адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.04.2026 Справа № 917/2378/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 )
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу частки в складеному капіталі в розмірі 462 594,98 грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 529 286,96 грн заборгованості за договором купівлі-продажу частки в складеному капіталі, з яких: 450 000,00 грн - основний борг; 5 363,01 грн - 3% річних за період з 01.08.2025 по 23.12.2025; 54 303,95 грн пені за період з 01.08.2025 по 23.12.2025; 19 620,00 грн інфляційних втрат за період з серпня по листопад 2025 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що:
- 21 лютого 2025 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі. Ціна частки, що складає 100% складеного капіталу «ДОБРА ФЕРМА», становить 30 000 грн. Додатковою угодою від 21.02.2025 сторони змінили п. 2.1. договору купівлі - продажу частки в складеному капіталі щодо ціни та виклали його у новій редакції: « 2.1. Ціна частки, що складає 100% (сто відсотків) складеного капіталу ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ДОБРА ФЕРМА» становить 450 000,00 грн;
- оплата вартості частки повинна бути здійснена покупцем до 31 липня 2025 року;
- оплата покупцем у визначені строки не здійснена, на звернення з претензіями про сплату боргу відповідач належним чином не відреагував, тому позивачка звернулась до суду про стягнення вартості частки в складеному капіталі, а також заявила до стягнення 3% річних, інфляційних та пеню.
У відзиві на позовну заяву відповідач факт укладення договору між сторонами визнає, надав суду контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат. За розрахунком відповідача інфляція за заявлений позивачкою період складає 7 231,97 грн. Відповідач заперечує проти заявленої до стягнення пені, звертає увагу суду, що договір був укладений між фізичними особами, тому Закон України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», на який посилається позивачка як на підставу вимог про стягнення пені, не може застосовуватися до даних правовідносин. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 19620,00 грн інфляційних втрат та 54303,95 грн пені.
Позивачкою подана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою, за новим розрахунком до стягнення заявлено: 450 000,00 грн - основного боргу; 5 363,01 грн - 3% річних за період з 01.08.2025 по 23.12.2025; 7231,97 грн інфляційних втрат за період з серпня по листопад 2025 року.
Процесуальні дії суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 справу передано до розгляду судді Пушку І.І.
Оскільки позов поданий до відповідача - фізичної особи, що не є підприємцем, суд звертався до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 у відповідності до ч. 6 ст. 176 ГПК України.
30.01.2026 суд отримав інформацію про місцезнаходження фізичної особи.
Ухвалою від 05.02.2026 суд прийняв до розгляду вказану позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 05.03.2026 об 11:30 год, викликав учасників справи в підготовче засідання та визнав їх явку обов'язковою, встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи, а саме: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Відповідач надіслав відзив (вх. № 2527 від 25.02.2026).
05.03.2026 (вх. № 2934) відповідач подав клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2933 від 05.03.2026).
31.03.2026 (вх. № 4163) від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
02.03.2026 від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; просить суд зазначити в рішенні про нарахування до стягнення з відповідача 3% річних до моменту виконання рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
21 лютого 2025 року між ОСОБА_1 (Продавець за договором) та ОСОБА_2 (Покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору продавець передає Покупцю свою частку у розмірі 100% в складеному капіталі ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ДОБРА ФЕРМА" (код ЄДРПОУ 40901760), що еквівалентно 20 000,00 грн (надалі - «Частка»).
Згідно з п. 2.1 Договору, ціна частки, що складає 100% складеного капіталу ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ДОБРА ФЕРМА», становить 30 000,00 грн.
Згідно з 2.2 Договору, оплата вартості частки, вказаної у п.2.1 цього Договору, здійснюється Покупцем до 31 липня 2025 року.
21 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було ускладнено додаткову угоду до Договору, згідно з якою Сторони дійшли взаємної згоди п. 2.1. договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 21 лютого 2025 року викласти у наступній редакції: «ціна частки, що складає 100% складеного капіталу ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ДОБРА ФЕРМА» становить 450 000,00 грн., що еквівалентно 10 781,02 долара США по курсу 41,74 грн. за 1 долар США станом на 21 лютого 2025р.
Інші умови договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 21 лютого 2025 року залишаються без змін (п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025).
21.02.2025 сторонами підписано Акт приймання-передачі частки у складеному капіталі ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ДОБРА ФЕРМА" (код ЄДРПОУ 40901760), який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О.
Взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості частки, визначеної в п. 2.1. Договору відповідач у визначені Договором строки не здійснив, в зв'язку з чим позивачка звернулась до відповідача з претензією від 11.11.2025 року, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, на яку відповідач належним чином не відреагував.
Доказів сплати вартості частки в складеному капіталі позивачці матеріали справи не містять, у відзиві на позовну заяву про таку сплату відповідач не посилається.
При прийнятті рішення суд враховує наступне.
П. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу частки в складеному капіталі, укладеним між фізичними особами.
Наведене дає підстави для висновку про характер спору у даній справі, як корпоративного, та його належність до розгляду господарським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Згідно з ч. 2 ст. 114 ЦК України господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов'язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов'язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору.
Згідно статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вказаних обставин, складений між сторонами Акт приймання-передачі частки у складеному капіталі ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ДОБРА ФЕРМА" (код ЄДРПОУ 40901760) від 21.02.2025, який посвідчено нотаріально, відповідає поняттю правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України та засвідчує факт передачі частки у розмірі 100% у складеному капіталі ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ДОБРА ФЕРМА".
Взяті на себе зобов'язання в частині оплати відповідач у визначені Договором строки не здійснив.
Докази протилежного матеріали справи не містять.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).
Докази визнання Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 21.02.2025 недійсним в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачкою підтверджено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача перед позивачкою зі сплати частки у складеному капіталі у розмірі 450 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Порушення відповідачем умов договору, є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів.
Строк виконання зобов'язань з оплати в силу п. 2.2. Договору сплив 31.07.2025, а з 01.08.2025 відповідне грошове зобов'язання є простроченим.
Зважаючи на встановлення судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, встановлену Договором кінцеву дату виконання зобов'язання з оплати відповідачем вартості частки (до 31.07.2025), позивачка правомірно заявила до стягнення інфляційні втрати 3% річних за період з 01.08.2025 по 23.12.2025; 7231,97 грн інфляційних втрат за період з серпня по листопад 2025 року, нарахованих на 450 000,00 грн боргу.
Здійснивши перевірку наданого позивачкою розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що порядок їх нарахування та розмір є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, та підлягає задоволенню в межах заявленої суми.
Перевірка правильності розрахунків інфляційних витрат та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА 360».
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач у заяві від 02.04.2026, з посиланням на ч. 10 ст. 238 ГПК України просив суд зазначити в рішенні про нарахування до стягнення з відповідача 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України до моменту виконання рішення.
Вирішуючи подану заяву суд враховує, що відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду вважає правомірним зазначення судом першої інстанції в рішенні про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду, про що зазначила у своїй постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22.
Нарахування на суму боргу 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (п. 121 вказаної постанови).
Згідно з ч. 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 24.12.2025 і до моменту остаточного виконання рішення в повному обсязі в порядку, передбаченому частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Нарахування 3 % річних має здійснюватися за наступною формулою: «Борг * кількість днів прострочення * 3 / 100 / 365».
Розподіл судових витрат.
Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).
При ціні позову 462 594,98 грн, сума судового збору становить 6938,93 грн (462594,98 грн*1,5%).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачка звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК, копія якої додана до позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, належний до сплати судовий збір за розгляд даного позову у розмірі 6938,93 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету в порядку ч. 2 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240-242 ГПК України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - 450 000,00 грн основного боргу; 7231,97 грн інфляційних нарахувань, 5363,01 грн - 3% річних.
3. У порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнення 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: «Борг * кількість днів прострочення * 3 / 100 / 365», починаючи з 24.12.2025 до моменту фактичного виконання рішення суду.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України: 6938,93 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя І.І. Пушко