Єд. унік. № 243/12024/25
Провадження № 3/243/195/2026
Іменем України
02 квітня 2026 року
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
13.12.2025 року о 01 год. 00 хв. біля будинку №30 по вул. Миру, в м. Слов'янську Краматорського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобомNissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер» або у наркологічному диспансері м. Слов'янська водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник - адвокат Погрібна Т.С. не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
30.03.2026 на адресу суду від адвоката надійшло клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, в якому також міститься клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Погрібної Т. С..
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника та його представника, що не суперечить ст. 268 КУпАП.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки поліцейськими не доведено законних підстав для зупинки транспортного засобу згідно зі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» (зупинка за ознакою іноземної реєстрації є незаконною), а посилання у рапорті на заходи воєнного стану, не створює самостійної підстави для такої зупинки в розумінні ПДР, що робить усі наступні докази недопустимими. Крім того, захисник вказує на грубе порушення процедури огляду через відсутність у матеріалах справи обов'язкового акту огляду на стан сп'яніння, відсутність об'єктивних ознак сп'яніння на відеозаписі, а також неповноту матеріалів справи (відсутність довідок про право керування та повторність). Протокол складено капралом ОСОБА_2 , тоді як рапорт - капралом ОСОБА_3 , участь якого у безпосередньому виявленні правопорушення не підтверджена відеозаписом. Додатково адвокат просила врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем - водієм у в/ч НОМЕР_3 , учасником бойових дій та нагороджений відзнакою «За збережене життя» та особою з інвалідністю III групи, для якого автомобіль є єдиним засобом пересування, у зв'язку з чим позбавлення його спеціального права є несправедливим та непропорційним заходом.
Дослідивши наявні у справі докази, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 539387 від 13.12.2025 року; направленням на огляд водія до медичного закладу від 13.12.2025 року; рапортом інспектора БПП; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.
Оцінюючи вказаний відеозапис, суд, враховуючи відображену на відеозапису поведінку ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння та факт його відмови від проходження, у встановленому законом порядку, огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи адвоката про безпідставність зупинки транспортного засобу на увагу не заслуговують з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано на відеозаписі, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено 13.12.2025 року о 01:00 год. в м. Слов'янську. Суд зазначає, що вказаний час припадає на дію комендантської години, встановленої на території Донецької області. Згідно з п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період діють особливі заходи, що включають перевірку документів у осіб та огляд транспортних засобів для забезпечення публічної безпеки та порядку.
Крім того, під час спілкування з водієм безпосередньо після зупинки працівниками поліції було встановлено, що транспортний засіб Nissan X-Trail, н.з. НОМЕР_2 , має іноземну реєстрацію. Дослідженим відеозаписом підтверджується(фрагмент 0:11:51), що поліцейський проінформував ОСОБА_1 про причину зупинки, пов'язану з іноземною реєстрацією автомобіля. Таким чином, зупинка була здійснена у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Вказані дії працівника поліції повністю відповідають положенням п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що надає право зупиняти транспортні засоби, зареєстровані в іншій країні, з метою перевірки законності їх використання на території України. Окрім іншого, суд звертає увагу, що зупинка відбулася у нічний час у прифронтовому місті в умовах дії комендантської години.
Таким чином, оскільки норма закону надає право поліцейському зупиняти транспортні засоби з іноземною реєстрацією для перевірки дотримання встановлених обмежень щодо користування ними, суд приходить до висновку, що в даному випадку зупинка була здійснена у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а отже, є законною та всі подальші дії поліцейських щодо виявлення у водія ознак сп'яніння та процедура оформлення адміністративного матеріалу ґрунтуються на правомірній підставі.
Твердження захисту про відсутність обґрунтованих підстав для огляду та адекватну поведінку водія суд відхиляє як такі, що повністю спростовуються об'єктивними доказами у справі.
Згідно матеріалів справи у водія працівниками поліції були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя.
Вказані ознаки алкогольного сп'яніння передбачені інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Факт наявності вказаних ознак та законність вимоги поліцейського підтверджуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом (фрагмент 0:08:36), на якому зафіксовано, як інспектор вголос озвучує водію виявлені у нього ознаки сп'яніння та пропонує пройти огляд. Крім того, ці ж ознаки чітко зафіксовані у направленні на огляд від 13.12.2025 року, що було складено поліцейським безпосередньо на місці зупинки.
Крім того, слід зазначити, що право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
На підставі викладеного суд зазначає, що ознаки сп'яніння встановлює поліцейський під час спілкування з водієм, та наявність таких ознак на думку поліцейського саме і є підставою для пропонування огляду на стан сп'яніння.
Щодо доводів адвоката про відсутність у матеріалах справи акта огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд зазначає наступне.
Посилання захисту на ст. 266 КУпАП та Інструкцію № 1452/735 щодо обов'язковості складання акта огляду є безпідставними у даному випадку, оскільки зазначені норми регламентують порядок документального оформлення фактично проведеного огляду. ОСОБА_1 інкримінується не керування у стані сп'яніння, а відмова від проходження огляду, як на місці, так і в медичному закладі.
У даній справі процедура пропозиції такого огляду була повністю дотримана: наявність ознак сп'яніння зафіксована у протоколі, направленні та рапорті. Як вбачається з відеозапису (фрагмент 0:10:11-0:11:33), працівник поліції послідовно пропонував водію пройти огляд на місці зупинки та у наркологічному диспансері, на що у кожному випадку було отримано категоричну відмову. Факт такої відмови також зафіксовано у направленні до закладу охорони здоров'я та у рапорті.
Оскільки водій відмовився від самої процедури огляду, акт за результатами такого огляду не складався. Таким чином, відсутність акта огляду не є порушенням процедури, оскільки самого огляду не відбулося.
Суд відхиляє доводи адвоката щодо відсутності в матеріалах справи доказів наявності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту п. 5 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539387, особу правопорушника було встановлено саме на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_4 .
Відповідно до положень КУпАП, протокол є офіційним документом, у якому уповноважена особа фіксує дані, встановлені під час оформлення правопорушення. Внесення інспектором поліції реквізитів посвідчення водія до відповідної графи протоколу свідчить про те, що факт наявності у ОСОБА_1 права керування був перевірений.
Крім того, враховуючи, що захистом не надано жодних доказів того, що станом на 13.12.2025 року ОСОБА_1 був позбавлений права керування або ніколи його не отримував, суд вважає відомості, вказані у п. 5 протоколу, достатніми та достовірними даними щодо наявності у особи відповідного спеціального права.
Зауваження адвоката щодо неповноти матеріалів справи через відсутність довідки про (не)притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року, судом відхиляються з огляду на таке.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить такої обов'язкової ознаки, як повторність, а тому, встановлення минулих порушень водія не є необхідним для підтвердження його вини у даному випадку. Питання щодо наявності або відсутності попередніх стягнень за цією ж статтею має значення виключно для кваліфікації дій особи за частинами 2 або 3 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів захисника про невідповідність осіб, які складали процесуальні документи, та відсутність поліцейського Орлова О. на місці події, суд зазначає наступне.
Згідно з рапортом від 13.12.2025 року, патрулювання здійснювалось у складі екіпажу «Циклон 109», до якого входили поліцейські ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Системний аналіз ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» свідчить, що відеофіксація є засобом документування події, а не засобом реєстрації всіх присутніх службових осіб. Оскільки закон не вимагає безперервної фіксації кожного члена наряду в кадрі, а також не забороняє розподіл обов'язків між членами екіпажу.
Той факт, що протокол складений поліцейським Бурлакою Є., а рапорт про обставини виявлення - поліцейським ОСОБА_3 , не свідчить про недопустимість цих доказів. Навпаки, це підтверджує узгодженість дій працівників поліції як єдиного наряду.
Таким чином, суд відхиляє доводи захисту про невідповідність осіб, оскільки процесуальні документи складені уповноваженими посадовими особами в межах їхніх повноважень та у повній відповідності до вимог ст. 251, 256 КУпАП
Клопотання адвоката про застосування більш м'якого адміністративного стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом, задоволенню не підлягає. Згідно з санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, позбавлення права керування транспортним засобом є обов'язковим видом адміністративного стягнення і не має альтернативи. Професійна діяльність особи не є підставою для незастосування цього виду покарання.
За таких обставин, докази, які були досліджені в судовому засіданні, на переконання суду, є належними, обґрунтованими, допустимими, узгоджуються між собою, і такими, що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таке стягнення, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 130, 280, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков