Номер провадження 2-н/243/847/2026
Номер справи 243/3073/26
про відмову у видачі судового наказу
03 квітня 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Агеєва О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», в інтересах якого діє адвокат Єрашов І.Є. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», в інтересах якого діє адвокат Єрашов І.Є. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, яку обґрунтовано тим, що між ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та ОСОБА_2 укладено Договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води № 1235 від 01.06.2013 року, згідно якого ТОВ «Краматорськтеплоенерго» організація зобов'язується своєчасно постачати Споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені Договором.
В листопаді 2024 року між ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та ОСОБА_1 було підписано угоду про зміну Споживача за договором № 1235 від 01.06.2013 року. Частиною 3 даної угоди було визначено, що усі правовідносини розповсюджуються з 01 січня 2022 року. Станом на дату складання даної заяви, у Боржника обліковується заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 58 626, 57 грн., яка утворилася з січня 2022 року по березень 2025, що підтверджується актами- рахунками.
На підставі викладено просять видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 34657789) суму основного боргу - 58 626, 57 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 266, 24 грн.
Однак даний наказ не може бути розглянутий Слов'янським міськрайонним судом Донецької області у зв'язку порушенням заявником правил підсудності.
Як вбачається з Переліку об'єктів та обсягу постачання теплової енергії, який є додатком № 2 до Договору 1235 від 01.06.2013 року місцезнаходження об'єкта зазначено АДРЕСА_1 .
З Акту-рахунку № 1235 від 31.03.2025 року, який укладено в м. Краматорськ, зазначено, що поточні нарахування за теплову енергію здійснено за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, представником заявника до заяви додана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 361305821 від 09.01.2024 року стосовно об'єкта нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
З наведеного вбачається, що заявлена заявником вимога про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії стосується нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, ст. 30 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.
Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
За правилом ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У Постанові від 07 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).
Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом заяви про видачу судового наказу у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг з теплопостачання об'єктів нерухомості. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у боржника наявна за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Краматорського міського суду Донецької області.
Зважаючи на викладене заява про видачу судового наказу не підлягає розгляду Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.
Рішенням Вищої рада правосуддя із 7 серпня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
25 квітня 2025 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX, відповідно до якого Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області змінив найменування на Дніпровський районної суд Дніпропетровської області.
Отже, заява про видачу судового наказу подана з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до положень ст. 30 ЦПК України, зобов'язання, які випливають із приводу нерухомого майна, в тому числі і з надання послуг утримання будинків, споруд та прибудинкової території, пред'являються за місцезнаходженням нерухомого майна (виключна підсудність).
Таким чином, заявником ТОВ «Краматорськтеплоенерго» заяву про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, подано з порушенням правил виключної підсудності, а тому у видачі судового наказу, у відповідності з п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 27, 162, 165, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», в інтересах якого діє адвокат Єрашов І.Є. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії- відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва