вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"25" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/702/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", відповідача 2 Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Рокитнівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 63018,14 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Рункевич І.В.
від відповідача 1 - Серебряник О.О.
У липні 2025 року заступник керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Рокитнівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 63018,14грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те що Комунальним некомерційним підприємством «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради (далі - КНП «Рокитнівська БЛІЛ») проведено відкриті торги з особливостями UA-2022-12-09-006943-а за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія - (електрична енергія). За результатами торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»), з яким в подальшому укладено Договір № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30Л2.2022. У подальшому між сторонами, в зв'язку з прийняттям Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постанови № 1788 від 21.12.2022, а також на підставі цінових довідок Харківської торгово-промислової палати підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод за період дії Договору з ініціативи Постачальника збільшено ціну за електричну енергію з 4,55833333333 грн без ПДВ до 5,7028 грн без ПДВІ тобто на 25%. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод № 7 від 18.09.2023, № 8 від 15.12.2023 та № 9 від 28.12.2023 з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 63018,14 грн (489 485 грн- 426 466,86 грн).
18 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" вказує, що за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена саме адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу, у тому числі, за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом, така відповідальність (у випадку доведення наявності вини замовника), виходячи з ч.1 ст.44 Закону України "Про публічні закупівлі" повинна застосовуватися у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника (споживача) від тисячі п'ятсот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у строки, що встановлені статтею 38 КУпАП. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" Наголошує на тому, що одним із підходів, який суди застосовують для подолання колізій у законодавстві між правовими нормами однакової юридичної сили, є надання переваги спеціальним нормам перед загальними, тобто використання принципу lex specialis (спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого за розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципу lex specialis derogat generali, суть якого полягає в тому, що спеціальний закон скасовує дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
Зазначає, що норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення необмеженої кількості разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На думку Відповідача у даному випадку підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у відповідності до якої держава не може втручатися у право власності приватних осіб, до правовідносин сторін у сфері публічних закупівель, зважаючи на те, що Закон України "Про публічні закупівлі" має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 вересня 2025 року.
19 серпня 2025 року від представника відповідача 1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 920/19/24. Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року зупинено провадження у справі № 918/702/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24. 25 грудня 2025 року через підсистему електронний суд від Сарненської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі, у зв'язку із закінченням перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюдненням повного тексту постанови від 21.11.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року поновлено провадження у справі № 918/702/25. Розгляд справи призначено на 28 січня 2026 року.
Ухвалою суду від 28 січня 2026 року розгляд справи було відкладено на 11.02.2026 .
10 лютого 2026 року на адресу суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення.
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2026 року.
17 лютого 2026 року на адресу суду від Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
24 лютого 2026 року на адресу суду від прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення. Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року оголошено перерву в судовому засіданні до 25 березня 2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Комунальним некомерційним підприємством «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради (далі - КНП «Рокитнівська БЛІЛ») проведено відкриті торги з особливостями UA-2022-12-09-006943-а за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія - (електрична енергія).
За результатами торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»), з яким в подальшому укладено Договір № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30.02.2022 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу, код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія, для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку 1, датою початку постачання електричної енергії є 01.01.2023.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).
Згідно з Додатком 2 до Договору, ціна на електричну енергію: 4,55833333333 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,47 грн з урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії.
Загальна сума договору 1 989 088,92 грн з урахуванням ПДВ.
Загальний обсяг постачання 363636 кВт*год.
Згідно з п. 13.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-при єднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2023 включно, а в частині виконання фінансових зобов'язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного їх виконання.
Відповідно до п. 13.8 Договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;
2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати (відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі- продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67. Закону України «Про ринок електричної енергії», або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках.
3) покрашення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП якщо інше невстановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
8) зміни умов у зв'язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрошеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Як встановлено, у подальшому між сторонами, в зв'язку з прийняттям Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постанови № 1788 від 21.12.2022, а також на підставі цінових довідок Харківської торгово-промислової палати підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме:
- додатковою угодою № 1 від 25.01.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,59297 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,511564 грн (з 01.01.2023), тобто збільшено ціну на 0,7 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 360893,735 кВт*год);
- додатковою угодою № 2 від 20.02.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,74336 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,692032 грн (з 20.02.2023), тобто збільшено ціну на 4 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 349451,4648 кВт*год);
- додатковою угодою № 3 від 31.03.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,79333 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,751996 грн (з 01.04.2023), тобто збільшено ціну на 5 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 345808,4671 кВт*год);
додатковою угодою № 4 від 30.06.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,84818 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,817816 грн (з 01.07.2023), тобто збільшено ціну на 6 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 341896,154 кВт*год);
додатковою угодою № 6 від 21.08.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,9686 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,96232 грн (з 01.08.2023), тобто збільшено ціну на 9 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 340955,056 кВт*год);
- додатковою угодою № 7 від 18.09.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,7028 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 6,684336 грн з урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії (з 11.09.2023), тобто збільшено ціну на 25 % (при цьому, зменшено загальний обсяг постачання до 297574,65 кВт*год);
- додатковою угодою № 8 від 15.12.2023 внесено зміни до п. 1 додатку 1 до Договору «Комерційна пропозиція», виклавши його в наступній редакції: « 1. Ціна на електричну енергію з 11.09.2023: 5,7028 грн без пдв, а разом з ПДВ - 6,684336 грн з урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії.
Загальна сума договору 1 689 427,99 грн з урахуванням ПДВ.
Загальний обсяг постачання 274630 кВт*год».
- додатковою угодою № 9 від 28.12.2023 внесено зміни до п. 1 додатку 1 до Договору «Комерційна пропозиція», виклавши його в наступній редакції: « 1. Ціна на електричну енергію з 11.09.2023: 5,7028 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 6,684336 грн з урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП № 1788 від 21Д2.2022 та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії.
Загальна сума договору 1 434 679,86 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод за період дії Договору з ініціативи Постачальника збільшено ціну за електричну енергію з 4,55833333333 грн без ПДВ до 5,7028 грн без ПДВІ тобто на 25%.
Разом з тим, додатковою угодою № 5 від 27.07.2023 до Договору не збільшено ціну за одиницю товару, а вказано про те, що Сторони вирішили видалити наступні точки обліку:
- вул. Руслана Дубовця, 28, смт Рокитне, Сарненський р-н, Рівненська обл. (ЕІС-код точки комерційого обліку 6226734662180354);
-вул. Руслана Дубовця, 24, смт Рокитне, Сарненський р-н, Рівненська обл. (ЕІС-код точки комерційного обліку 6226184407085424).
Також викладено в новій редакції додаток № 1 до Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022 № 307.
Крім того, встановлено, що ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на виконання Договору поставлено КНП «Рокитнівська БЛІЛ» 237400,2 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 434 679,86 грн, а саме:
- згідно акту № УГР00000176 за січень 2023 року від 31.01.2023 - 26321 кВт*год на суму 145 069,87 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 212 від 22.02.2023;
- згідно акту № 175 за лютий 2023 року від 28.02.2023 -29187 кВт*год на суму 162 546,43 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 218 від 13.03.2023;
- згідно акту № 299 за березень 2023 року від 11.04.2023 - 26284 кВт*год на суму 149 609,36 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 229 від 11.04.2023;
- згідно акту № 419 за квітень 2023 року від 16.05.2023 - 20395 кВт*год на суму 117 311,96 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 238 від 16.05.2023;
- згідно акту № 571 за травень 2023 року від 31.05.2023 - 20220 кВт*год на суму 116 305,36 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 241 від 16.06.2023;
- згідно акту № 677 за червень 2023 року від 30.06.2023 - 13634 кВт*год на суму 78 422,71 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 251 від 17.07.2023;
- згідно акту № 789 за липень 2023 року від 22.08.2023 - 13425 кВт*год на суму 78 104,18 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 257 від 22.08.2023;
- згідно акту № 898 за серпень 2023 року від 31.08.2023 - 11960 кВт*год на суму 71 309,35 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 262 від 25.09.2023;
- згідно акту № 1008 за вересень 2023 року від 19.10.2023 - 13342 кВт*год на суму 87385,96 грн з ПДВ (у тому числі, 8894,80 кВт*год на суму 60 870,32 грн з ПДВ), сплачені відповідно до платіжної інструкції № 269 від 19.10.2023;
- згідно акту № 1186 за жовтень 2023 року від 21.11.2023 - 19862 кВт*год на суму 135 922,81 гри з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 273 від 21.11.2023;
- згідно акту № УГР00002168 за листопад 2023 року від 12.12.2023 - 19441 кВт*год на суму 133 041,76 гри з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 281 від 12.12.2023;
- згідно акту № УГР00002197 за грудень 2023 року від 20.12.2023 - 23329,2 кВт*год на суму 159 650,11 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 285 від 20.12.2023.
На переконання прокуратури, додаткові угоди № 7 від 18.09.2023, № 8 від 15.12.2023 та № 9 від 28.12.2023 до Договору укладені всупереч Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно сплачені кошти - стягненню з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на користь Рокитнівської селищної ради Сарненського району.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Пункт 1 ч.2 ст. 11 ЦК України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ч.ч.1-3 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначено в ч.1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч.4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим п.2 ч.5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.
Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено з матеріалів справи, укладаючи Договір про постачання електричної енергії споживачу №307 від 30.02.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Комунальне некомерційне підприємство "Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Рокитнівської селищної ради дійшли згоди щодо усіх істотних умов, зокрема визначивши ціну за 1 кВт*год електричної енергії на рівні 4,55833333333 грн без ПДВ.
Проте, в подальшому, між сторонами укладено ряд правочинів, якими підвищено ціну (відностно ціни, встановленої у Договорі 4,55833333333) до 5, 7028 грн. без ПДВ (на 25%).
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2025 у справі №920/19/24 зазначила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (також див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель також не визначено і певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім суд у порядку статті 86 ГПК України досліджує та оцінює їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Тож, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії, передбачений додатковими угодами №№7-9 по відношенню до погодженої у договорі ціни, здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання в повному обсязі. За таких обставин, зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону.
Також слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та "каскадного" підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів. З огляду на що, суд доходить висновку, що додаткові угоди №№7-9, укладені відповідачами у ході здійснення господарських правовідносин у межах Договору на постачання електричної енергії споживачу №307 від 30.12.2022 підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 368 526,06 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною умовами Договору та додатковими угодами № 1 від 25.01.2023, № 2 від 20.02.2023, № 3 від 31.03.2023, № 4 від 30.06.2023 та № 6 від 21.08.2023 до нього.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену з 11.09.2023 по грудень 2023 року електричну енергію за тарифом, визначеним у Договорі з урахуванням додаткової угоди № 6 від 21.08.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,9686 грн без ПДВ, тобто на 9%, КНП «Рокитнівська БЛІД» повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 71527 кВт*год кошти у розмірі 426466,86 грн (71527 кВт*год * 4,9686 грн+ 20% ПДВ).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод № 7 від 18.09.2023, № 8 від 15.12.2023 та № 9 від 28.12.2023 з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 63018,14 грн (489 485 грн- 426 466,86 грн).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 208 ГК визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав, кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК
Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 63018,14 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.
У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За результатами розгляду справи та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено, що оспорювані додаткові угоди №№ 7-9 до Договору № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022 укладено з порушенням законодавства, а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними таких додаткових угод.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 63018,14 грн, а відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо участі прокурора.
Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Аналоргічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.
Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Факт незвернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
У даному випадку, укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Комунальним некомерційним підприємством "Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Рокитнівської селищної ради фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.
Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель. Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
При цьому прокурор не зобов'язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 "б".
Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Водночас згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Частиною 4 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.
Сарненською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Рокитнівської селищної ради відповідний лист № 53/2-817ВИХ-25 від 10.06.2025, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до листа Рокитнівської селищної ради від 24.06.2025 № 1470/03-18/25, остання повідомила, що селищною радою не вживались та не плануються вживатися заходи претензійно-позовного характеру відносно додаткових угод № 7 від 18.09.2023, № 8 від 15.12.2023 та № 9 від 28.12.2023 до договору № 307 про постачання електричної енергії.
Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
Щодо розподілу судових витрат.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів в сумі 12 112 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 18.09.2023 до Договору № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».
3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 15.12.2023 до Договору № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».
4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 28.12.2023 до Договору № 307 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. П. Сагайдачного, 25, літера «Б», офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Рокитнівської селищної ради Сарненського району (вул. Незалежності, 15, с-ще Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, 34200, код ЄДРПОУ 04387421) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 63018,14 грн.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. П.Сагайдачного, 25, літера «Б», офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн.
7. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Рокитнівської селищної ради (вул. Руслана Дубовця, 24, селище Рокитне Сарненський район Рівненська область, 34200 код ЄДРПОУ 01999842)на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2026 року.
Суддя Н.Церковна