;
позивача-2: не з'явився;
відповідача-1: Ярмусь В.Д., адвокат, ордер серії ВО №1134614 від 16.03.2026.
відповідача-2: Шмігельська М.Я., заступник начальника управління - начальника відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління, довіреність №0-19-0.9-2/62-26 від 01.01.2026;
третіх осіб: не з'явилися;
прокуратури: Куліковська Л.Б., прокурор, довіреність №12-9 вих-26 від 02.01.2026;
Теребовлянська окружна прокуратура Тернопільської області в грудні 2024 року звернулася через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Тернопільської обласної ради до Теребовлянської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 №19-494/14-14-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки» в частині затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002, площею 19,8190 га з цільовим призначенням землі сільськогоспо-дарського призначення - для ведення фермерського господарства; визнання незаконним та скасування рішення Теребовлянської міської ради №2836 від 30.11.2021 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Войтович Г.Г.»; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2026 року матеріали даної справи передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Згідно з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 справу розподілено судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору; вчинено інші процесуальні дії; підготовче засідання призначено на 19.03.2026, котре відкладено на 31.03.2026.
16.03.2026 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС від відповідача-1 надійшла заява без номера від 16.03.2026 (вх.№2085 від 17.03.2026) про залишення позову прокуратури без розгляду, зазначивши про те, що, оскільки прокурор не обґрунтував належним чином підстави представництва інтересів держави у цій справі, зокрема не довів бездіяльності компетентного органу, відповідно позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Розглянувши клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Тобто виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов'язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний» та «публічний» інтерес, а незаконні рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких воно відбувається, не можуть відповідати цьому інтересу.
У даній справі порушення природоохоронного та земельного законодавства щодо віднесення земельної ділянки за кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 до земель сільськогосподарського призначення та подальша реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, оскільки стосовно земель природно-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною.
Спірна земельна ділянка у вказаній справі є специфічним об'єктом комунальної власності, адже належить до обмежених ресурсів, що зумовлює встановлення особливого правового режиму його використання та здійснення прав щодо нього.
Відтак, у цій справі прокурор звернувся з позовом, спрямованим на захист інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади Теребовлянської міської ради.
Норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надають прокурору право на здійснення представництва у суді законних інтересів держави за умови порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У даній справі позов пред"явлено з посиланням на перший випадок та зазначено, що оскільки об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні, то контроль за додержанням режиму територій та об"єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, яким є Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, а рішення про організацію чи оголошення територій та об"єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об"єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
У позовній заяві прокурором зазначено, що органами, уповноваженими у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Тернопільській області та Тернопільська обласна рада.
Прокурором, з метою встановлення підстав для представництва інтересів скеровано до вказаних органів повідомлення від 15.10.2024 за вих. № 54-2438ВИХ-24 та № 54- 2437вих-24 про виявлені факти порушення законодавства про природно-заповідний фонд, та просив надати інформацію щодо звернення до суду самостійно з метою відновлення порушених прав.
У відповідь Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у листі №1-1-05- 3188 від 16.10.2024 повідомлено, що порушення вимог природоохоронного законодавства території об'єкта природно - заповідного фонду, загальнозоологічного заказника місцевого значення «Кобиловолоково- Благівщинський» не документувалося, відтак вжиття заходів реагування не видається за можливе, а також, що не заперечує, щодо вжиття прокурором заходів представницького характеру.
Тернопільською обласною радою повідомлено, що загальнозоологічний заказник місцевого значення «Кобиловолоко-Благівщинський» не перебував і не перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, а Тернопільська обласна рада не була і не є його засновником (лист від 25.10.2024 № 09-979).
З наведеного слідує, що позивачі були обізнаності про порушення інтересів держави, не відреагували на порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема у судовому порядку, не вжили, що й послугувало підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру).
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у даній справі виконує субсидіарну роль, замінивши в судовому провадженні позивачів, які всупереч вимогам закону, не здійснили самостійно захисту інтересів держави. Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області та Тернопільську обласну раду письмово повідомлено про представництво прокуратурою інтересів держави у даній справі, що підтверджується листами від 26.11.2024 за №54-2924 вих.24 та №54- 2923 вих.24.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою, що виключає можливість задоволення клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.2, 12, 42, 46, 50, 53, 80, 84, 177, 226, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви без номера від 16.03.2026 (вх.№2085 від 17.03.2026) Теребовлянської міської ради, про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 31.03.2026.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав та у порядку, визначених статтями 253-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 03.04.2026.
Суддя Н.О. Андрусик