Справа № 301/3943/23
1-кп/301/57/26
"03" квітня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області в місті Іршава кримінальне провадження №12023071100000294 від 13.06.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Іршава, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше засудженого:
- вироком Іршавського районного суду (справа №301/2171/23) від 21 липня 2023 року до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Іршавського районного суду Закарпатської області (справа №301/1415/25) від 27.03.2026 до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 ( шість ) місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.307 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6
24 серпня 2023 року в період часу з 15:03 год по 15:04 год , ОСОБА_3 , знаходячись в місті Іршава, по вулиці Поштовій, Хустського району, Закарпатської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи при собі психотропну речовину метамфетамін, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту та у ході проведення оперативної закупки наркотичної речовини, незаконно збув за 1000 гривень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін загальною масою (у перерахунку на метамфетамін основу) становить: 0,0992 г. Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-23/8274-НЗПРАП від 01.09.2023 придбана у ОСОБА_3 , психотропна речовина, обіг якої заборонено - метамфетамін, загальною масою (у перерахунку на метамфетамін основу) становить: 0,0992 г. Метамфетамін, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, (таблиця II, список №2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 (редакція від 17.01.2013), віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.
Крім цього, 04 вересня 2023 року, близько 17:47 години ОСОБА_3 , знаходячись в місті Іршава, по вулиці Поштовій, Хустського району, Закарпатської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи при собі психотропну речовину метамфетамін, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту, та у ході проведення оперативної закупки наркотичної речовини, незаконно збув за 2000 гривень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-23/8606-НЗПРАП від 12.09.2023 року придбана у ОСОБА_3 речовина в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,1214 г.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах зазначених в обвинувальному акті не визнав, при цьому зазначив, що він проживає з рідною сестрою ОСОБА_8 . У серпні до нього телефонувала його знайома ОСОБА_9 та просила щоб він їй приніс ліки, а саме цитрамон, при цьому, просила ці пігулки роздрібнити. Як 24 серпня 2023 року так і 04 вересня 2023 року він їй носив саме ліки, а не наркотичні речовини, які вдома за її проханням роздрібнював та загортав у згорток з фольги. Крім цього зазначив, що саме в телефонних розмовах ОСОБА_9 постійно наполягала на зустрічах.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просить суд винести виправдувальний вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України з підстав, що всі докази у даному кримінальному провадженні зібрані з порушенням чинного процесуального законодавства, а тому є неналежними та недопустимими.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 просить суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_3 та при винесенні рішення взяти до уваги те, що в даній справі наявні ознаки провокації зі сторони правоохоронних органів відносно обвинуваченого, з даних підстав всі докази у справі є недопустимими.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , вина обвинуваченого підтверджується показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_7 ( особа під легендованими даними) суду показала, що дійсно 24 серпня 2023 року близько 15 години, в місті Іршава, на обумовленому попередньо місці зустрічі з обвинуваченим, купила у обвинуваченого ОСОБА_3 за 1000 гривень наркотичну речовину. Після чого, відразу віддала дану речовину працівникам правоохоронних органів. Зазначила, що ОСОБА_3 знала раніше. Товариш обвинуваченого неодноразово говорив, що якщо їй потрібно буде наркотичні засоби то вона може звертатись до ОСОБА_3 . Так, 12 червня розмовляла з другом обвинуваченого ОСОБА_10 , який повідомив , що він наркотичних засобів не має, але у його товариша ( ОСОБА_3 ) є все, що потрібно. 24.08.2023 ОСОБА_3 їй перетелефонував, і повідомив, що у нього є те, що потрібно і він не проти зустрітись та передати їй наркотичні засобами. В телефонній розмові він вказав коли і де буде чекати, при зустрічі вона купила у нього наркотичні засоби за 1000 грн. Перед тим вона пішла на співпрацю з правоохоронними органами. Крім цього, повторно, на початку вересня 2023 року, вона у обвинуваченого ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю, і вже за 2000 грн купила у нього метамфетамін. Зустріч була на тому самому місці.
Допитаний у судовому засіданні капітан поліції ОСОБА_11 пояснив, що він був у групі слідчих під час досудового розслідування кримінального провадження №12023071100000294, що після передання працівникам поліції при оперативній закупці наркотичних засобів залегендованою особою, вони були належним чином запаковані та у відповідності до вимог процесуального законодавства переданні для проведення експертизи. Крім того, всі процесуальні дії слідчими були проведенні у відповідності до вимог КПК України.
Допитаний у судовому засіданні ст.л-нт поліції ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він проводив процесуальні дії як оперативний працівник на досудовому розслідуванні кримінального провадження №12023071100000294, залегендовану особу підбирають у відповідності до чинного законодавства. Всі матеріали по легендованій особі до матеріалів кримінального провадження не долучається з метою забезпечення захисту даної особи, крім того, оперативна закупка, у даному кримінальному провадженні, також була проведена у відповідності до вимог законодавства.
Свідок ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою обвинуваченого, пояснила, що у понеділок вересня 2023 року, дату не пам'ятає, близько обіду, ОСОБА_3 прийшов додому та після телефонного дзвінка до нього, взяв чотири пігулки цитрамону, три з яких роздавив та замотав у фольгу. На запитання пояснив, що до нього перетелефонувала ОСОБА_10 і просить щоб він приніс ліки. Після чого пішов спати. О 17 год вона відкрила квартиру і пішла по своїх справах, а її брат пішов щоб зустрітись зі своєї знайомою ОСОБА_10 , яка йому телефонувала декілька разів. Коли вона повернулась з прогулянки то дізналась, що ОСОБА_3 затримали.
Стороною захисту неодноразово заявлялось клопотання від 06.08.2025 про виклик свідка ОСОБА_14 (Т.3. а.с.163). Судом задоволено клопотання та у відповідності до ст. 327 КПК України покладено обов'язок забезпечення прибуття в суд свідка на сторону захисту, яка заявила клопотання про його виклик, при цьому, суд сприяв стороні захисту у забезпеченні явки зазначеної особи шляхом здійснення судового виклику. При цьому, сторона захисту жодного разу не забезпечила явку даного свідка в судове засідання. А тому, з врахуванням, що судом були вичерпані можливості для допиту вказаного свідка, з метою не затягування розгляду кримінального провадження, 13.01.2026 у задоволенні повторного клопотання захисника про виклик свідка ОСОБА_14 , відмовлено.
Стороною захисту було заявлене клопотання про виклик свідків (Т.2. а.с.173) , та в судовому засіданні 10.06.2024 захисником ОСОБА_6 клопотання було частково підтримано, просив викликати та допитати свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Клопотання було задоволено.
Крім цього, стороною захисту, під час судового розгляду, було заявлено клопотання 13.01.2026 (Т.4.а.с.91-92) про виклик свідка ОСОБА_16 , судом задоволено клопотання та у відповідності до ст. 327 КПК України, покладено обов'язок забезпечення прибуття в суд свідка на сторону захисту, яка заявила клопотання про його виклик, при цьому, суд сприяв стороні захисту у забезпеченні явки зазначеної особи шляхом здійснення судового виклику, в підтвердження чого є наявне в матеріалах справи рекомендоване відправлення, яке було повернуте до суду без вручення (Т.4 а.с.177). При цьому, стороною захисту двічі не було забезпечено прибуття в суд даного свідка, крім цього, захисник обвинуваченого відмовився від отримання повісток про виклик свідка захисту, що підтверджується письмовими повідомленнями працівників Іршавського районного суду (Т. 4 а.с.173). В подальшому стороною захисту не було заявлено клопотання про повторний виклик в судове засідання свідка ОСОБА_16 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
-висновком експерта №СЕ-19/107-23/8274-НЗПРАП згідно якого, надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, яка знаходилась в 1 (одному) паперовому згортку білого кольору, котрий був упакований в 1 (один) спеціальний пакет …в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну ( у перерахунку на метамфетамін основу) становить 0, 0992 г. (Т.1.а.с.44-51);
-відповідно до постанови визнання речовим доказом від 02 вересня 2023 року визнано речовим доказом спецпакет № 4309114 в якому знаходиться кристалічна речовина білого кольору , а саме - метамфетамін , масою 0,0992г. (Т.1.а.с.52-53);
-протокол огляду покупця від 24.08.2023 (Т.1.а.с.144 -145);
-протокол огляду грошових коштів від 24.08.2023 (Т.1. а.с.146-149);
-протокол вручення технічних засобів від 24.08.2023 (Т.1.а.с.150);
-протокол передачі помічених грошових коштів від 24.08.2023 (Т.1.а.с.151);
-протокол проведення оперативної закупки від 24.08.2023 де зазначено, що в ході проведення оперативної закупки 24.08.2023 , о 15:03 год в м.Іршава, по вул.Поштова, громадянкою ОСОБА_7 було придбано за грошові кошти в сумі 1000 гривень -наркотичну кристалічну речовину білого кольору метамфетамін, яка знаходилась насипом в середині паперового згортку (Т.1.а.с.152-153);
-протокол за результатами проведення НСРД від 24.08.2023 (Т.1.а.с.155-158);
-протокол за результатами проведення НСРД від 24.08.2023 (Т.1.а.с.159);
-протокол за результатами проведення НСРД від 24.08.2023 (Т.1.а.с.160);
-протокол за результатами проведення НСРД від 24.08.2023 (Т.1.а.с.161);
-протокол огляду покупця від 04.09.2023 (Т.1.а.с.187-188);
-протокол огляду грошових коштів від 04.09.2023 (Т.1.а.с.189-193);
-протокол вручення спеціальних технічних засобів від 04.09.2023 (Т.1.а.с.194);
-протокол передачі грошових коштів від 04.09.2023 (Т.1.а.с.195);
-протокол про результати проведення НСРД від 04.09.2023 де зазначено, що в ході проведення оперативної закупки 04.09.2023 , о 17:48 год в м.Іршава, по вул.Поштова, громадянкою ОСОБА_7 було придбано за грошові кошти в сумі 2000 гривень -наркотичну порошкоподібну речовину білого кольору метамфетамін, яка знаходилась насипом в середині згортку фольги (Т.1.а.с.196-197);
-повідомлення про похибку у часі (Т.1.а.с.198);
-переглянутими відеозаписами на СД дисках та флеш носіях (Т.1. а.с.199-202);
-постанови про проведення контролю за вчиненням злочину (Т.1 а.с.205-210);
-висновок експерта №СЕ-19/107-23/8606-НЗПРАП від 12.09.2023 згідно якого зазначено, що надана на експертизу порошкоподібна речовина, білого кольору, в своєму складі містить психотропну речовину , обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,1214г. (Т.2 а.с.20-29);
- протоколи про проведення НСРД (Т.2.а.с.35-41);
- флеш носії до протоколів (Т.2 а.с.42-44).
Крім цього, були дослідженні інші матеріали кримінального провадження за клопотанням сторони захисту, а саме:
- рапорти о/у СКП ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 12.06.2023 з додатком фото-таблицею та рапорти СКП ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2023, від 24.07.2023, від 04.09.2023 (Т.1.а.с.3, 4, 5-6, 22-24, 33,34,61);
- доручення заступника начальника-начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській ласті про проведення досудового розслідування від 13.06.2023 року (Т.1.а.с.7);
- повідомлення заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про початок досудового розслідування від 13.06.2023 (Т.1.а.с.10);
- доручення заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про зведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій)) у порядку ст. 40 КПК України від 13.06.2023 (Т.1.а.с.13-14);
- супровідний лист начальника ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області №6779 106/28/1-2023 від 24.08.2023 р. до спеціального пакету «Національна поліція України» №4309114 (Т.1. а.с.39);
- постанова про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (Т.1.а.с.40-41, 76-77);
- доручення заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій)) у порядку ст. 40 КПК України від 05.09.2023 року (Т.1.а.с.95-97);
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.09.2023 (Т.1.а.с.116-117);
- рапорт інспектора-чергового від 04.09.2023 (Т.1.а.с.118);
- доручення заступника начальника-начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській пасті, про проведення досудового розслідування від 04.09.2023 року (Т.1.а.с. 119);
- повідомлення прокурору про початок досудового розслідування від 04.09.2024 року (Т.1.а.с. 121);
- постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 05.09.2023 (Т.1.а.с.124-125);
- повідомлення про підозру від 05.09.2023 (Т.1.а.с.133-136).
- клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області №809/106/28-1-2023 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтроль особи від 13.06.2023 (Т.2.а.с.7-9);
- доручення заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області №851/106/28-1-2023, про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій)) у порядку ст. 40 КПК України від 19.06.2023 (Т.2.а.с.10);
- клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області №959/106/28-1-2023 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтроль особи від 26.07.2023 (Т.2.а.с.11-13);
- клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області №960/106/28-1-2023 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії- зняття інформації з гранспортних комунікаційних мереж від 26.07.2023 (Т.2.а.с.14-16);
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2023 (Т.2.а.с.89-90).
Крім цього, судом були частково дослідженні аудіозаписи телефонних розмов (Т.2 а.с.44) за клопотанням сторони захисту (Т.4.а.с.13,15-16).
Також, під час підготовчого судового засідання захисниками обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 в порядку ст.ст.303, 309 КПК України подано ряд скарг, заперечень та клопотання, при розгляді яких суд заслухав сторону захисту, сторону обвинувачення, дійшов наступних висновків.
Так, захисником обвинуваченого подані заперечення на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 07.08.2023 (Т.1.а.с. 114-118, 125-129, 136-140).
У відповідності до ст.246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.
У відповідності до вимог ст.248 КПК України до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Як вбачається з досліджених доказів, відомості про вчинене кримінальне провадження за ч.1 ст.307 КК України №12023071100000294 внесені до ЄРДР 13.06.2023 (т. 1 а.с.2). Під час допиту свідка ОСОБА_7 (легендована особа), свідок повідомила, що саме вона повідомила правоохоронні органи, що ОСОБА_3 незаконно зберігає з метою подальшого збуту наркотичні засоби та психотропні речовини.
Вже після чого, слідчий звернувся до слідчого судді Закарпатського апеляційного суду з клопотанням, погодженим прокурором, щодо дозволу на проведення НСРД.
Отже, з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні, суд звертає увагу на те, що правоохоронні органи розпочали проведення НСРД після виявлення фактів незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, що підтверджувалося показаннями свідка ОСОБА_7 . Реагуючи на вказану інформацію, правоохоронні органи розпочали операцію, у ході якої отримали відомості про два факти збуту ОСОБА_3 наркотичної речовини ОСОБА_7 .
З огляду на наведене суд вважає, що отримана в передбачений КПК спосіб інформація про протиправну діяльність ОСОБА_3 надавала органу досудового розслідування обґрунтовані підстави для початку заходів контролю за вчиненням злочину з метою його викриття і документування, а процедура надання дозволу на проведення НСРД була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах Кримінального процесуального кодексу України і переслідувало легітимну мету.
Щодо заперечення на рішення прокурора про об'єднання матеріалів досудових розслідувань (т.2 а.с. 44-46), суд зазначає.
Сторона захисту стверджує про те, що постанова прокурора про об'єднання матеріалів досудових розслідувань №12023071100000294 від 13.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та № 12023071100000505 від 04.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України в одне кримінальне провадження №12023071100000294 винесена з порушенням ст.217 КПК України, а саме те, що на момент об'єднання матеріалів досудових розслідувань ОСОБА_3 не мав статусу підозрюваного в досудовому розслідуванні №12023071100000505, а тому в прокурора не було підстав передбачених ч.1 ст.217 КПК України для вирішення питання щодо об'єднання кримінальних проваджень.
У відповідності до ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Основним завданням як слідчих, так і прокурорів є здійснення ефективного розслідування кримінальних правопорушень з тим, аби притягнути винну особу до кримінальної відповідальності.
З чого слідує, що якщо є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються досудові розслідування і по яких не встановлено підозрюваних, вчинені однією особою (особами), вони можуть бути об'єднані в одному кримінальному провадженні. Це можливо за умови виявлення слідів, знарядь, засобів вчинення кримінального правопорушення, ідентифікаційні ознаки яких є тотожними. Таке об'єднання сприяє всебічності дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, процесуальній економії та забезпеченню прийняття справедливого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з даним твердженням, крім цього, у свою чергу сторона захисту не наводить належних доказів, що могли б свідчити про те, що за даних обставин об'єднання матеріалів у одне кримінальне провадження, будь яким чином вплинуло на повноту досудового розслідування чи судового розгляду, чи порушило права учасників кримінального провадження.
Щодо клопотання про перевірку доказів на провокацію та визнання їх недопустимими (Т.1 а.с. 160-162), суд дійшов висновків.
Доводи сторони захисту про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону стосуються того, що наявні матеріали кримінального провадження доводять невинуватість обвинуваченого, а інкримінований йому злочини має ознаки провокації з боку правоохоронних органів, у зв'язку з чим всі зібрані докази є недопустимими.
Суд зазначає, що твердження сторони захисту щодо провокації не підтверджується дослідженими доказами, оскільки матеріали негласних слідчих дій, свідчать про здійснення правоохоронними органами пасивного розслідування та підтверджують ініціативність ОСОБА_3 (вжиті ним заходи домовленості про зустріч для передачі наркотичних засобів , продуманість дій, визначення суми за наркотичні засоби та визначення способу її передачі).
За матеріалами кримінального провадження вказаних вище ознак, притаманних провокації злочину, у діях правоохоронних органів або ОСОБА_7 (легендована особа), яка діяла під контролем правоохоронних органів як особа , залучена з дотриманням порядку до проведення НСРД, судом не встановлено. Твердження про те, що працівники поліції через легендовану особу організовували його провокацію на передачу наркотичних засобів спростовується дослідженими доказами.
Крім цього, доводи захисника про провокацію вчинення злочину суд вважає непереконливими. До такого висновку, суд дійшов на підставі того, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, категорично заперечивши факт збуту психотропної речовини, тоді як захисник, діючи в його інтересах, вказує про наявність провокації з боку працівників правоохоронних органів та свідка.
У цій частині суд зважає на позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеної у рішенні від 08 жовтня 2021 року у справі «Berlizev vs. Ukraine» (заява № 43571/12), згідно якого ЄСПЛ дійшов висновку, що «з точки зору фактів Суд вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували вчинити. Захист від провокації обов'язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників поліції (§ 46)».
Такі ж висновки знайшли своє відображення і у рішеннях судів, зокрема, що викладені у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 листопада 2023 року (справа № 359/10291/19, провадження № 51-3346 км22), від 14 травня 2025 року (справа № 484/4922/19, провадження № 51-7335 км23).
Суд звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ, суд визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).
Враховуючи обставини кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 заперечує свою причетність до вчинення інкримінованих йому дій, сама собою ця обставина ставить під сумнів твердження сторони захисту про наявність провокації. Крім того, матеріали справи містять інформацію, яка спростовує ці доводи захисника.
Так, за встановлених обставин під час двох епізодів збуту наркотичних засобів головними учасниками був ОСОБА_3 як продавець, і ОСОБА_7 як покупець, що свідчить про відсутність активного втручання органу досудового розслідування в їхні домовленості.
Відповідно до досліджених судом доказів, зокрема протоколів за результатами проведення НСРД та записів до них, ОСОБА_7 , яка діяла за дорученням правоохоронних органів, у ході спілкування з ОСОБА_3 запитувала чи можливі зустрічі з ним, на що ОСОБА_3 давав згоду, при цьому ОСОБА_7 не вчиняла наполегливих дій щодо продажу їй заборонених речовин, не змушувала обвинуваченого їх продавати, а їхні розмови мали характер спілкування продавця та покупця товару, і той факт, що свідок сама телефонувала ОСОБА_3 , не свідчить про провокацію, адже він міг відмовитися від зустрічі з ОСОБА_7 .
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що поведінка ОСОБА_7 була переважно пасивною, водночас орган досудового розслідування обмежувався лише документуванням злочинів, діючи у спосіб, передбачений КПК, під час контролю за вчиненням злочину.
Крім цього, захисник вважає, що свідок ОСОБА_7 повідомила, що співпрацювала зі слідством для того щоб її не притягнули до кримінальної відповідальності, і це був своєрідним тиском на свідка.
Однак такі твердження захисника суд не бере до уваги оскільки, як убачається з матеріалів справи, з цих підстав ОСОБА_7 не зверталася із заявами чи скаргами щодо здійснення на неї тиску співробітниками органу досудового розслідування.
Більше того, наведені вище обставини, навіть за їх наявності, беззастережно не спростовують факт незаконного збуту психотропної речовини свідку за обставин, які були встановлені судом, та можуть лише вказувати на певну мотивацію дій свідка, проте аж ніяк не можуть виправдовувати незаконні дії ОСОБА_3 , а тому й не свідчать про наявність провокації вчинення злочину.
Крім цього, стороною захисту заявлене клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме - висновків експертів за результатами проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 01.09.2023 № СЕ-19/107-23/8274-НЗПРАП та від 12.09.2023 № СЕ-19/107-23/8606-НЗПРАП з підстав, що слідча дія по вилученню та упакуванню речовини проведена із грубим порушенням процесуального законодавства на пакетах в яких упаковано об'єкт дослідження відсутні підписи понятих, а тому її результати не можуть бути використані як докази. Крім цього, захисник зазначив, що слідчим у даній справі призначені експертизи, які доручені Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, який входить в систему правоохоронних органів, які ведуть розслідування, а тому в експерта та слідчого може бути спільна зацікавленість в розкритті злочину.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, які були дослідженні під час судового розгляду, судові експертизи про дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, були проведенні на підставі постанов слідчого від 24.08.2023 та 05.09.2023.
На експертизу від 12.09.2023 № СЕ-19/107-23/8606-НЗПРАП, був доставлений об'єкт дослідження упакований в 1(один) спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України» та номером на горловині №WAR0007584, виготовлений з полімерного матеріалу…, із заклеєним клапаном. На пакеті нанесені відповідні написи. Видимих порушень цілісності упаковки та доступу до об'єкта дослідження не виявлено.
На експертизу від 01.09.2023 № СЕ-19/107-23/8274-НЗПРАП був доставлений об'єкт дослідження упакований в 1(один) спеціальний пакет з логотипом «Національна поліція України ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ» та номером на горловині №4309114 виготовлений з полімерного матеріалу…, із заклеєним клапаном. На пакеті нанесені відповідні написи. Видимих порушень цілісності упаковки та доступу до об'єкта дослідження не виявлено.
Суд звертає увагу, що вилучення об'єкта дослідження проводилось від свідка, яка є особою під легендованими даними, всі слідчі дії проведенні у відповідності до вимог чинного законодавства з врахуванням вимог ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №208/128/21, (Постанова від 27.11.2025) звернув увагу на таке, що МВС України відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 878, здійснює організаційно-управлінське та науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності. До установ Експертної служби МВС належать, зокрема, Державний НДЕКЦ МВС та регіональні НДЕКЦ. Правові засади діяльності Національної поліції визначає окремий закон, а слідчий відповідно до КПК є процесуально самостійним. За результатами системного тлумачення цих норм Верховний Суд дійшов висновку: установи Експертної служби МВС та органи Національної поліції хоча й входять до сфери управління МВС, однак не підпорядковуються одне одному, а підзвітні Міністру внутрішніх справ України та є самостійними й процесуально незалежними у своїй діяльності. Відтак експертні висновки НДЕКЦ МВС не можуть визнаватися недопустимими лише через інституційну належність експертної установи до МВС.
Суд під час розгляду справи, не вбачав обґрунтованої необхідності у роз'ясненні наданих експертами висновків, стороною захисту чи іншими учасниками, відповідні клопотання під час розгляду справи заявлені не були, а наявні у провадженні висновки експертів не викликають переконливих сумнівів у їх достовірності, їх зміст містить належні складові, докладний опис проведених експертом досліджень і відповіді на всі поставлені питання, у відповідності до вимог ст. 101 КПК України, а експертизи у даному кримінальному провадженні проведені належними суб'єктами, які діють на підставі, в межах та у відповідності до вимог зазначеного закону.
Дослідивши дані докази, в аспекті положень ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд дійшов думки, що вказані висновки експертів у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні є допустимими, належними та достовірними доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає твердження сторони захисту, що дослідженні під час судового розгляду докази є неналежними та недопустимими, є необґрунтованими.
Крім цього, сторона захисту звертала суд увагу на те, що в формулюванні обвинувачення зазначено місце вчинення кримінальних правопорушень, а саме, що ОСОБА_3 24.08.2023 збув психотропну речовину метамфетамін, знаходячись а м.Іршава, по вул.Поштовій, Хустського району Закарпатської області, а 04.09.2023 збув психотропну речовину метамфетамін, знаходячись а м.Іршава, по вул.Набережна, біля будівлі №9. Але як стверджувала свідок ОСОБА_7 (легендована особа), так і на переглянутих відеозаписах вбачається, що передання згортків була на одному і тому ж самому місці.
При цьому, в судовому засіданні, при встановленні обставин кримінальних правопорушень, було встановлено, що ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі з метою збуту та у ході проведення оперативної закупки наркотичної речовини, незаконно збув 24.08.2023 за 1000 гривень ОСОБА_7 в місті Іршава, по вулиці Поштовій, Хустського району, Закарпатської області, психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, крім цього, 04.09.2023 незаконно збув за 2000 гривень ОСОБА_7 в місті Іршава, по вулиці Поштовій, психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін. Дані обставини були підтвердженні поясненнями свідка ОСОБА_7 ( особа під легендованими даними), та дослідженими доказами: Протоколом про результати проведення оперативної закупки від 04.09.2023 (Т.1 а.с.196), Протоколом за результатами проведення НСРД від 20.09.2023 (Т.2.а.с.36), переглянутими в судовому засіданні відеозаписами СД. З чого слідує, що місце вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень 24.08.2023 та 04.09.2023 є м.Іршава, вулиця Поштова, Хустського району, Закарпатської області.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що докази, надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №№12023071100000294, є послідовними та несуперечливими.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 84, 85 КПК України, суд не знаходить достатніх підстав для визнання доказів неналежними чи недостовірними.
Під час судового розгляду поза розумним сумнівом доведено як незаконне зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, обвинуваченим ОСОБА_3 , а також незаконне зберіганні ним з метою збуту, незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно.
Кожний із досліджених доказів є належним, допустимим та достовірним, підтверджує певну частину інкримінованих обвинуваченому дій, доповнює один одного. У своїй сукупності вони беззаперечно доводять, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України.
Суд, заслухавши сторону обвинувачення та захисту, допитавши свідків та дослідивши докази у кримінальному провадженні дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння суд кваліфікує за ч.1 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, та за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно.
Показання свідка ОСОБА_7 є логічними, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, й не викликають сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності. Суд, виходячи з власного внутрішнього переконання, визнав зазначену сукупність доказів достатньою для підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому, не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.2 ст.307 КК України, суд розцінює як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, а показання свідка ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою обвинуваченого, де вона зазначила, що ОСОБА_3 не наносив свідкові наркотичні речовини, а носив ліки, пігулки цитрамону, які за проханням своєї знайомої подрібнював, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються вище переліченими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, їх наслідки, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.307 та за ч.2 ст.307 КК України за класифікацією кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, мотив, мету та спосіб вчинення діяння, обставини справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, те, що він вину у скоєному не визнав, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, тяжкість кримінального правопорушення, також те, що ОСОБА_3 після винесення вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.07.2023 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час визначеного судом іспитового строку вчинив нові умисні злочини з корисливих мотивів. Обставини, що пом'якшують покарання судом не встановлено. Обставини, що обтяжують покарання є рецидив злочинів. Тому на переконання суду його виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства, а призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1, ч.2 ст. 307 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.70КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
У відповідності до ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів); б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК(за сукупністю вироків).
Дана позиція суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі N 766/39/17.
Оскільки ОСОБА_3 кримінальні правопорушення вчинив 24 серпня 2023 року та 04 вересня 2023 року, тобто до постановлення попереднього вироку Іршавського районного суду (справа №301/1415/25) від 27.03.2026, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 ( шість ) місяців, строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 19 травня 2025 року - з дня його затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення по кримінальному провадженню №12025071100000206, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, тому покарання суд призначає за правилами, передбаченими ч.ч.1, 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів).
Крім цього, також суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 засуджений вироком Іршавського районного суду (справа №301/2171/23) від 21 липня 2023 року до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Злочини, за якими обвинувачується ОСОБА_3 , вчинені 24 серпня 2023 року та 04 вересня 2023 року, тобто після постановлення попереднього вироку, тому остаточне покарання суд призначає за правилами, передбаченими ст.71 КК (за сукупністю вироків).
За таких обставин покарання ОСОБА_3 слід призначити за правилами ч.1, ч. 4 ст.70 та ч.1 ч.4 ст. 71, ст.72 КК України.
ОСОБА_3 04.09.2023 був затриманий (а.с.62-66 Т-1) та 06.09.2023 застосований запобіжний захід тримання під вартою та продовжений відповідно до ухвали суду від 30.01.2024 з визначенням розміру застави. Відповідно до заяви захисника - адвоката ОСОБА_5 від 21.03.2024 ОСОБА_3 звільнений під заставу в розмірі 166540 грн внесену 28.02.2024.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні покарання судом, у відповідності до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення у кримінальних провадженнях № 12023071100000294 та №12025071100000206, зараховується у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Після набрання вироку законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді застави, суд вважає, необхідно скасувати та у відповідності до вимог ст. 182 ч. 11 КПК України, грошову заставу у сумі 166540 грн повернути заставодавцю.
У відповідності до ст.ст.122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів, що підтверджується довідками (Т.1. а.с.43 та Т.2. а.с.21 ) про витрати на проведення експертиз на загальну суму 2629 гривень 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Держави.
Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.09.2023 накладено арешт на вилучене майно у кримінальному провадженні №12023071100000294 від 13.06.2023. У відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ч.1, ч.4 ст.70, ст.71, ст.72 КК України, ст.ст.100, 124, 174, 349, 368, 370, 374, 615 КПК України, суд ,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять ) років.
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім ) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім ) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за невідбутої частини покарання за попереднім вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2026 року (справа №301/1415/25) призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім ) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст.71, ст.72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року (справа №301/2171/23) призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім ) років 6 ( шість) місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 19 травня 2025 року - з дня його затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення по кримінальному провадженню №12025071100000206, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення по кримінальному провадженню № 12023071100000294 в період з 04.09.2023 по 28.02.2024 включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави скасувати після набрання вироком законної сили, повернути грошову заставу у сумі 166540 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок, що внесена відповідно до квитанції № 1722820047 від 28 лютого 2024 року, заставодавцеві ОСОБА_19 .
Процесуальні витрати за виконання експертиз у кримінальному провадженні №12023071100000294 стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в загальній сумі 2629 (дві тисячі шістьсот двадцять дев'ять ) гривень 00 копійок на користь Держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 06.09.2023 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні №12023071100000294 від 13.06.2023, а саме:
- грошові кошти в сумі 2000 гривень а саме купюру номіналом 500 гривень серії ФЗ9351276, купюру номіналом 500 гривень серії ВБ0061807, купюру номіналом 200 гривень серії ЕЗ5567988, купюру номіналом 200 гривень серії ДЄ1981442, купюру номіналом 200 гривень серії ГЖ1660014, купюру номіналом 200 гривень серії СЖ2054115, купюру номіналом 200 гривень ЄИ1464031, які поміщено в спеціальний пакет Національна поліція України №ІNР1015932, та передано на зберігання в АТ КБ «ПРИВАТБАНК - повернути до ГУНП у Закарпатській області;
- спеціальний пакет «Національна поліція України» №4309114 в якому знаходиться кристалічна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/107-23/8274-НЗПРАП від 01.09.2023 року в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0992 г., яку після проведення експертизи впаковано в спец.пакет Україна МВС Експертна служба №3661995, а також, спеціальний пакет «Національна поліція України» №WAR0007584 в якому знаходиться кристалічна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/107-23/8606-НЗПРАП від 12.09.2023 року в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,1214 г., яку після проведення експертизи впаковано в спец.пакет Україна МВС Експертна служба №3661342, передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області - знищити;
- мобільний телефон марки SAMSUNG ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора Київстар № НОМЕР_2 , який належить обвинуваченому ОСОБА_3 , упакований в спеціальний пакет Національна поліція України №ІNР1015923 - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення, особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Іршавського
районного суду : ОСОБА_1